Мода на поради психолога у нас ще не настала, та від того психологічних проблем у нашому суспільстві не менше. Їх навіть більшає у періоди кризи, коли навіть забезпечена й успішна людина може опинитися в таких життєвих обставинах, з яких самотужки виборсатися не в змозі. Однак хтось їх долає, а хтось пасує перед викликами. Доходить і до фатальних наслідків... Чому так відбувається, якою є природа кризових душевних станів людини? Про це ми поцікавилися у психолога Олександра ПЕТНЕГАЗІ.
– Є відомий вислів: «Усі ми родом із дитинства». То психологічні проблеми людей також звідти?
– Так, усі мі родом із дитинства, тому можна стверджувати, що більшість психологічних проблем людини базується на життєвому досвіді раннього дитинства. Якщо ж не заглиблюватися в метафізику питання, можна сказати, що ще вагітна мати впливає на душевне здоров’я своєї майбутньої дитини, оскільки психіка жінки пов’язана з підсвідомим плоду.
– Ви хочете сказати, що дитина, яка перебуває в утробі матері, уже має цілісну душу з усіма її властивостями?
– Не тільки душу маленької істоти, а цілісну душу дорослої людини, на яку перетвориться в майбутньому плід, і розвиток цієї душі відбувається з моменту поселення в конкретному тілі. Тому стан психіки матері, обставини її життя, її почуття до дитини під час вагітності й багато іншого мають велике значення для психічного життя майбутнього маляти. Ба більше – у професійних колах є таке визначення, як плід нудного статевого акту.
– Це означає, що діти, зачаті у щирій любові відрізняються від дітей нудних «актів»?
– Цілком слушно. У них буде відрізнятися навіть доля.
– І це впливає на психологічні проблеми в майбутньому?
– Саме так. Це початок життєвого шляху людини на цій Землі. А початок або перший крок, як відомо, один із найголовніших.
– Можете навести конкретні приклади впливу матері на психіку дитини?
– Будь ласка, ось кілька. Якщо під час вагітності мама сильно хвилювалася про своє й дитинине здоров’я (чи все з ним буде гаразд?), то підсвідоме маляти, перебуваючи в тісному контакті з підсвідомим матері, дістало послання: «здоров’я – дуже тендітна штука, може підвести в будь-який момент». Дитина після народження може рости недовірливою й постійно чекати від свого здоров’я підступу, і, як вислід, справді вирости тендітною і слабкою.
Якщо вагітна мама хвилювалася, чи зможе вона прогодувати й поставити на ноги дитину, тим самим у душу маляти записано інформацію: «світ нестабільний, у ньому дуже важко жити». Дитина, підростаючи, може стати тривожною людиною, буде боятися майбутнього і будь-яких змін.
Якщо ж психологічне самопочуття мами було тривожним, вона лякалася й боялася чогось зовні, це читається як: «світ небезпечний, потрібно боятися й бути дуже обережним». Унаслідок цього пізніше можливі навіть реакції параноїдального характеру – недовірливість, підозрілість.
Хоче мама тільки хлопчика, а дівчинку не хоче – психіка маляти чує таке послання: «дівчинкою бути погано, краще мати чоловічі риси, тож я виправдаю мамині очікування». Якщо народиться дівчинка, через деякий час виявляється, що вона дружить із хлопчиками, грає в хлоп’ячі ігри, не любить плаття тощо.
Ображалася на когось вагітна мама: «люди навколо не добрі, заподіюють біль, треба триматися від них подалі». Пізніше бачимо, що дитина, побачивши незнайомих, плаче, чіпляється за маму – у неї може виявитися замкнутість, виникнути труднощі з адаптацією до інших людей.
Хотіла зробити аборт: «мама ненадійна, може відкинути або перестати любити в якийсь момент». Звідси дитяче відчуття «я не заслуговую жити» і неприйняття себе, схильність до суїцидів, низька самооцінка.
Боїться пологів, не рада майбутній дитині – маля засвоює: «я винувате, я погане, я не заслуговую на любов». Як наслідок, прагнення догодити, бути «гарним», «заробити» любов, низька самооцінка. Прикладів можна навести ще чимало.
– Що відбувається, коли дитина з’явилася на світ?
– Тільки-но народившись, дитина вже знає дещо про себе, маму, світ, про відносини в суспільстві. У свідомій частині мислення це, звичайно, не відображено, а ось у підсвідомому інформація вже зафіксована.
Багато матерів, що мають двох і більше дітей, підтвердять, що немовля зовсім не чистий аркуш. Характери, типи поведінки, темпераменти сильно відрізняються у дітей одних батьків й проявляються з перших хвилин життя. Наприклад, маля може проявляти вимогливий і впертий характер або бути ніжним й довірливим, бути спокійним і впевненим або полохливим і тривожним тощо.
– Напевно, на душевне становлення дитини впливає й виховання, її оточення?..
– Так. У період до 3-х років у житті дитини будуються відносини з родиною, на неї впливають методи й стилі виховання: годують точно за часом або на вимогу, відгукуються відразу або не беруть на руки «щоб не звикав» тощо. Тут велику роль також відіграє душевне самопочуття мами, стосунки між батьками – все це є життєвим досвідом дитини, який супроводжується щасливими й не дуже переживаннями. Тому все наведене можна порівняти з ґрунтом, від якого залежить, сформується сильне й струнке дерево або виросте воно слабке й криве.
