Прес-реліз Міносвіти, розданий під час приїзду минулого тижня до Ужгорода міністра Станіслава Ніколаєнка, м’яко кажучи, дещо здивував. Ми, виявляється, мало не попереду планети всієї: «Послідовні дії Коаліції національної єдності у Верховній Раді, Кабінету Міністрів, сприяли тому, що у 2007 році видатки на освіту в державі збільшилися до 42 млрд. грн. й вперше досягли близько 7% ВВП, що є одним із найкращих показників в Європі та країнах СНД».
Тим, хто знову здавав кошти на ремонти, бо, зокрема в Ужгороді, є навчальні заклади, де батьки першокласників власним коштом оплатили ще й придбання класної дошки, прохання особливо не обурюватися…
Відтак в прес-релізі зазначено, що у нашій області «завершено комп’ютеризацію всіх загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів і 60% підключено до мережі Інтернет. Натомість у доповіді начальника управління освіти та науки ОДА Юрія Герцога ні слова про завершення комп’ютеризації, а таке досягнення він особливо підкреслив би. Та й щодо приєднання до всесвітньої павутини звучала дещо скромніша цифра – 49%.
Інші показники, наприклад, такий як кількість новозбудованих на Закарпатті шкіл, більш наочні. Протягом навчального року 2005-06 введено в експлуатацію 10 новобудов на 2244 учнівські місця, цього року в 6 нових школах буде 1784 місця. Однак, те, що це зроблено переважно стараннями місцевої влади, чиновника з Києва особливо не хвилює.
Основним завданням на цей рік Ніколаєнко проголосив підвищення рівня якості освіти. Для цього педагогам постійно піднімають зарплату, а до кінця цього року вона має сягнути 1300 грн. У найближчій, але не визначеній перспективі, скоріше у мрії міністра, вчителі шкіл повинні отримувати 3 тис. грн., а викладачі вузів – 5 тис. грн. Дай Боже, аби на той час ці тисячі не знівелювала інфляція.
Поки ж у 5-10 разів збільшено діючі розміри доплат за додаткові види педдіяльності. Вводяться нові почесні звання, відзнаки, у тому числі й на рівні регіонів, щоб підняти моральний дух вчителів. Викладачів фізкультури, які мають звання майстра спорту, Ніколаєнко пообіцяв прирівняти до кандидатів наук, а тим виробничникам, які прийдуть у школи та профосвіту викладати певні спеціальності – виробничий стаж зарахувати як педагогічний – для отримання усіх відповідних пільг.
До початку навчального року 800 педагогів, повідомив Ніколаєнко, отримали житло, до кінця року квартири нададуть ще 400-500 освітянам, при загальній потребі по всій державі близько 17 тисяч. Також, за словами міністра, вже у цьому році випускники вузів, які зголосилися працювати на селі і засвідчили угодою, що робитимуть це не менше 3 років, отримали одноразові «підйомні» у розмірі 5 мінімальних зарплат. Виплачуватимуть, пообіцяв міністр, і все, що передбачено 57 статтею закону про освіту. Для нашого краю це вкрай важливо ще й тому, що з майже 16 тисяч педагогів 12% -- пенсійного віку (у 2005 році було 10%), а 44,1% до цього віку наближаються.
Очевидно, вкрай важливою є програма забезпечення рівного доступу до якісної освіти, яка на Закарпатті, в числі ще 5 областей України, почне запроваджуватись коштом Світового банку. Бо поки що, наприклад, із 432 призерів третього етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, 126 навчаються в Ужгороді, 70 – у Мукачеві, половина з цієї кількості в Тячівському, Виноградівському, Хустському районах, а в інших – менше десятка.
Вистачає у нас проблем і з позашкільною освітою, професійно-технічною і профільною в загальноосвітніх школах.
Є проблеми й з вихованням дошкільняток. Хоча торік поновлено роботу 13 дитсадків, лише 29 тисяч дітей, або 39% від усіх, при середньому по Україні показнику 51%, відвідують ДНЗ. Причому у селах не ходять в садочки більше 70% дітей.
Зважаючи на багатонаціональність Закарпаття, міністр запевнив, що підручниками для навчання на мовах національних меншин нас забезпечать. Поки що затримка, бо видавництво «Світ» у Львові, яке цим займається, вимагає передоплату, а міністерство, як державна установа, може виплатити весь обсяг коштів лише коли отримає продукцію. Ніколаєнко запевнив, що, не дивлячись на подорожчання поліграфічних матеріалів і послуг, середня вартість одного підручника нині – 7,9 грн. Однак, переконатися в тому, що це, м’яко кажучи, не зовсім відповідає дійсності, може кожен, хто нині готує до школи свої чада — середня вартість підручника у магазинах сягає 30 грн. Ось така арифметика.
Національні школи міністр обіцяє забезпечити і тестовими завданнями на відповідних мовах, хоча це може спричинити проблеми, адже доведеться залучати перекладачів, а більша кількість задіяних людей – більша ймовірність витоку інформації. Якщо нині завдання знали тільки дві особи в державі, то, наприклад, у Росії найкращі показники під час незалежного тестування показали випускники Якутії – тому що дізналися про зміст завдань заздалегідь. До речі, у нашій області сертифікатами за результатами зовнішнього тестування скористалися при вступі до вузів лише кожен сьомий з української мови, кожен п’ятий з історії і кожен 12-ий з математики. Тобто переважна більшість протестованих випускників залишились незадоволені отриманими результатами.
Міністр обговорив з журналістами чимало освітянських проблем, а ось вчителів, яких зібрали на зустріч, вочевидь, доповіді місцевих чільників від освіти мало цікавили – весь час у залі економічного факультету УжНУ стояв гул розмов на місцях. Чи не тому, що цифри-цифрами, а реалії більш прозаїчні?
