Нові види зв’язку поступово витісняють вуличні телефони та переговорні пункти
Уявімо ситуацію – Вам конче необхідно зателефонувати комусь із друзів чи знайомих і повідомити йому якусь важливу новину. Що Ви зробите?.. Правильно, візьмете мобільний телефон і зателефонуєте. Або ж відправите СМС. Принаймні, всі із десяти опитаних нами респондентів відповіли на поставлене запитання саме так. На зустрічне питання, а як щодо можливості скористатися таксофоном, люди дивувалися і відповідали – «Не пам’ятаю, коли востаннє із нього кудись дзвонив…». З настанням нинішньої ери мобільних телефонів, ми намагалися з’ясувати, наскільки ще популярним залишається фіксований телефонний зв’язок, і, зокрема, наскільки популярні послуги таксофонів, за якими колись стояли черги.
ЧЕРГУ ЗА ТЕЛЕФОНОМ ПОРОДЖУЮТЬ ТЕХПРИЧИНИ
Ужгородець Петро розповів, що фіксованим телефонним зв’язком користується виключно у службових справах і виключно у себе на роботі в офісі. Тетяна, одна із абоненток «Укртелекому», говорить, що домашнім телефоном користується регулярно, особливо у вихідні, коли дзвонить подругам, точно знаючи, що вони вдома. Але, каже, обов’язково відмовилася б від стаціонарного телефону, якби не послуга Інтернету через її фіксований номер.
«У нас дійсно є поодинокі заяви про відключення стаціонарного телефону, – розповів нам директор Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком» Олексій Крупкін. – Але разом з тим зазначу, що отримати стаціонарний телефонний номер нині бажають 23 тисячі закарпатців». Пан Крупкін говорить, що конкуренція мобільного і фіксованого телефонного зв’язку це світова тенденція. І тому в тому, що останній цю боротьбу програє, немає нічого дивного. Цьому є кілька причин. Одна з них – мобільний зв’язок стає все більш фінансово-доступнішим для споживачів. Ще одним козирем радіозв’язку є те, що його у технічному плані значно легше організувати. Стаціонарний же зв’язок – це найбільші витрати при найменшій прибутковості.
До речі, нинішні черги за стаціонарним номером телефоністи пояснюють виключно технічними причинами. «Коли людина пише заяву на встановлення їй домашнього телефону, – пояснює Олексій Жозефович, – то багато чого залежить від такого поняття, як «технічна можливість». Надання фіксованого номеру починається від АТС. Якщо на ній є вільний номер, немає проблем із проводами до будинку, то абонент отримає телефон за лічені дні. Але у нас, на жаль, в середньому на АТС тільки 4 номери із 100 є вільними. І людям доводиться чекати не чергу як таку, а очікувати, поки для надання номеру не облаштуємо усіх технічних умов».
Варто відзначити, що у деяких населених пунктах Закарпаття «Укртелеком» уже не є монополістом в наданні послуг фіксованого телефонного зв’язку. У кількох селах на ринку телефонних послуг працюють і інші оператори, які мають свої невеличкі мережі абонентів. А ще останнім часом на ринок активно вриваються CDMA-оператори, які надають міський номер мобільним телефонам. Як прогнозують експерти, ця частка «фіксовано-мобільного зв’язку» на ринку комунікаційних послуг у майбутньому буде зростати.
КОНКУРЕНТАМИ ТАКСОФОНІВ СТАЛИ, ЯК МОБІЛЬНІ, ТАК І ДОМАШНІ ТЕЛЕФОНИ
Таксофонів – апаратів, якими уже мало хто пам’ятає, коли останній раз користувався, нині в області нараховується приблизно 600, причому половина з них – безпосередньо в Ужгороді. «Таксофон призначений для того, щоб організувати телефонний зв’язок між людьми, коли під руками немає інших засобів зв’язку, – розповідає нам про призначення вуличних телефонів в ідеалі Олексій Крупкін. – За радянських часів, коли телефонізація приватних осель була незначна, саме громадські телефони вирішували потреби людей у телефонному спілкуванні».
Хоча не можна стверджувати, що зі здобуттям Незалежності потреба у вуличних телефонах одразу ж зникла. Пік власне української таксофонії припав на період 1998-2002 років. Саме тоді з мобільними ходили лише мажори, а домашніх стаціонарних телефонів було чи не вдвічі менше у порівнянні з їх нинішньою кількістю. Люди потребу у телефонному спілкуванні вирішували тим, що купували телефонні картки і спілкувалися із вуличних телефонів. Саме із запровадженням карткових телефонів з’явилася можливість телефонувати з них не лише в межах міста, як це було до того, а у будь-яку точку світу. У ті часи, як говорить статистика, один таксофон в місяць у Закарпатті приносив в середньому 300 гривень доходів. Нині ж – менше 20 (!) грн. Та ж статистика свідчить, що сьогодні у Закарпатті нерентабельними є 80% телефонних апаратів. Телефоністи кажуть, що знають такі місця розташування телефонних апаратів, з яких протягом місяця не було здійснено жодного (!) дзвінка. Такі апарати планують демонтувати уже у найближчому майбутньому.
Цікавість до таксофонів як засобу зв’язку, констатують експерти, зникає з кожним днем. Навіть не зважаючи на те, що кожен із них має нині свій індивідуальний номер. Тобто, Вам можуть зателефонувати на будь-який таксофон в області. Раніше таке бачили лише у американських фільмах. Практика індивідуальних номерів, кажуть зв’язківці, свого часу виправдала себе, особливо у віддалених населених пунктах. З приходом мобільного зв’язку, таксофонами перестали цікавитися і там. Із причини нерентабельності телефоністи уже демонтували таксофон у селі Вільшанки (Перечинщина). Апарат ввійшов в історію української таксофонії тим, що географічно розташовувався найвище із усіх громадських телефонів України.
СПИСУВАТИ СТАЦІОНАРНИЙ ЗВ`ЯЗОК ЩЕ ЗАРАНО
Телефонізація осель та суцільна «мобілізація» населення вдарила не лише по таксофонах, але і по пунктах переговорів. Це раніше у них були черги… Нині ж телефонні кабінки пустують в очікуванні розмовників. Ось уже кілька років тому в Ужгороді через нерентабельність перестав цілодобово працювати переговорний пункт на пл.Кирила і Мефодія. А на вул. Закарпатській переговорний пункт довелося закрити зовсім. Час переговорних кабінок, говорять експерти, також уже поступово проходить.
Разом з тим, говорить Олексій Крупкін, списувати стаціонарний телефонний зв’язок в історію ще зарано. У світі з’являється все більше повідомлень про шкідливість мобільного зв’язку. Це, переконаний Олексій Жозефович, зіграє свою роль у тому, що фіксований зв’язок буде діяти ще довго.
Ірина Галамба, начальник відділу по роботі зі споживачами Закарпатської філії ВАТ «Укртелеком», говорить, що технічні можливості фіксованого телефонного зв’язку у контексті передачі даних набагато більші, ніж радіозв’язку. І вони з кожним роком розширяються. У найближчому майбутньому, переконана Ірина Василівна, саме завдяки стаціонарному телефону в наших оселях працюватиме ІР-телебачення – принципово нова передача телесигналу. Також завдяки фіксованому зв’язку можуть надаватися цифрові послуги тощо. То ж відмовлятися від стаціонарного телефонного номеру сьогодні – щонайменше недоцільно.
