16 грудня 2009 в самому престижному і респектабельному голлівудському кінотеатрі «Арклайт» відбувся прем'єрний показ телевізійного документального фільму «Вкрадений попкорн» (Stealing Popcorn).
До прем'єри зміст фільму автори тримали в секреті, але рекламні афіші не залишали сумнівів, що він виявиться нам, українцям, дуже близьким. На першому плані зображена вражаюча панночка з косою «а-ля Тимошенко», що годує овець дешевим попкорном.
Цікаво, що саме в цьому кінотеатрі і саме в цьому залі нещодавно проходив подібний же показ гучного документального фільму всесвітньо відомого режисера Майкла Мура «Капіталізм. Історія кохання».
На прем'єрний показ вхід був вільним, а тому дізнатися про подвиги Юлії Тимошенко зібралася сама різноманітна публіка: інтелектуальна еліта Каліфорнії, гості з Східного узбережжя США, критики з Нью-Йорка і Вашингтона.
Після перегляду відбулося обговорення фільму. «В української влади виявився дуже непривабливий вигляд, коли з неї змили макіяж», - така загальна думка подивилися фільм.
Після прем'єри продюсер «Украденого попкорна» Алекс Куртс охоче відповідав на запитання журналістів.
Природно, багато хто цікавилися, чи випадково прем'єра фільму збіглася з компанією по виборах президента України? Алекс Куртс неодмінно знизував плечима.
«Ми не стежимо за українськими виборами. Я навіть не знаю, коли вони і хто в них бере участь, - сказав він. - Фільм замислювався і знімався у зв'язку з унікальним судовим процесом Павла Лазаренка. Остаточне рішення у цій справі було винесено трохи більше двох тижнів тому, і наш фільм отримав логічне завершення. Адже вперше американський суд розглядав кримінальні діяння колишнього глави уряду іноземної держави. Я маю на увазі пана Лазаренка. Правда, у нас засудили президента латиноамериканської країни - Панами. Але прем'єра європейської країни - таке було вперше! Під час процесу неодноразово звучало ім'я нинішнього глави уряду, пані Тимошенко. Багато хто звернув увагу на те, що Лазаренко працював з нею в дуже тісній зв'язці. Нас і зацікавило: чому нинішньому прем'єру України вдалося вислизнути від правосуддя».
У фільмі нинішній прем'єр України Юлія Тимошенко постає як людина, без співучасті якого була б неможлива значна частина злочинів і фінансових махінацій Павла Лазаренка. Яке завдання ставили автори фільму?
«Ми не намагалися судити Юлію Тимошенко. Такого роду оцінки дає суд, і ніхто інший, крім нього, - заявив Алекс Куртс. - Проте, відносно Тимошенко до США використовується формулювання: «співучасник, якому не пред'явлено звинувачення». Наш фільм, скоріше, не про злочин, а про репутацію. Ми поставили собі питання: чому в сучасному світі така категорія як репутація втратила своє колишнє значення? Чому люди із сумнівною репутацією можуть зробити і роблять блискучу кар'єру у «великій політиці»? (за матеріалами «DailyUA»).
Тимошенко як «співучасник, якому не пред'явлено звинувачення»
Нагадаємо, що в лютому 2004 р. (тобто напередодні початку минулої президентської кампанії) Міністерство юстиції США - через Генпрокуратуру України - звернувся до Ю. Тимошенко з проханням прибути до Сполучених Штатів, щоб виступити в справі П. Лазаренка як свідка.
У відповідь 17 лютого 2004 адвокат Ю. Тимошенко Віктор Швець заявив, що «Тимошенко дала свою згоду поїхати в США як свідка у справі Лазаренка з однією умовою - уряд США повинен забезпечити їй відповідні гарантії для безперешкодного повернення в Україну після дачі показань свідків».
Таким чином, зважаючи на вимогу Ю. Тимошенко «забезпечити їй гарантії для безперешкодного повернення в Україну після дачі показань свідків», вона була далеко не впевнена, що її не «прикриють» в «цитаделі демократії» у справі П. Лазаренка.
І дійсно, незважаючи на звернення з боку американського Мін'юсту, Ю. Тимошенко відмовилася їхати в США!
В результаті, вона підтримала кандидатуру «помаранчевої надії американської нації» Віктора Ющенка, відмовившись від самостійної участі в президентській кампанії, після чого американська Феміда закрила очі на відмову лідера БЮТ від дачі показань з цього резонансній справі.
