Четвертий рік поспіль за сприяння швейцарсько-українського проекту FORZА в Закарпатті впроваджуються сучасні методи ведення лісового господарства. Кілька днів тому понад 130 лісівників із цієї, а також Чернівецької, Львівської та Івано-Франківської областей ознайомлювалися з набутим досвідом.
Як переконати наших галузевиків у вигідності наближеного до природи лісівництва, що його відстоюють швейцарці? Практикою. Учасникам зустрічі продемонстрували ділянки лісу — букового в Рахівському та хвойного в Щаульському лісництвах. Головний лісівник Рахівського держлісгоспу Андрій Угрин продемонстрував здобутки на пілотній ділянці лісу. Це монокультурний ліс 80-річних смерек, які сформовані на раніше вирубаних змішаних насадженнях (раніше зростали бук, явір, ялиця, смерека). Дерева постинали вибірково, утворивши так звані вікна. Стверджують, що такі «вікна» стануть на заваді вітровалам, не дозволяючи пошкоджувати ліс. В іншому разі за вітрової стихії доля ділянки була б сумна — суцільна санітарна рубка. При цьому місцевість позбулася б лісового захисту.
Швейцарці пропонують здійснювати не суцільні рубки дерев, а вибіркові. Крім того, поставлено за мету переформувати однорідні ліси в неоднорідні, деревостани однакового віку — у різновікові. Тоді в лісі сусідами є бук, дуб, смерека, явір, а вік груп дерев відрізняється десятиліттями. І все це — на одній території!
На Закарпатті за попередні 4 роки закладено вже 126 випробувальних площ, охоплено 38 типів лісу. «Ми перебуваємо на етапі запровадження моніторингу та управління цими випробувальними ділянками», — зазначив міжнародний радник проекту FORZA Гілмар Фіольмі.
Переконливі результати вибіркових рубок з’являться через десятки років. Але вже й зараз видно: де добре проведено лісові заходи із вибіркових рубок, там розпочалося природне поновлення. Надалі дуже важливо підтримувати цей молодий ліс, не давати йому загинути.
Доцент кафедри екології Львівського національного лісотехнічного університету, координатор лісового компоненту проекту FORZA Микола Чернявський стверджує, що таким чином ліси виконуватимуть і економічну, і захисну функції. Ба більше, вони згодом відновлюватимуть себе самі з мінімальним втручанням людини.
Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства підтримуватиме таку форму господарювання, повідомив заступник начальника Іван Печер. Поки що на заваді є недостатньо розроблена законодавча база, а також брак досвіду.
Але досвід таки є — швейцарський. В альпійській країні наближене до природи лісівництво функціонує понад 150 років. Швейцарці готові поділитися знаннями з українцями й навіть безпосередньо допомогти у впровадженні передових методів господарювання в лісах. Координатор компоненту лісового господарства проекту FORZA Юрій Дербаль зазначив: «Коней можна привести до водопою, але не можна змусити їх пити. Наша місія — показати, а вибирати вам». А Микола Чернявський додав: «Мусимо думати не лише про день, коли зрубаємо ліс чи висадимо нові насадження. Питання стоїть зовсім інакше. Від нас вимагається знати, що робитимемо через 5, 10, 15, 50 років».
Є сподівання, що лісівники України використають набутки швейцарців. А там, дивись, і туризм, і рекреація в Карпатах розвиватимуться, адже в сусідстві з лісами є резон зводити санаторії, пансіонати, бази відпочинку.
