Уряд Юлії Тимошенко зменшив фінансування протипаводкової програми на Закарпатті на 60%
На 2008-й рік законом про Державний бюджет України передбачено виділити 80,9 мільйонів гривень на реалізацію Програми комплексного протипаводкового захисту в басейні ріки Тиса. Ця чималенька на перший погляд цифра такою не здається, якщо зважити, що становить вона всього близько 40% суми, яка була передбачена на 2008-й рік. Тим прикріше згадати, що обділили Закарпаття при уряді Юлії Тимошенко, чия політична сила на останніх виборах здобула в області друге місце (чи якраз тому, що Закарпаття виявилося єдиним західним регіоном, який не віддав БЮТу першу сходинку?), а міністерство фінансів очолює наш земляк Віктор Пинзеник, котрий мав би здогадуватися, наскільки серйозним питанням для краю є захист від паводків…
На жаль, з часу існування цієї програми – з 2001 року – в повному обсязі вона була профінансована всього лише один раз – у 2006 році.
До того протипаводкова програма фінансувалася аби як – до 20% від запланованої суми, чи 2-12 мільйонів гривень. Крига скресла в 2006 році, коли Закарпаття відвідав Президент України Віктор Ющенко та тодішній прем’єр-міністр держави Юрій Єхануров. Після цього візиту з ініціативи нашого земляка Віктора Балоги, який саме очолив міністерство МНС уряд прийняв рішення збільшити вартість програми на 1 мільярд гривень – до 2,4 млрд. Основним принципом цієї програми визначили: комплексний підхід до управління паводковим стоком на основі кращих досягнень світового досвіду протипаводкового будівництва. Передбачалося будівництво 42 протипаводкових акумулюючих ємностей, створення 22 польдерів, реконструкція та будівництво майже тисячі кілометрів дамб, регулювання русел річок на
І в цьому ж році новостворене державне підприємство “Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів в Закарпатській області” отримало передбачені кошти в повному обсязі – 70,9. На жаль, поки що це був єдиний раз, коли кошти надійшли в такому обсязі, як і було передбачено.
Вже в наступному, 2007 році уряд Януковича так само виділив 70,9 млн., при тому, що програма передбачала фінансування на суму 96,6 млн. Тобто недофінансування становило близько 30%. Далі – гірше. Вже цього року спад становить 60%. І це лише по лінії Держкомводгоспу.
Отримати свою частину фінансування, а відтак і зробити роботи мали також структури МНС, Мінтрансзв’язку (“Укравтодор” та “Укрзалізниця”), Закарпатської ОДА, Держкомзему. Проте, якщо у 2006 по лінії Держводгоспу виділили всю передбачену суму, по лінії МНС тільки на роботи по дамбі поблизу Чопа — 10,2 млн. грн., то на 2007 рік уже уряд Віктора Януковича свідомо заклав у держбюджеті менш ніж половину суми — 70,9 млн. грн. з 143,5 запланованих і лишень через Держводгосп, інші ж відомства взагалі “пролетіли”.
Директор «об’єднаної дирекції» Ростислав Федів розповідає, що незважаючи на отримання меншої суми, аніж передбачалося, торік ДП зуміло ввести в експлуатацію понад
Вже другий після 2006 року уряд України вирішив зекономити на Закарпатті, незважаючи на те, що протипаводковий захист уже дає відчутні результати. Мало хто знає, що в 2007 році в Мукачеві міг бути паводок, не гірший за повінь 2001 року, коли все місто «плавало». Власне, тому люди й не помітили новий паводок, що вчасно спрацювали нові гідротехнічні споруди, поставлені а рамках програми. А мешканці села Сімер на Перечинщині нарешті можуть спокійно очікувати на весну та осінь, не боячись щорічних затоплень після встановлення захисних дамб. Свідчить про важливість робіт і той факт, що «Об’єднана дирекція будівництва водогосподарських об’єктів» стала чи не єдиним підприємством області, яке повністю освоїло виділені в 2007 році кошти.
На жаль це на нинішній уряд не вплинуло – фінансування все одно врізали. А якщо врахувати, що зі старту програми інфляція в державі становила близько 40%, то не важко підрахувати, що 80,9 мільйона гривень, які мають надійти цьогоріч – це набагато менше ніж 70,9 мільйона в 2006 році. Достатньо сказати, що в кошторисі прописана ціна на пальне на рівні 3,3 гривні, в той час, як сьогодні паливо коштує в районі 5,5 грн.
Ростислав Євгенович оптимізму не втрачає і не поспішає говорити, що до 2015 року програму не вдасться втілити в життя. Він каже, що допомагає й природа, й ліс, що вбирає воду, прагнуть втілення програми й наші сусіди – угорці, словаки та румуни. Які так само неодноразово страждали від гніву Тиси.
Та все одно – перед сусідами незручно. В 2006 році вони були приємно враженні діями українського уряду, який нарешті звернув увагу на цю серйозну проблему, фінансували протипаводкову програму на своїх прикордонних територіях. На жаль, подальші уряди продемонстрували, що радість іноземців була передчасна. Ані Янукович, ані Тимошенко не надто переймаються ні долею закарпатців, які ризикують втретє пережити катастрофу, ані позитивним іміджем серйозних партнерів в очах сусідніх країн.
Однак якщо від Януковича та Азарова у нас ніколи й не чекали чогось позитивного, бо, як вважається, вихідці зі східного регіону України ним в першу чергу і цікавляться, то позиція Юлії Тимошенко та Віктора Пинзеника принаймні дивує. Схоже, Юлії Володимирівні цікавіше досягнути тимчасової популярності, наприклад, виплативши людям суму, що дорівнює 2-місячній пенсії, в «Ощадбанку», сподіваючись, що за це вона отримає голоси на наступних виборах, аніж посприяти втіленню в життя програми, яка рятуватиме громадян України ще довгі-довгі роки після того, як Тимошенко піде з політичного подіуму.
