Цими днями у Закарпатті розпочали відродження Музею лісу і сплаву, зруйнованого десять років тому повінню. У всьому світі залишилося всього два такі заклади – один у Канаді, а другий в Україні, неподалік села Синевир Міжгірського району Закарпаття. Грошей на відбудову унікального об’єкта потрібно чимало, і місцева влада закликає всіх небайдужих долучитися до справи відродження історичної спадщини всієї Європи.
Одна з найповноводніших річок, що протікає
мальовничою Міжгірщиною, розділена греблею на дві частини: вгору за
течією називається Озерянкою, а нижня течія, відгороджена греблею,
отримала страшну назву Чорна Ріка.
Уздовж неї стоять сірі
обеліски, хрести, що потемніли, камені-пам’ятники, що нагадують про
важке минуле закарпатців, про загибель мужніх бокорашів, яких
безжальний потік скидав із плотів-бокорів, розбивав об каміння, топив у
водоверті.
Один із останніх закарпатських бокорашів 77-річний
Василь ще й досі пригадує ті страшні часи: «Бокори я сплавляв 4 роки.
За моєї пам’яті троє людей потонули неподалік греблі...»
Бокораш із сумом показує на напівзруйновану дамбу.
Її почали будувати наприкінці 18-го століття й за 40 років ледве
впоралися з роботою. Саме тоді дамба була складним комплексом
будівельних конструкцій, технічних вузлів і механізмів. Завдяки ним
піднімали ворота, щоб дати шлях воді й плотам. Повені 1998 та 2001
років зруйнували те, що стояло століттями.
Музей лісу і сплаву відновлять у первісному вигляді
За
попередніми підрахунками, 12 з половиною мільйонів гривень необхідно
для того, щоб відбудувати унікальний музей. Щонайменше два роки
працюватимуть на ньому спеціалісти, складна техніка.
Зголосилася
допомогти й місцева громада: у Синевирі є майстри, які знають тонкощі
роботи з деревом, а саме з нього доведеться зводити значну частину
комплексу.
Що має вийти, розповідає головний будівельник Йосип
Вайда: «На сьогодні плануємо розпочати будівництво музею, буде
демонтована частина старої споруди, яка була зруйнована паводками.
Згідно з проектом, який нам передали, буде розпочате будівництво
споруди, відновлення до того стану, в якому вона була до зруйнування.
По часу займе це щонайменше два літні періоди».
Навіть до
напівзруйнованого Музею лісу і сплаву з’їжджаються сьогодні тисячі
туристів із усієї Європи. Кажуть, найчастіше тут полюбляють відпочивати
жителі Чехії – вони милуються тими краєвидами, про які так багато писав
один із найвідоміших чеських письменників Іван Ольбрахт.
Фото: Так нині виглядає Музей лісу і сплаву, єдиний у Європі: його зруйнували паводки 1998 та 2001 років, які пройшли в Закапатті
