Кінець серпня - традиційна пора для шкільних базарів. Скільки цього року коштує батькам зібрати першокласника на його перший урок? В яку копієчку обійдеться шкільна амуніція для учня старших класів? Чому закарпатським батькам вигідніше купувати все до школи своїм дітям в Угорщині? Що впливає на формування цін на шкільну форму і приладдя? Як держава допомагає дітлахам з малозабезпечених родин зібратися до школи?
Ціни та асортимент
26 - 27 серпня на головній столичній вулиці відбувається загальноміський шкільний ярмарок. Свою продукцію тут представляють майже 200 підприємств та понад 50 товаровиробників, як київських, так і з інших областей України.
1000 - 1500 грн. - у таку суму по мінімуму обійдеться батькам зібрати свою дитину до школи. Традиційні серпневі шкільні базари пропонують сорочки для хлопчиків від 50 грн., брюки від 160 грн., дівчачі блузи від 100 грн. Загалом цього року учні можуть вибрати з-поміж 30 різних моделей шкільної форми від українських виробників.
Чи задоволені батьки і їхні діти асортиментом і цінами шкільного краму, з’ясовувала кореспондент Радіо Свобода Марічка Набока.
****************************
Завбачливі батьки не залишають покупки на останні дні серпня. Адже зараз усе набагато дорожче, ніж, наприклад, весною. А порівняно з минулим роком ціни зросли майже вдвічі. «Купили сьогодні штанці та сорочку. Ще навесні ми купували штани за 80 грн., а зараз вони коштують уже 137 грн. Якби ми тоді знали, що ціни зростуть майже вдвічі, то дві пари купили б відразу».
Мати Андрія на підготовку до першого класу планує витратити приблизно 1500 грн. «Ой! Ціни - жах! Штани коштують 137 грн. Піджак купили за 238грн. Треба багато, але розраховуємо лише на півтори тисячі».
Андрію вже хочеться до школи Але одяг його не цікавить. Хлопчик вибирає канцелярське приладдя. «Хочу гарний пенал, ножиці, гумку, олівці та ручки, які пишуть різними кольорами».
Старші дівчата та їхні мами більш вимогливі до одягу. «Нічого поки не вибрали. Шукаємо сорочку на 1 вересня, але кольори не дуже подобаються, хоча тканина непогана. Сарафан придивилися, але розміру немає».
Шкільний сарафан коштує від 130 грн. Для старшої дівчинки – близько 400 грн.. Здається, батьки та діти фасонами та тканинами задоволені. А от цінами – ні.
****************************
Світлані, донька якої цього року іде у 2 клас, щоб зібрати дитину до школи, доводиться збирати гроші упродовж всього літа. Можна одягнути дитя і за економ-класом, говорить мама, але для своєї доньки вона на одяг не скупиться.
«Цього року витратила 1500 грн., а минулого – 1200 грн. Я не можу зекономити, тому що дитина має піти в школу в новий клас в новенькому, та ще й щоб мені подобалась. А ще за літо дитина виростає, витягується. Рукава сорочки стають короткими, а черевики тиснуть. Краще протягом року складати гроші, а в кінці літа скуповуватись».
Закарпатським батькам вигідніше готуватися до школи в Угорщині
Щонайменше зібрати до школи середньостатистичного закарпатського учня коштує 1000 - 1200 гривень. При цьому батьки зазначають, що цієї суми вистачить лише на найнеобхідніший мінімум: портфель, шкільна форма, атласи, робочі зошити, недороге взуття та спортивний одяг, розповідає місцева кореспондентка Радіо Свобода Надія Петрів.
Чимало закарпатських родин скаржаться: доводиться ледь не ціле літо заощаджувати, щоб підготувати дітей до школи. Особливо скрутно багатодітним родинам, яких у Закарпатті таки чимало. Виходи з ситуації шукають різні. Найчастіше батьки їздять на порівняно дешевші, ніж в Ужгороді, ринки до інших міст, на кшталт Хмельницького чи Чернівців, щоб придбати необхідні речі. А мати трьох дітей Ганна знайшла ще один варіант. «Усе, що можу, я купую в Угорщині Там і ціни прийнятніші, і речі набагато якісніші, та ще й, на відміну від України, напередодні навчального року на все шкільне приладдя, одяг і тому подібне проводяться акції, знижки. Ми витратили в Угорщині удвічі менше грошей, ніж витратили б тут. Ми купили там рюкзак за 35 грн., а тут не бачили дешевше 90 грн.».
Ще одна суттєва стаття витрат, за висловами закарпатців, напевне стосуватиметься підручників. Поки що їх не купують, бо не знають, наскільки зможе забезпечити держава, але з огляду на попередні роки, кажуть батьки, вочевидь знову в цьому питанні доведеться розраховувати на власні сили.
Державна допомога малозабезпеченим
204 грн. на 1 дитину надали від держави школярам із малозабезпечених родин, каже Галина Шарапова, головний спеціаліст Департаменту державного соціального захисту населення Міністерства праці. «30% прожиткового мінімуму на дитину виплачується до 18 років. До 23 років — якщо дитина навчається у вищих навчальних закладах або професійно-технічному училищі».
А до того незаможним школярам надається безкоштовне харчування, зазначає Наталя Орловська, начальник відділу сім’ї Міністерства у справах сім’ї та молоді. Шкільною формою таких дітлахів забезпечують органи місцевої влади. «Зараз досить часто на місцевому рівні надають багатодітним сім’ям допомогу, виходячи з можливостей. Це спеціальна програма бізнесу — добрих людей цього виду діяльності — і влади, яка так і називається «Зігрій любов’ю дитину». В основному, вона розрахована на багатодітні сім’ї. Нещодавно ми підписали запровадження єдиного обліку багатодітних сімей, щоб визначити реальну їх кількість».
Економічний аспект
Стрибка цін на шкільні речі, на що скаржаться батьки, насправді немає, каже економіст Олександр Жолудь. Вони ростуть поступово, як і інші товари. «Ціни на шкільне приладдя лише підтягуються до нових цін на інші товари, які зросли упродовж року. Адже попит саме на цей товар є лише в кінці літа. І зараз у цілому по країні рівномірно зростають ціни».
Що краще - купувати підручники за високими цінами чи не видавати їх взагалі? Цю дилему Олександр Жолудь пропонує розв’язати у такий спосіб. «Якщо видавати підручники стане невигідно, то ніхто не буде цим займатися. В результаті, як ми зупиняємо рівень цін на підручники, так само можемо знизити й рівень кількості видань. Можна йти іншим шляхом – надавати преференції на друкування підручників для вишів, при цьому офіційно зареєстрованих. Адже у нас є підручники, дозволені Міністерством освіти, але вони не є основними. До того ж, займатися цим потрібно не лише перед 1 вересня. Це має бути в єдиній стратегії держави».
Якщо ви не належите до завбачливих батьків і любите купувати все в останню хвилину, ще маєте час до 1 вересня 5 днів.