Підтвердженням того, що американське правосуддя ухвалив таке рішення з політичних мотивів, послужили подальші події, викликані публікаціями в Інтернеті матеріалів діловодства Окружного суду Каліфорнії у справі П. Лазаренка.
У цих матеріалах прямо говорилося, що Ю. Тимошенко проходила у справі як «співучасника, якому не були пред'явлені обвинувачення в суді у вчиненні та сприяння змові і схемами шахрайства»!
Однак 20 лютого 2007 Ю. Тимошенко назвала ці матеріали «провокацією», зробленого спеціально перед її візитом в США.
І фактично відразу ж після цього посольство США в Україні почало активно «відмазувати» Ю. Тимошенко від скандалу.
Так, 21 лютого 2007 р. прес-аташе американського посольства Джон Саллівен заявив про непричетність Ю. Тимошенко до справи П. Лазаренка.
«Юлія Тимошенко не була об'єктом розслідування і переслідування в судовому порядку у справі Павла Лазаренка. Кримінальна справа Лазаренка в суді завершено, і його визнано винним », - сказав він.
1 березня 2007 американський посол Вільям Тейлор заявив, що Ю. Тимошенко не проходила у справі П. Лазаренка в США.
«Юлія Тимошенко не була учасником процесу у слідстві або судовому переслідуванні Павла Лазаренка», - зазначив він.
«Кримінальне розгляд у справі пана Лазаренка закінчено і його визнано винним. Матеріали судових засідань у цій справі, розміщені в Інтернеті, не повинні розглядатись відірвано від контексту. Вони використовувалися у судовому процесі для зібрання необхідних доказів у справі пана Лазаренка. Справу закрито », - резюмував посол США.
Ось тільки місія для американського посольства виявилася явно нездійсненною, оскільки В. Тейлор підтвердив достовірність «матеріалів судових засідань у цій справі, розміщені в Інтернеті», зазначивши, що вони «використовувалися у судовому процесі для зібрання необхідних доказів у справі Лазаренка».
Тобто американське посольство фактично заявило, що Ю. Тимошенко не була притягнута до відповідальності у цій справі з тієї простої причини, що лідер БЮТ, на відміну від П. Лазаренка, безпосередньо не відмивала в США вкрадені на Україні гроші (правовий принцип територіальності).
Але при цьому сам факт її корупційної зв'язку з екс-прем'єром фігурував на суді, про що й говорилося в «матеріалах судових засідань у цій справі, розміщені в Інтернеті»!
І саме після того, як американське посольство «обілив» (щоправда, невдало) лідера БЮТ, 28 лютого - 2 березня 2007 р. відбувся візит Ю. Тимошенко до США.
У його ході «газова принцеса» склала присягу на вірність Вашингтону, пообіцявши домагатися втягування України в НАТО, паралельно блокуючи участь нашої країни у формуванні Єдиного економічного простору (ЄЕП) разом з Росією, Білоруссю і Казахстаном.
Це і дозволило Ю. Тимошенко заявити 5 березня 2007 на своїй першій прес-конференції в Києві після повернення із США, що її заокеанський візит «поставив крапку» в питанні звинувачень на її адресу про причетність до справ П. Лазаренка.
Більш того, саме після візиту до квітні 2007 р. з повідомлень ЗМІ стало відомо про те, що Ю. Тимошенко в «знак вдячності» Вашингтонського обкому написала скандальну статтю «Стримати Росію» для американського журналу "Foreign Affairs», в якій закликала Захід антиросійським виступити єдиним фронтом, порівнявши сучасну Росію з нацистською Німеччиною!
Разом з тим творці документального фільму «Вкрадений попкорн» підтвердили, що «стосовно Тимошенко до США використовується формулювання:« співучасник, якому не пред'явлено звинувачення », зазначивши, що« Під час процесу неодноразово звучало ім'я нинішнього глави уряду, пані Тимошенко».
Тим самим автори фільму розвінчали її заяви про те, що, мовляв, «невинна я, Лазаренко сам по справі пройшов!».
Ось і питається: якщо «тато Паша» мотає термін, а «доця Юля» гуляє на волі, то де ж та сама «справедливість», за яку незмінно закликає «боротися» лідер БЮТ?
