Один з найепатажніших українських гуртів ТіК, – працює на повну потужність. Як і було заплановано, 16 березня стартував їхній «Народний тур», який має на меті охопити 25 українських міст. І у самий розпал гастролів, порталу Мукачево.нет вдалося поспілкуватися з «головним оленем країни» Віктором Бронюком про життя, роботу, сім'ю та відпочинок.
Вікторе, хто працює над Вашим сценічним образом: Ви самі чи над цим трудилася команда професійних PR-ників?
Ну, як хто? Сірьожа Звєрєв. У карти програв, тепер карточний долг отрабатує. Ми його піарим, а він потім відробляє (сміється). Але, на справді, це наша спільна робота з Надією Кудрявцевою, яка колись працювала на «1+1», а зараз викладає основи дизайну в одному з українських університетів.
Вас сприймають як всенародного жартівника. Чи не шкодуєте, що обрали саме такий образ?
Це дуже класно, коли людина може заставити когось сміятися. Місія клоунів, не тих, які циркують у Верховній Раді, а тих, які обрали свою професію для того, щоб дарувати людям посмішку, – найважливіша у світі. Тому що, одна посмішка варта тих зусиль і того пролитого поту, а душевне задоволення від того, що даєш людям можливість радіти, ні з чим не зрівняється.
Що у Вашій роботі Вам не подобається? Що б Ви залюбки змінили?
Я б змінив дороги у нашій країні, щоб було легше їздити від міста до міста. Але навіть не знаю до кого з цим звернутися. В Україні це споконвічне питання, яке ніхто не може вирішити.
Ви за освітою дизайнер-художник. Чи не плануєте за сумісництвом займатися і цим, так би мовити, зірковим хобі?
Моя перша освіта називається: вчитель художнього мистецтва і художньої праці, тобто, художній дизайнер. До речі, маю червоний диплом по цій спеціальності і час від часу створюю костюми, образи, картини, полотна та інше. Коли є вільний час і натхнення, я завжди із задоволенням творю, але останнім часом його все менше і менше. От, наприклад, у мене вдома дружина з донькою виділили для мене невеличкий будиночок у нашому дворі, який буде моєю майстернею, де я зможу щось створювати.
Нещодавно Ви придбали будиночок у Вінниці. Як часто вдається їздити додому?
Ми не їздимо додому, ми у Вінниці живемо.
Коли Ви відчули, що насправді популярні?
Коли печію зранку відчув (сміється). Я ніколи не ставив собі за мету бути популярним, я просто роблю свою роботу, тому що мені подобається її робити. У мене немає такого прибора, як у екстрасенсів, щоб я міг сказати: «Ага, рамка сьогодні роз’їхалася так, значить я популярний. Ага, а сьогодні ще більше, класно!» Не варто задумуватися над тим, наскільки ти популярний, треба просто якісно виконувати свою місію, виконувати свою роботу. Тоді, і у державі буде краще жити, люди будуть добрішими і все у нас буде гаразд.
Зараз Ви концертуєте містами України у рамках свого «Народного туру». Чи отримуєте таке саме задоволення від концертів чи з часом воно зникає?
У мене залежність як у наркомана. Я вже без сцени не можу, два дні без концерту і ломка (сміється). Від будь-якої роботи, яку любиш отримуєш задоволення.
Вікторе, чи не образливо чути на свою адресу: «головний Олень країни»?
Ні, добре, що не козел. Хоча це звання вже зайняте і я не можу на нього претендувати.
Ви багато співаєте про алкоголізм, у той час, як назва гурту розшифровується як «Тверезість і Культура», що ви намагаєтеся донести до слухача?
У нашому колективі всі учасники мають вищу педагогічну освіту, тому автоматично всі вважають, що ми є носіями чогось вищого, світлого. І ми мусимо це виправдовувати. Ви ж бачите, що підчас концертів, на сцені ніхто нікому горілку в рот не заливає чи ще щось там. Навпаки, ми працюємо у жанрі стьобу і сатири і, деколи, через висміювання чи доведення до якоїсь абсурдної лінії, застерігаємо від тих всіх явищ. У нас же в державі як получається: або все забороняємо, або все дозволяємо... (замислюється)
Від того такий хаос, люди просто не знають, що їм можна, а що ні. Було б набагато краще, ті всі зусилля направити на формування культури споживання алкогольних напоїв. Адже, українці така нація, частина культурних аспектів якої пов’язана з вживанням алкоголю.
Кожна ж культура має свої особливості. Чукчі, наприклад, гриби їдять, багато народів, які з конопльою відвари п’ють, курять її, але ж це все нормально. І я радий з того, що нашій молоді не треба нічого пояснювати, вона розуміє, що здавна вживання алкоголю в українців носило, швидше, ритуальний характер. І я вважаю, що майбутнє за медициною попереджувальною, а не наслідковою.
Ви вже встигли спробувати себе у багатьох іпостасях. Яка більше до душі?
Я змінював дуже багато професій, починаючи від виготовлення меблів, закінчуючи чиновницькими посадами, де відкривалися великі перспективи. Але я сьогодні тут, бо тут я розвиваюся, не зупиняюся і допоки це мені подобається, я буду це робити. Я щасливий, що те, що я роблю потрібно ще комусь.
Декілька слів для наших читачів.
Для кожного окремо? Дайте мені поіменний список (сміється). Але, якщо серйозно, то хочеться побажати здоров’я, удачі і перемог. І хоча це звучить банально, але у всіх починаннях важливо саме це.
