13-річний Вадим Шикура із села Дубрівка Ужгородського району Закарпаття 10 хв перебував у стані клінічної смерті. 24 травня хлопець утопився у річці. Після цього він утрапив пам`ять.
- О шостій вечора до двору забігли два хлопці і принесли в руках Вадиків одяг, - згадує мати Любов Шикура, 34 роки. - Я зразу подумала, що він уже мертвий. Та Влад, товариш сина, пояснив, що його відкачали й повезли в лікарню.
В обід у суботу, 24 травня, Вадим Шикура пішов пограти з друзями у футбол. Він - єдина дитина у сім`ї, перейшов до 7 класу Ужгородського економічного ліцею.
- Їх було п`ятеро - Влад, Денис, Ерік, Антон і син, - розказує Любов Шикура. - Домовилися, що гратимуть тільки у футбол, на річку сина не пускала. Кажу, доки вода холодна, то не треба в неї лізти. Син завжди мене слухав.
Після гри хлопці упріли й вирішили прохолодитися у річковому каналі, що розділяє Ужгородський і Мукачівський райони. Водойма завглибшки понад 2 м. Вадим плавав погано.
- Як усе відбувалося - син не пам`ятає. У нього тимчасова втрата пам`яті - амнезія. Лікар заспокоїв, що то невдовзі мине, - мати поправляє Вадимові подушку під головою. - Про те, що було, розповіли його товариші. Владик, Вадим і Денис похлюпалися у воді й вийшли на берег. Озирнулися, а Вадима немає. Можливо, його скрутили судороги, - припускає жінка. Вона працює медсестрою в Ужгородській міській лікарні. Батько хлопчика - колишній міліціонер. Нині займається євроремонтами. - Влад, сообразітєльна дитина, закричав: `Хлопчик втопився!`. Поруч двоє місцевих чоловіків, Василиндра і Скиба, згортали сіно, на протилежному березі жителі сусіднього села Зняцьово мили автомобіль.
Чоловіки кинулися до каналу. Вода була каламутною.
- Почали намацувати тіло, але марно, - зітхає жінка. - Потім здогадалися, що Вадика могло віднести течією й пішли нижче по воді. У корчах в болоті й нащупали непритомного сина. Минуло близько десяти хвилин.
Витягли хлопчика на берег, зробили штучне дихання, непрямий масаж серця. Коли з легенів підлітка витекла вода, відвезли на автівці за 10 км до найближчої лікарні в село Ракошино. Звідти непритомного Вадима доправили до Мукачівської обласної дитячої лікарні.
- Я пригадую тільки вечір п`ятниці, - говорить хлопчик. Нині він удома лікує пневмонію. - Грав у футбол із друзями, потім грався з кицею. Суботу не помню, - покашлює. - Очунявся вже в палаті. Поняв, щось сталося і закричав: `Мама!`.
- Син відійшов від коми за два дні, хоча лікарі прогнозували п`ять-сім. Перше, що запитав: `Яке сьогодні число? У мене 5 червня екзамен із географії`, - усміхається Любов Шикура. - Дуже любить учитися. Лікарі розпитували Вадима про школу, друзів, батьків, минуле. Син чітко відповідав. Казали, що нам повезло - бо після десяти хвилин смерті відмирає мозок. Я зразу пішла в церкву й запалила свічку.
Вадим два тижні перебував під наглядом лікарів.
- Лікар каже, що завдяки холодній воді мозок Вадика ніби заморозився і лишився неушкодженим, зате постраждали легені, - веде далі мати. - У подальшому можливі бронхіти, запалення. Але якби вода була трохи тепліша - повідмирали б частинки мозку.
- За моєї практики подібного не було, - говорить Володимир Береш з обласної дитячої лікарні. - У схожих випадках діти ставали розумовими каліками, а тут - цілком здоровий хлопчик. Те, що сталося - чудо!
На фото: Вадим Шикура із села Дубрівка Ужгородського району на Закарпатті зі своєю матір`ю. Після 10-хвилинної клінічної смерті у хлопчика не ушкодилася жодна клітина мозку. Лікарі називають це дивом (фото: Сніжана РУСИН).
