Кабмін б’є тривогу через економічну скруту – в секретних листах до парламенту.
Попри кризу Юлія Тимошенко другий місяць поспіль звітує про суттєве перевиконання бюджету та початок виходу з кризи. Її соратники повторюють, що переглядати бюджет необхідності немає – надходжень більше, ніж заплановано. Натомість у своєму таємному листі до парламенту, який вдалося роздобути редакції «Гарту», прем’єр раптом заговорила не тільки про «різке погіршення економічної ситуації», але й про імовірні зміни у державному кошторисі – щоправда, за деяких умов.
Головний месидж листа – оновлений бюджет має наповнюватися за рахунок посилення фіскального тиску. Тимошенко просить депутатів якнайшвидше прийняти закони, які роблять ведення бізнесу в державі ще більш складним: підвищіти акцизи, податки і збори. Саме це і потрібно, щоб прийняти зміни до бюджету, які уряд мав внести на розгляд Верховної Ради ще у перший день травня.
Утаємничене зізнання
На минулому тижні «регіоналка» Ганна Герман повідомила, що прем’єр надіслала голові Верховної Ради закритого листа, в якому йдеться про «різке погіршення економічної ситуації».
«Вона пише це до Верховної Ради, а публічно, по телебаченню, говорить, що в країні усе добре, що бюджет наповнюється, і що нас чекають дуже райдужні перспективи», – розкритикувала прем’єра опозиціонерка.
Утім, побачити лист на власні очі виявилося не так вже й просто. Коли редакція «Гарту» звернулася до пані Герман, вона з люб’язністю повідомила реквізити листа, а також зачитала окремі витримки з нього, які за її словами, вона не могла не оприлюднити громадськості як людина державна. Водночас, передати документ Ганна Миколаївна відмовилася, пославшись на депутатську етику. У секретаря бюджетного комітету, до якого лист перенаправив Володимир Литвин, також відмовили, не бажаючи «виступати у ролі поштаря Кабміну».
Тим не менше, «Гарту» все ж вдалося отримати копію «таємного» послання. Загалом у ньому міститься проханням прем’єр-міністра перенести розгляд змін до державного бюджету.
Повний текст ТАЄМНОГО ЛИСТА Тимошенко читайте тут
Справа в тім, що коли приймався кошторис країни на 2009 рік, у прикінцевих положеннях було зазначено – його обов’язково переглянуть за підсумками першого кварталу. Іншими словами, уряд повинен був внести на розгляд парламенту оновлений проект бюджету до 1 травня. Зауважмо, що «рятівний» лист Тимошенко датований 5 травня. Але це дрібниці.
Прем’єр у документі розповідає про конкретні приклади перегляду макропоказників у країнах ЄС, США, Росії та Японії. Посилаючись на песимістичні прогнози експертів Світового банку та МВФ щодо ситуації на світовому ринку, ЮВТ доходить висновку, що й Україну очікує «різке погіршення економічної ситуації», оскільки вона «інтегрована у глобальну економіку». Отже, напрошується – переглядати показники треба негайно.
Однак, Юлія Володимирівна мислить по іншому. Наприкінці листа прем’єрка доводить неможливість перегляду бюджету без прийняття низки урядових законопроектів. Вони, на її думку, повинні забезпечити збільшення надходжень до казни, адже як зазначає Тимошенко у п’ятому абзаці: «…у поточному році мають місце ризики, які можуть негативно вплинути на виконання окремих показників бюджету. Зокрема, це стосується виконання плану надходжень...».
З тексту листа випливає, що в першу чергу треба переглянути низку податків, зокрема кількох найважливіших акцизів, рентну плату за газ, плату за патенти на продаж нафтопродуктів, тощо.
Проте не зовсім зрозумілою залишається задекларована у листі мета Тимошенко – «здійснення… підтримки реального сектору економіки, конкурентоспроможності вітчизняних виробників, поліпшення стану платіжного балансу…». Яким чином вона цього досягне, якщо планує запровадити фактично нові побори з бізнесу?
Отже, що ми отримуємо, якщо Росія, США, про які згадувала прем’єр, а також Білорусь, Литва, Латвія, Естонія, Казахстан та багато інших країн пішли шляхом секвестру бюджету, зокрема, скорочення видатків, то наш уряд якраз не збирається цього робити. У листі чітко видно, що Тимошенко бідкається на низькі податки та брак коштів, але не на переобтяженість його виплатами.
