Для ужгородського «Закарпаття» весняна частина сезону буде проходити під риторичним питанням: «Бути чи не бути?». Йдеться, безумовно, про те, чи зуміє команда зберегти прописку в прем'єр-лізі. Для ужгородців, схоже, вже увійшло в звичку чергувати виступи у вищій і першій лігах, але цього року команда має намір серйозно поборотися за "місце під сонцем» і таким чином зламати неприємну для себе традицію. Незважаючи на те, що на даний момент «Закарпаття» йде на передостанньому місці, говорити про бе
На руку закарпатцям та календар чемпіонату, згідно з яким навесні команда буде приймати вдома практично всі команди з середини і нижній частині турнірної таблиці. «Зоря», запорізький «Металург», «Чорноморець», «Оболонь», «Таврія», «Карпати» - всім цим колективам доведеться, як то кажуть, на власній шкурі випробувати величезне бажання Ігоря Гамула і Ко залишитися в когорті найсильніших.
-Як ви сприйняли новину про відставку вашого старого друга Олександра Заварова? - Перше запитання наставнику «Закарпаття».
-Я був шокований! Щиро, не очікував такого повороту. Дуже прикро за Сашу. Людина стільки пропрацював в «Арсеналі», стільки сил віддав, та й команда в нього завжди була непогана. Поспілкувався з багатьма колегами по тренерському цеху - в подиві всі. Загалом, дуже несподіване і незрозуміле рішення.
- Ви з ним ще не дзвонили одне одному?
-Чекав його тут в Туреччині, а тут така новина. Ще не дзвонив. Нехай мине трохи часу, він це все обміркує, переварить, а потім з ним поговорю.
-Перейдемо до справ вашої команди. Умовами зборів задоволені?
-Туреччина є Туреччина. Взимку тут непередбачувана погода: то дощ, то сонце. Наприклад, перші кілька днів був сильний вітер, шторм, лило як з відра. Нас навіть на поле не пустили тренуватися - працювали в тренажерному залі. А взагалі тут створені прекрасні умови, як для підготовки, так і для проживання.
-Всім відомо, що результати команди прямо залежать від того, як вона проводить підготовку. Чи може в кінцевому результаті на гру вашого колективу вплинути те, що перший збір у вас був в Ужгороді на синтетичних полях?
-Навряд чи нам доведеться нарікати на погану підготовку. В Ужгороді ми добре побігали, набрали необхідні фізичні кондиції. Працювали в основному на природі, а ви самі знаєте, який у нас прекрасний повітря - подихати є де. Та й з погодою проблем не було. А на синтетиці ми працювали небагато: у самому кінці вже позаймалися з м'ячами. Думаю, все заплановане команда виконала з лишком. Зараз ось готуємося в Туреччині, а потім ще поїдемо до Угорщини. Це зовсім поряд з Ужгородом, але ж нам в першому матчі приймати вдома донецький «Металург» і треба готуватися до конкретних погодних умов. У Туреччині наш клімат на практиці не обкатати. В Угорщині теж є все необхідне для якісної роботи. Ми готуємося на базі чемпіона цієї країни - «Дебрецена», і, думаю, до стартовому поєдинку підійдемо у всеозброєнні.
- Перший збір був присвячений фізичної підготовки, зараз більше працюєте з м'ячами?
- Чергуючи відпрацювання ігрових елементів з вправами на фізику. Йдемо за наміченим графіком. Намагаюся будувати процес таким чином, щоб футболістам було цікаво працювати, щоб не було монотонності.
- Новачків багато залучили?
- Новачків-то багато, а от що хороших виконавців серед них мало.
-Але нові обличчя в складі «Закарпаття» ми зрештою побачимо?
-Звичайно. Восени у нас було багато орендованих гравців, деякі з них виїхали, тому що виникли вакансії ким-то треба заповнювати. Ми проводимо інтенсивну роботу в цьому напрямку: багатьох футболістів вже заходили, багатьох ще будемо переглядати. Але знову ж таки, щоб придбати сильного виконавця, потрібні великі гроші. Ми поки собі цього дозволити не можемо, тому задовольняємося ніж є. Я ставлюся до цього з розумінням, адже в принципі у нас у фінансовому плані все нормально: керівництво виконує обіцяне, бере до уваги наші прохання, створює всі необхідні умови для нормальної роботи.
-Перехід Мірко Райчевіч - вирішене питання?
-Так, практично вирішене. Я чудово знаю його можливості, бачив його ще в «Зорі», і він мені імпонує як футболіст. Мірко дуже працьовитий, серйозний хлопець, здатний виконувати великий обсяг роботи. А те, що в нього не склалося в «Чорноморці» ... Значить, складеться в Ужгороді. «Зоря», «Закарпаття» - йому видно подобаються команди на букву «3» (посміхається).
