Депутат обласного центру від «Нашої України» – про останнє рішення міськради та про майбутні вибори.
Минулого тижня депутати Ужгородської міської ради вчергове "відзначилися" на всю Україну, прийнявши сенсаційне рішення про передачу власних повноважень міськвиконкому у разі, якщо повноваження ради будуть достроково припинені. Проти цього голосувала лише фракція «Нашої України» та, ймовірно, шестеро (з 17-ти) депутатів-бютівців. А найближчим часом ужгородські нашоукраїнці мають намір оскаржити це рішення в передбаченому законом порядку. Чим керувалася депутатська більшість міськради, віддаючи, фактично, свою депутатську долю в руки одноосібно Сергія Ратушняка, а також, чому міська організація партії вважає, що на виборах 30 вересня повинна в Ужгороді отримати більше голосів, аніж торік, ми розпитали одного з найактивніших депутатів у міськраді від «Нашої України» Олега Диби.
- Пане Олеже, то все ж таки чому, на вашу думку, більшість депутатів міської ради Ужгорода погодилися прийняти рішення про передачу своїх повноважень виконкому в разі дострокового припинення повноважень ради? Вони реально повірили, що це робиться для блага міста, чи були інші причини?
- Однозначно, були інші причини.
Передусім варто розуміти, що це рішення є незаконним за своєю суттю. Адже ст. 26 закону "Про місцеве самоврядування в Україні" прямо передбачено виключну компетенцію ради, яка не може бути делегована виконкому. І зроблено це для того, аби запобігти злиттю представницької і виконавської гілок влади, яке веде до узурпації влади.
Очевидно, що для самого мера, котрий ініціював винесення такого рішення на розгляд сесії, поштовхом стала ситуація в БЮТі. Треба зрозуміти, що в Ужгороді БЮТ, на відміну від ситуації на рівні держави і області, є партією влади. Без приєднання БЮТу до провладної більшості в Ужгородській міськраді Сергій Ратушняк не мав би тієї безконтрольності, яку має тепер. А тому не дивно, що, коли обласне керівництво «Батьківщини» в силу тих чи інших причин вирішило шляхом виключення з партії ряду депутатів навести порядок зі своєю ужгородською фракцією, дії якої, на думку обласного керівництва, всерйоз компрометували імідж всієї організації, Ратушняка це безумовно стурбувало.
Фракція «Нашої України» не має причин боятися такого розвитку подій. По-перше, партійна вертикаль в "Нашій Україні" є більш гнучкою і демократичною, а по-друге – фракція просто не дала жодних підстав для "розгону".
Тому ми мали змогу голосувати не зі страху втрати депутатського мандату, а відповідно до букви закону і інтересів міської громади Ужгорода.
- Але хіба не в інтересах міської громади, аби виконком міг діяти, коли рада стане нефункціональною?..
- Це абсолютно штучна постановка питання, автором якої, як і автором відповідного проекту рішення, є Сергій Ратушняк. Ситуація, за якої, в разі застосування норми про імперативний мандат, рада припинить своє існування, не можлива в принципі. Адже, ні БЮТ, ні тим більше НУ не зацікавлені у втраті фракції, тобто у виключенні з неї всіх депутатів. Зрештою, не всі в тому ж таки БЮТі заслужили на таке покарання. А тому, наскільки я знаю, більшість з виключених з партії і фракції депутатів міськради від БЮТ вже звернулися до свого партійного керівництва з апеляцією, і, швидше всього, будуть "реабілітовані". А тих, кого виключили безповоротно, замінять інші колеги, які йдуть далі за списком. Адже партійні списки, як це було в парламенті, на рівні Ужгорода ніхто не "обнуляв".
Тобто, прийняття такого рішення вигідне виключно Сергію Ратушняку і наближеному до нього колу депутатів, що безповоротно скомпрометували себе саме, скажу так, "якістю" своєї співпраці з мером.
Більше того, навіть якщо допустити ту фантастичну ситуацію, що рада раптом залишається без критичної кількості депутатів від БЮТ і НУ, Сергієві Ратушняку досить вивести з неї ще й своїх "народників", аби отримати абсолютну і безконтрольну владу в обласному центрі Закарпаття. Ще абсолютнішу і безконтрольнішу, ніж він має нині.