Казначейство дає аванс
Водночас виникає ще одне запитання: як можна публічно звітувати про перевиконання бюджету, якщо насправді факти свідчать про різке погіршення ситуації, у чому до речі, потай зізнається керівник уряду?
Про ці економічні метаморфози розповіли в Секретаріаті Президента. Там, судячи з усього, знали і про лист, і про реальну ситуацію з бюджетом. Це ж підтвердили й експерти.
Відразу після травневих свят головний президентський економіст Олександр Шлапак зібрав прес-конференцію, на якій по поличках розклав статистичні жонглювання уряду. За його словами, державний бюджет виконується лише за рахунок зміни бюджетного розпис та збільшення авансових платежів – тобто викачування податків або інших грошей наперед і перенесення фінансування деяких програм «на потім».
До прикладу, Національний банк перерахував у бюджет майже 3,5 млрд. грн. раніше від плану і таким чином уже перевиконав річний план на 9,9%. Крім того, Шлапак повідомив, що в останній день квітня до загального фонду бюджету надійшло 24 % місячних платежів. За таким принципом, зауважив він, наповнювався бюджет і у попередні місяці. Іншим суттєвим джерелом наповнення бюджету стало зростання боргів з відшкодування ПДВ, які нині складають 13,5 млрд грн.
Щодо авансових платежів, то за інформацією президентської канцелярії, їхня сума у травні майже досягла 12 млрд грн. Утім найбільше стурбовані в секретаріаті браком коштів на казначейському рахунку.
Звідки взявся цей борг, «Гарту» так пояснив один із співробітників податкової: фіскали частенько практикують схему, за якою повертають платнику… ним же перераховану суму. «Наприклад, підприємець за законом повинен сплатити податок у певні строки. Але у податковій його люб’язно просять зробити це на декілька днів раніше. Підприємець здійснює проплату, а Податкова звітує про перевиконання плану. Потім вона ж звертається до Держказначейства і просить повернути помилково нараховані кошти. Таким чином, звіт залишається, а кошти повертаються», – розтлумачив співбесідник.
Існування такої схеми підтвердив й президент Союзу податкових консультантів Леонід Рубаненко, який колись входив до громадської колегії при Державній податковій адміністрації. Зрештою, не варто дивуватися, чому на єдиному казначейському рахунку залишилося всього 3 млрд грн.
«Сильний спад економіки, бюджет має серйозний дефіцит, немає джерел для його фінансування, і запасу міцності нема, бо казначейські рахунки – «голі»! Такого не було ніколи. Це життя одним днем. Чи одним місяцем», – заявив екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник в інтерв’ю «Газеті по-українськи», зайвий раз наголосивши на закритості офіційної статистики.
«Антикризових проектів ніхто не бачив»
Однак, Тимошенко не зважає ні на що. Мовляв, оскільки парламент не працює, то і уряд не може ризикувати, поспіхом вносячи зміни до державного бюджету. Хоча кілька днів тому Олександр Турчинов відкрито заявив, що ніякої необхідності переглядати бюджет не існує.
У Партії регіонів викрили тактику БЮТу й устами тієї ж Ганни Герман повідомили, що розблокують трибуну у вівторок, щоб коаліція могла проголосувати так звані антикризові закони.
В опозиційному уряді натякають, що мова йде про законопроекти, які ніхто ніколи не бачив. За словами Миколи Азарова, головним антикризовим заходом повинно стати прийняття збалансованого реалістичного бюджету, який би спирався на правдиві макроекономічні показники: «Доки цього немає, всі анонсовані законопроекти – це профанація».
Правду кажучи, Юлія Тимошенко, схоже, й сама не дуже прагне їхнього прийняття. Звісно, від додаткових грошей вона не відмовилася б, але залатати дірки уже є чим. Майже півтора мільярда доларів другого траншу МВФ Тимошенко планує спрямувати на покриття дефіциту бюджету. Допомогу можуть надати також Світовий банк та ЄБРР.
А поки тижнева блокада роботи парламенту – гарна можливість для Кабміну гучно звинувачувати позакоаліційні сили в саботажі законів, «конче необхідних для держави», сподіваючись на співчуття виборців.
