Минулого четверга у переповненій читальній залі Мукачівської міської книгозбірні відбулася презентація нової поетичної збірки „Уходя, – оставьте свет” відомого журналіста, редактора місцевої газети „Мукачево”, поета Віктора Васильовича Дворниченка.
Присутність на заході поважних гостей, зокрема, мера міста З. З. Ленд’єла, ректора Мукачівського державного університету Ю. В. Мигалини, народного художника України І. В. Бровді; родини: сина Сергія, доньки Вікторії, онуки Ані; колег по перу: М. Дочинця, М. Рішка, М. Меденці та ін. засвідчила, що цю людину шанують і люблять всі, хто його знає: за чесність, принциповість, сумлінність, працьовитість, приязність, турботливість, щирість.
…Есть жизнь. А в жизни есть работа.
Не мерь – плоха ли, хороша…
Пусть даже до седьмого пота –
Её востребует душа.
У вітальному слові мукачівський міський голова З. З. Ленд’єл сказав: «Мукачево багате на талановитих людей. Особливе місце серед них займають поети і письменники. Тому кожна їхня книжка, яка виходить друком – це приємна подія для міста. Впевнений, що поетична збірка „Уходя, – оставьте свет” матиме незаперечний успіх серед поціновувачів красного письменства, адже поезія її автора світла і щира».
«Поетичне слово Віктора Дворниченка – вишукане, добірне, влучне. На смак, як домашній хліб, що не зрівняєш з покупним», – зазначив письменник Мирослав Дочинець, а народний художник України Іван Бровді мудро зауважив: «Кожна людина з’являється у цьому світі не випадково, а з певною місією. Віктору доля дарувала талант – лікувати людські душі Словом. Його вірші – живі, вони обнадіюють, радять, тому й глибоко запам'ятовуються читачеві, торкаються його найглибших душевних струн».
…Порой мне плохо –
Что за малость!
Я жизнь ценю уж оттого,
Что трудная любовь досталась…
Другим и вовсе ничего.
Оцінюючи поетичний доробок В. Дворниченка, авторка багатьох поетичних і прозових збірок для дітей Маргарита Меденці зауважила: «Найголовніше достоїнство презентованої збірки в тому, що твори цікаві! А розділ для дітей, присвячений онучці Анюті – своєрідний дитячий куточок у затишному родинному колі, –цілком заслуговує бути окремою книгою».
Багато гостей зізналися, що знали Віктора Дворниченка, як професійного журналіста і вперше відкрили його для себе як поета.
Цікавою історією знайомства з творчістю автора презентованої книги, поділився і актор Закарпатського обласного російського драматичного театру Віктор Добряк. А декламування віршів із збірки „Уходя, – оставьте свет”, у його виконанні, подарувало слухачам надзвичайну естетичну насолоду.
…А где-то там скрипач играет страстный,
И звуки льются, в воздухе звеня,
Что так неподражаемо прекрасны
И так непостижимы для меня…
Окремий розділ презентованої книги містить пісні на слова В. Дворниченка. Творча співпраця поета з композитором Ігорем Біликом дала життя «Пісні про Мукачево». Присутні у залі шанувальники творчості автора мали можливість прослухати аудіозапис цього твору. Бурхливі оплески зірвали і пісні «Неповторимые слова», «Поезда наших разлук», «Умирает любовь» та «Ксюша», прем’єра яких відбулася під час вечору. Вірші Віктора Дворниченка, втілені в музиці композитором Мар’яною Лиховид, занурили слухача у світ, де слово, музика і душа зливаються воєдино...
Але особливе відчуття емоційного піднесення викликало неймовірне поєднання вокалу В’ячеслава Журавльова та мелодекламації Віктора Дворниченка і Мар’яни Лиховид під час виконання твору „Балада о любви”. „Умирает любовь” і „Воскресает любовь” – дві частини цього твору поєднало бурхливе море почуттів, настроїв, переживань головного героя – переконливе свідчення синтезу поезії, музики і виконавства.
…Воскресает любовь,
И старается очень усердно.
Воскресает любовь –
Ведь любов как известно, –
Безсмертна.
«Це не просто вірші, це – співані історії з життя, де головний герой кохав і був коханим, – доводив у своєму аналізі творів В. Дворниченка журналіст, член Національної спілки журналістів України, начальник відділу внутрішньої політики Мукачівського міськвиконкому Іван Лендьєл, – тому, можливо вони і зачіпають душу кожного хто їх читає».
…Я образ ваш в душе ношу
И, мучаясь и сомневаясь,
Воспоминанием дышу.
Лиш оттого не задихаюсь…
З теплими словами та щирими побажаннями звернулись до поета і голова літературного об’єднання «Рідне слово» Михайло Шушкевич, поетеса, композитор Мар’яна Лиховид, директор Мукачівської ЦБС Ольга Стадник, журналіст, редактор газети „Мукачівська Ратуша” Микола Рішко…
Виступи гостей чудово перепліталися з читанням творів самого автора. Кожен вірш – «Одна на всех», «Свет», «В оправданье своїх недостатков», «Музыка», «Вновь время обвиним?», «Тише, тише…», «Чудо конопатое» – це його сповідь, якийсь незабутній епізод із власного життя. Віктор Дворниченко радо спілкувався з присутніми, розповідав про себе, ділився тим, що його хвилює, щиро дякував всім, хто долучився до організації свята.
Щем в душі і сльози радості в очах присутніх викликав «Внучкин вальс», під час якого, тримаючи за руку найріднішу свою кровинку – онучку Анютку, автор читав:
…Я за Вас все небесные силы молю,
Лучшей внучки на свете не знаю.
Но я вам и сейчас повторяю,
Что я Вас не люблю,
Да, я Вас не люблю,
Потому что я Вас,
Потому что я Вас,
Потому что я Вас – обожаю!
…Старовинний годинник за вікнами бібліотеки відлічував час: п’яту, шосту, але ніхто не поспішав, хотілося слухати і слухати, не полишаючи дивовижний, чарівний світ поезії.
…Вот видишь – приходит пора звездопада,
И, кажется, время навек разлучаться –
…А я лиш теперь понимаю, как надо
Любить и жалеть, и прощать, и прощаться…