Думаю, що саме в цьому, а не в турботі про депутатів, полягає вся фіґля з ініціюванням того рішення…
- Ваша фракція фактично єдина, яка не підтримує діяльність Ратушняка…
- Це не зовсім так. З деякими речами ми погоджуємося, позитивні для міста речі підтримуємо. Ми ніколи не були в абсолютному деструктиві, хоча нас і пробували звинувачувати в цьому, коли ми наполягали на деяких принципових моментах. І були в цьому абсолютно праві. Скажімо, свого часу ми наполягали на контролі за використанням 1 мільйона гривень, виділених (зокрема і за нашої підтримки) на ліквідацію проблеми з прибиранням сміття. Як бачимо, проблема залишається актуальною і нині. Нас пробували звинуватити в деструктивні за спробу скликання позачергової сесії міськради щодо підготовки міста до зими. Сесію було зірвано, а ужгородці, як результат, отримали високі тарифи за тепло, а з 12 локальних котелень, які мали запрацювати ще 15 жовтня минулого року, нині запущено лише одну. Причому фірма, яка повинна була їх встановлювати, "випадково" збанкрутувала".
Вважаю, що «Наша Україна» - фактично єдина фракція ужгородської міськради, яка діє більш-менш системно і принципово. Можливо, менш системно і послідовно, ніж цього хотілося б мені. Але я в цьому плані максималіст. А треба ще порозуміти, що депутатство в міськраді – громадська робота. А тому ні я, ні мої колеги по фракції не можуть приділяти їй всі 100 відсотків свого часу.
- На вашу думку, чи вартувало Віктору Ющенку так категорично відстоювати проведення дострокових виборів?
- Перше, на чому я хотів би наголосити, це те, що українцям варто було би сконсолідуватися довкола постаті Віктора Ющенка. Бо вперше за новітню історію України маємо власне українського Президента – і за національністю, і за духом. Ще й демократа за сутністю. Інша річ, що йому випало стати президентом не те що не в демократичній, а, я б сказав, напівбандитській, напівазіатській, напівсовковій державі. Якби Віктор Ющенко ще трохи позволікав з указом про розпуск Верховної Ради, це призвело б до втрати не тільки президентських повноважень, або й ліквідації посади Президента як такої. Коаліція ( я б сказав – "донецькі") переступила межу, яку не варто було переступати. Йшлося справді про спробу узурпації влади в державі неукраїнськими за суттю угрупованнями. Про намагання творення іншої, неєвропейської, неукраїнської України. У Президента залишалося небагато можливостей відреагувати на такий розвиток подій і зупинити його. Він зробив те, що було можливо на даний момент. При цьому йому довелося навіть наступити "на горло" власному демократизму. Його змусили це зробити. І в цьому трагедія ситуації: як особисто для Ющенка, так і для України вцілому.
- Дехто вважає, що міська організація «Нашої України» на попередніх виборах діяла недостатньо активно. Чи може вона спрацювати на наступних виборах так, аби досягнути кращого результату в Ужгороді?
- Мені важко коментувати партійну роботу на виборах, бо, по-перше, я не є членом партії, якій симпатизую і депутатську фракцію якої представляю. Адже як журналіст не маю права бути партійним. Крім того, в часі виборів працював на їх демократичний результат на зовсім іншій ділянці роботи. Зрештою вважаю, що вибори – це лише завершальний етап системної партійної роботи, її, так би мовити, кульмінація. Звичайно, вдала виборча кампанія може суттєво вплинути на вибір людей. І приклад Юлії Тимошенко, котра власним іміджем, харизмою і цілеспрямованістю здобула результат для своїх низинних організацій – цьому найкраще підтвердження. Але це не правильно, так не має бути. Тому я переконаний, що принципові позиція і дії ужгородської «Нашої України» обов’язково відобразяться, в кінцевому підсумку, на результатах голосування в Ужгороді. Саме тому ми намагаємося діяти так, аби самим не було соромно за себе, і щоб люди могли нас підтримати на виборах.
- Чи можете ви з упевненістю сказати, що за цей рік депутати, що потрапили до Ужгородської міської ради по списку «Нашої України», нічим себе не дискредитували перед своїми виборцями, є перед ними чесними?
- В цьому плані можна лише міркувати, могли ми зробити більше чи менше, зробили чи не зробили все, що могли, що повинні були зробити. Але те, що фракція «НУ» є послідовнішою, порівняно з іншими політичними силами, представленими в Ужгородській міськраді, і принциповішою в своїх діях, думаю, ужгородці бачать і самі.
