На перший погляд, 2 гривні за годину стоянки в Ужгороді не така вже й велика сума. Та лише на перший – коли вдуматися, скільки машин і годин є в день, то закладається підозра про досить кругленьку суму. Ужгородська влада чомусь мовчить скільки грошей реально приносять парковки. Тож ми вирішили це з’ясувати самі, провівши журналістське розслідування.
Як відомо, платне паркування в обласному центрі відновлено з 1 лютого. Таке рішення прийняв міськвиконком. Нагадаємо, попередня міська влада віддала стоянки сумнівній приватній фірмі. Та встановила паркомати і взагалі невідомо за що брала гроші. А водіям, котрі відмовлялися платити, чіпляли на колеса «краба». Як тільки використовувати цю хитру штуку в Україні заборонили, фірма з Ужгорода зникла.
Нинішня влада Ужгорода, до своєї честі, доручила займатися платними стоянками комунальному підприємству. Таким визначили КП «Уж-енергія». Якщо комунальне, то це означає, що дохід апріорі йтиме у міський бюджет без всяких посередників.
В принципі, платні стоянки – цілком нормальна практика, що застосовується у цивілізованому світі. Інше питання – чи здатне підприємство, котрому доручили займатися парковками, робити це цивілізовано і з вигодою не лише для себе, а й громади та самих водіїв. З цим, як виявилося, в Ужгороді є проблеми.
Наприклад, пункти 13 та 15 «Правил паркування транспортних засобів» (затверджені постановою Кабміну №1342 від 3 грудня 2009 року і є єдиними для всіх міст України». – Авт.) чітко гласять: на паркувальних майданчиках має бути відповідна дорожня розмітка. А бордюр, що розмежовує стоянку і тротуар, треба пофарбувати у синій колір. В Ужгороді цього всього поки немає. То ж у водіїв й складається враження: а за що, власне, платити, коли комунальне підприємство не здатне забезпечити елементарного сервісу? До слова – у лютому, коли «Уж-енергія» відновило свою діяльність, його тодішній директор запевнив: розмітку нанесуть, але взимку через погоду цього робити не можна. Нині вже літо, а віз і нині там. То до чого, питається, тоді зводиться робота КП «Уж-енергія»? Невже лише брати гроші від водіїв без жодної віддачі для міста?
Ми поцікавились – скільки заробляють паркувальники і на що ці гроші витрачають? За інформацією, наданою кореспонденту за офіційним запитом від в.о. КП «Уж-енергія» М.Аділова, у лютому підприємство заробило 13 959 гривень. А витратило більше – аж 15 461. Із них 1 741 гривню сплачено податків, за 450 – закуплено спецодяг, на зарплату робітників пішло 13 270 гривень.
У березні паркувальне підприємство заробило вже 24 989 гривень, з яких чистий прибуток склав 3 284 гривні (податки – 7 827 грн, купівля касових апаратів – 3 470 грн, зарплата – 10 408 грн).
У квітні «Уж-енергія» отримала ще більше – 29 114 гривень, а от чистого прибутку менше – 1 924 гривні. На 16 690 гривень сплачено податків, 10 500 гривень витрачено на зарплату працівників. Їх у штаті нараховується четверо – директор (має 4 мінімальні зарплати, тобто – 3 840 гривень), заступник директора (оклад – 1000 гривень), заступник директора, він же – в.о. бухгалтера (оклад – 1 500 гривень), старший інспектор (оклад 1000 гривень). По трудовій угоді в КП «Уж-енергія» працюють 9 інспекторів – це ті, хто безпосередньо бере від водіїв гроші на стоянках. Вони мають оклад… 500 гривень. Підрахувавши ці цифри, виходить сума 11 840 гривень. А в офіційному документі чомусь зазначається, що витрати на зарплату становлять 10 500…
Та цікавіше інше. За квітень паркувальне підприємство, як уже згадано, заробило майже 30 тисяч гривень. Це багато чи мало?
Автор матеріалу на платних стоянках в центрі міста, а також на вулицях Перемоги та Заньковецької, у пік робочого дня нарахував 411 машин. Ми не претендуємо на вичерпну істинність свого підрахунку, та все ж уявімо: якщо ці 411 машин стоятимуть всього одну годину і платитимуть за це 2 гривні протягом 20 робочих днів, то вийде 16 440 гривень. А коли стоятимуть 2 години, то сума, відповідно, буде вдвічі більшою – 32 880.
Реально машини стоять на парковках набагато більше часу. І їх кількість ще більша – адже ми не врахували платну стоянку на вулиці Краснодонців біля ринку. Та сума доходів підприємства, як бачимо, чомусь не зросла. Принаймні, офіційно… І грошей на фарбу для дорожньої розмітки, кілограм якої коштує близько 70 гривень, у КП «Уж-енергія» із отриманого прибутку також ще не знайшли.
А може грошей мало тому, бо їх левова частка просто не обліковується? Як відомо, паркувальники дають чек лише якщо водій його попросить. А якщо не просить, то, виходить, інспектор може не вибивати платіжку, натомість покласти готівку собі до кишені. З іншої сторони, а що робити людині, у якої зарплата всього 500 гривень?..
А ще, за нашою інформацією, водіїв, котрі відмовлялися платити за місце на стоянці, так ніхто й не оштрафував. То, питається, чого правила не єдині для всіх? І ще цікавий нюанс. На площі Поштовій біля міської ради встановлено знак платної парковки. Хоча, згідно з рішенням міськвиконкому №144 від 20 квітня, ця парковка уже не є платною. Теж саме стосується і площі Жупанатської – парковка безкоштовна, проте знак, що вона платна, стоїть. Також у документі міськвиконкому вказується, що стоянка на вулиці Перемоги біля супермаркету «Вопак» платна. Проте біля магазину інспектора «Уж-енергія» чомусь немає. Можливо тому, бо брати гроші від покупців за стоянку просто абсурдно і, зрештою, незаконно. Але чого тоді майданчик біля супермаркета включено до зони платних майданчиків?
Чи задоволені таким станом речей в Ужгородському міськвиконкомі? З цим питанням ми вирішили звернутися до начальника управління майном міста Олексія Касперова – саме цьому відомству підпорядковується КП «Уж-енергія». Однак пан Касперов, пославшись на свою зайнятість, від коментарів відмовився. Натомість запропонував надіслати йому офіційного листа.
Тим часом, як стало відомо з неофіційних джерел, парковками в Ужгороді скоро займатиметься Комунальне автопідприємство (Комунтранс). Поки що це не підтверджена інформація. Та якщо це дійсно так – сподіватимемося, що нова фірма більш відповідально ставитиметься до своїх обов’язків. Принаймні, дорожня розмітка на майданчиках з’явиться. І дохід від платних стоянок стане більшим – з користю для місцевого бюджету.