-Як ідуть справи з Олександром Зотова?
-Це окрема тема, дуже хвилює мене як тренера і людину. Саша - висококваліфікований футболіст, і якщо він відновиться, то для нас це буде величезний плюс. Але у нього серйозні проблеми зі спиною, і як воно вийде у підсумку - поки не ясно. Зотов дуже хоче повернутися, робить всі спроби, щоб підлікуватися. Уявіть, команда збиралася після відпустки 15 січня, а він вже був на місці 7-го. Увесь час їздить в термальні басейни, загалом, шукає можливість вирішити проблеми зі здоров'ям. Але надія вмирає останньою, і я дуже сподіваюся, що Саша повернеться, ну а якщо не вийде ... Дуже жаль, для команди це буде серйозна втрата.
-Питання ще по одній особистості з великої літери. Мова йде про Олександра Чижевського. Чи вдається йому на рівних готуватися з молодшими одноклубниками?
- Про цю людину я завжди багато говорив і повторю ще мільйон разів: цей футболіст гідний тільки найтепліших слів. Здавалося б, гравець провів вже більше 400 матчів, міг би спокійно йти, але поговоривши з ним, ми вирішили зупинитися на досягнутому. Саша - надійна людина, як у житті, так і на футбольному полі. У ньому завжди можна бути впевненим - знаєш, що він не підведе. Зараз ось теж готується, виконує, правда, відсотків 80-90 від загального обсягу робіт, та до того ж і мені допомагає. Упевнений, ми ще не раз побачимо його на футбольному полі.
- Тобто вік все ж таки дає про себе знати, раз він не виконує повний обсяг?
- Він може виконувати всі вимоги від початку до кінця, але я його бережу. Ми ж нормальні люди і чудово розуміємо, що Сашко вже не в тому віці, щоб ганяти його, як пацана, - це буде неправильно. І все ж він справжній боєць: виконує все до кінця, біжить до останнього. Я його дуже поважаю і думаю, Чижевський принесе нам ще багато користі.
-Бачив, ви довго розмовляли з Юрієм Максимовим. Спілкувалися, як тренери-конкуренти або як колеги по цеху?
-Ми з Максимовим дуже хороші друзі. Юра - прекрасна людина і талановитий тренер, що він вже всім довів. І я впевнений, що команда, яку він нещодавно прийняв, не буде засиджуватися на останньому місці. Повірте мені, вона підніметься. Так, по суті, ми конкуренти, але я б сказав так: ми з ним на пару всім конкуренти. У нас усього 10 очок, у «Кривбасу» - 7, але це не означає, що все вже ясно. Всі будуть битися до кінця: багато буде втрат, багато придбань. Як усе закінчиться - невідомо. Хто краще підготується, хто краще зміцниться, у кого буде менше проблем - той і буде на коні. Ну а з Юрою ми поспілкувалися на різні теми: обговорили звільнення Заварова, інші питання, і взагалі у нас багато спільного.
-Тобто ви не проти, щоб ваша команда і колектив Юрія Максимова залишилися в прем'єр-лізі?
-Звичайно, це було б ідеально, а як воно буде - дізнаємося в травні.
-Олександр Трішовіч сказав, що впевнений в тому, що «Закарпаття» не понизиться у класі.
- Я дуже задоволений, що він так думає.
-Ви готові підписатися під його словами?
-Звичайно. Я про виліт навіть не думаю. Якщо я буду про це думати, то не буду тоді працювати.
-Хто ж тоді, на ваш погляд, може вилетіти в першу лігу?
-Не маю морального права називати якісь конкретні команди. Це футбол, це спорт - він непередбачуваний. Я можу сказати «Динамо» і «Шахтар», але це абсурд і мені ніхто не повірить, ясна річ.
-Можна сказати, що визначальними для «Закарпаття» стануть саме домашні поєдинки зі своїми прямими конкурентами?
-Безумовно. Так уже склався календар, що навесні ми приймаємо вдома майже всі команди, які знаходяться в середині й нижньої частини турнірної таблиці. Тому у нас будуть хороші можливості заробляти очки. Будемо старатися. Для нас зараз головне завдання - створити хороший колектив і показувати цікавий футбол.
-Які ви використовуєте методи, щоб об'єднати футболістів в єдине ціле?
-Скрізь, де б я не працював, я намагаюся будувати стосунки на взаємоповазі й взаєморозуміння. Так, я можу гримнути, сказати щось веселе, але при цьому у нас в команді дуже сувора дисципліна. А ще я завжди відкритий для спілкування. До мене можна підійти, спитати поради, я завжди допоможу, вислухаю.
