Заплутана історія судових тяганин, схоже, пішла у зворотному напрямку – після Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Як стало відомо Мукачево.net, 7 грудня минулого року відбулася колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. На ній розглядався позов родини Олійників-Легердів щодо незаконності договору купівлі-продажу частини будинку за адресою Червоноармійська 58 між І.Ньорбою та М.Боднарем. Останній є депутатом Мукачівської районної ради та цієї суботи, 21 січня отримав партквиток члена Партії регіонів.
Про деталі історії Мукачево.net писав цієї осені. Тоді публікації викликала серйозний резонанс у місті: були навіть спроби вмовити редакцію зняти матеріал, пристрасті закипали, і кожна з сторін аргументувала свою позицію документами.
Втім, на основі останнього рішення у цій справі, прийнятого у грудні 2011 року Вищим спеціалізованимо судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ, можна коротко відтворити хронологію конфлікту.
Отже:
7 травня 2010 року Михайло Боднар купив у сім’ї Ісаєвих квартиру №1 колишнього гуртожитку за адресою Червоноармійська 58 в Мукачеві. У квартирі №2 уже понад 20 років живуть дві літні жінки – майже сліпа 88-річна мати Єлизавета Легерда та її 62-річна донька Людмила Олійник.
Вже за півтора місяці, 21 червня рішенням Мукачівського міськрайонного суду квартиру №1 було визнано окремим домоволодінням з окремою поштовою адресою. За словами родини Олійників-Легердів про позов та відчуження квартири в окреме домоволодіння вони не знали.
16 серпня 2010 року Михайло Боднар продав квартиру №1, вже як окреме домоволодіння, Івану Ньорбі.
Однак, 25 листопада цього ж року Закарпатський апеляційний суд задовольнив позов родини Олійників-Легердів та скасував рішення Мукачівського міськрайонного суду про виділення квартири №1 в окреме домоволодіння.
Підстава – порушення низки статей Цивільного кодексу, зокрема порушення прав співвласників багатоквартирного будинку (Більше – читайте в документах).
30 березня 2011 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду на підставі рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 25 листопада 2010 року визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири №1 як окремого домоволодіння між М.Боднарем та І.Ньорбою.
Однак, 19 липня цього ж року той же Апеляційний суд скасовує рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 березня та залишає у силі договір купівлі-продажу квартири №1 як окремого домоволодіння між М.Боднарем та І.Ньорбою.
Нарешті, 7 грудня 2011 року Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ було розставлено усі крапки над «і», зокрема:
– визначив, що Михайло Боднар не мав «законних підстав набуття права власності» на квартиру №1 як окремого домоволодіння. (Див. рішення від 21 червня 2010 року та його оскарження від 25 листопада цього ж року);
– залишив у силі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 30 березня 2011 року про скасування договору купівлі-продажу квартири №1 між Боднарем та Ньорбою.
Відповідна цитата з Ухвали Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 7 грудня:
«Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 19 липня 2011 року скасувати, рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 березня 2011 року залишити без змін. Ухвала оскарженню не підлягає».
З огляду на останнє речення в Ухвалі, у конфлікт нарешті внесено ясність. Та чи на цьому він закінчиться?..
