Огляд угорської преси: зростання ксенофобських настроїв, закриття шкіл, податкова амністія

10
0

Сезон літніх відпусток в Угорщині добігає кінця і місцева преса робить більший наголос на так званих «незручних» політичних, економічних та соціальних питаннях, надаючи їм того чи іншого ідеологічного забарвлення.

Один із авторів центристської газети «Непсабадшаґ» («Свобода народу») Іван Андрашшев не приховує свого подиву з приводу, як він пише, «необмежених дурощів» угорської опозиційної правиці, котру він підозрює в роздмухуванні ксенофобських настроїв. Йдеться, зокрема, про заяву одного з лідерів «Угорської спілки релігійних єврейських організацій», про те, що нібито консерватори упереджено ставляться до некорінних національностей Угорщини. У цьому зв’язку згадують також і недавній акт вандалізму на площі Свободи у центрі Будапешта, коли невідомі зловмисники облили фарбою обеліск радянським воїнам.
Права «Мадяр Немзет» («Угорська нація») інформує читачів про закриття від 1 вересня майже півтисячі загальноосвітніх та дошкільних закладів по країні. Газета уточнює, що 423 садочки припинили свою роботу ще з 1 липня поточного року, а 203 школи позбавили освітньої ліцензії на діяльність. За інформацією газети, 104 школи продовжують працювати, але профіль їхньої діяльності немає нічого спільного з освітою. «Мадяр Немзет» сумнівається в доцільності таких заходів влади і не бачить необхідності скорочення великого штату провінційних педагогів.
Газета «Напі Ґаздашаґ» («Економіка дня») порушує тему податкової амністії для дрібних і середніх підприємців, вказуючи на помилки тих, хто впроваджує її в життя. Якщо їх не виправити, то упереджене ставлення бізнесменів до податкових структур не вдасться змінити. Так само економічні оглядачі газети мають претензії до міністерства фінансів країни, котре оголосило про плани запровадження нового податку на нерухоме майно.
А видання «Мадяр Гірлап» («Угорські вісті»), наближене до правої опозиції, описує процес заселення румунськими іммігрантами східних областей Угорщини. В деяких невеликих поселеннях, уточнює газета, румуни становлять третину населення. Після вступу Румунії до Євросоюзу в 2007 році від’їзд підприємців, а також випускників вищих учбових закладів у цій країні посилився, констатує «Мадяр Гірлап».

 

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також