- Ви дуже емоційний тренер. Гравці не ображаються, якщо ви на них кричите?
-Ні, вони чудово розуміють, що я це роблю без злого наміру, не намагаюся когось образити, скоріше так, для сміху. Але свою виховну місію мої емоції виконують.
- Повернімося до осінньої частини сезону. Ви самі неодноразово заявляли, що в трьох-чотирьох матчах ваша команда просто подарувала очки супернику, пропускаючи образливі м'ячі на останніх хвилинах. У чому причина такого явища, і як ви збираєтеся з ним боротися?
- Є на те кілька причин. Про одну я не буду говорити, а от друга ... Тут моя вина, перш за все. Не зміг, достукатися до футболістів, що концентрацію потрібно тримати не 80, не 90, а всі 95 хвилин, поки арбітр не дасть фінальний свисток. Я під час відпустки проаналізував всі матчі і побачив, що таких моментів, де ми не доробили до кінця, було багато. Та й фарту у нас не було. Без нього у футболі нікуди. Постараємося в майбутньому серйозніше поставитися до таких ситуацій, щоб викорінити їх взагалі. Треба вчитися забивати на останніх хвилинах, а не пропускати.
- Багато тренерів висловлюють невдоволення якістю суддівства, з вашого боку таких висловлювань практично не було. Стримувати чи у вас справді не було претензій?
-Я не коментую суддівство. Немає сенсу це робити, тому що в результаті все одно нічого не зміниться. Не люблю навіть розмовляти на цю тему, але іноді чіпляють слова деяких керівників, які кажуть, мовляв, судді - теж люди, і їм властиво помилятися. А ми що, не люди? Ось я, наприклад, тренер, і в мене є керівник. Арбітр раз помилився - ми програли, другий раз помилився - знову програли, а на третій раз мене вигнали. Суддя через місяць працює, а я вже немає. Але ж у мене теж є сім'я, яку потрібно годувати. А що говорити про футболістів? Арбітр помилився - команда програла і залишилася без преміальних. І де справедливість? Це все, звичайно, демагогія, неприємна демагогія. Питання із суддівства завжди є і, можливо, коли-небудь на них будуть і відповіді.
-Футболісти стверджують, що збори для них - найважчий час, і чекають, не дочекаються, коли почнуться офіційні матчі. Чим у цьому плані тренери відрізняються від гравців? Коли вам легше, коли команда готується до сезону, або коли він у розпалі?
-Тренер круглий рік «сидить» на пороховій бочці. Нам важко і на зборах, і на матчах. Не в фізичному плані, звичайно, а в моральному. Весь час хочеться підготуватися краще, вгадати зі складом в потрібний момент, хочеться, щоб команда бігала, забивала. І від цього постійного «хочеться» голова болить. А футболісти повинні розуміти, що період підготовки дуже важливий в аспекті майбутніх матчів. Я їм постійно кажу, щоб вони на час зборів викинули все з голови і цілком присвятили себе роботі, тому що потім буде легше.
- Чи не виникає інколи бажання під час матчу вискочити на поле і показати гравцям те, чого вони не можуть зробити?
- Постійно виникає. Зауважте, справді видатні футболісти зазвичай не стають видатними тренерами, тому що вони хочуть змусити гравців робити те, що вони робили в свій час. А тут потрібен трохи інший підхід. Добре, звичайно, якщо ти можеш сам особисто показати те, що хочеш побачити, але не варто забувати, що футболіста неможливо переробити, його можна лише підкоригувати. Тут дуже важлива школа, яку він пройшов, які навички отримав.
-До речі, з молодіжної команди ви когось взяли на збори?
-На Закарпатті зараз дуже плачевна ситуація з молодими футболістами. Нема кого запросити навіть. Дуже прикро, адже в союзні часи цей регіон вважався дуже багатим на футбольні таланти. А зараз ... Ми проводимо селекційну роботу, їздимо по місцевих містечках, селах, постійно шукаємо, дивимося, але дивитися, по суті, нема на що. Зі свого дубля теж поки вирішили нікого не брати. У нас така ситуація склалася в турнірній таблиці, що нам зараз не до експериментів з молоддю. Хлопцям потрібно час, досвід, щоб розкритися, а нам необхідно реальне посилення вже сьогодні.
- У зв'язку з цим питання. У контрольних поєдинках будете переглядати новачків або вже награвати основний склад?
-Переглянемо у справі всіх гравців, а в інших зустрічах вже будемо награвати основу. У нас ще залишаться поєдинки з бухарестським «Динамо» і підмосковним «Сатурном» в рамках цього збору, і два-три матчі плануємо зіграти в Угорщині. Ось через призму цих зустрічей і постараємося у всеозброєнні підійти до стартовій грі з донецьким «Металургом».
