У міській санепідемстанції зараз працює 68 чоловік, котрі задіяні в бактеріологічних та санітарно гігієнічних лабораторіях, у санпункті на кордоні та епідвідділі, який реєструє й відстежує випадки захворювань та розробляє заходи з їх зменшення
Редакція газети "Ужгород" звернулася до запросили головного державного санітарного лікаря м.Ужгорода Василя Петричка, щоб з’ясувати, якою є сьогодні санепідеміологічна ситуація в обласному центрі Закарпаття. Останній, зокрема, повідомив, що в міській санепідемстанції зараз працює 68 чоловік, котрі задіяні в бактеріологічних та санітарно гігієнічних лабораторіях, у санпункті
на кордоні та епідвідділі, який реєструє й відстежує випадки захворювань та розробляє заходи з їх зменшення.
— Які важкі інфекційні хвороби, окрім туберкульозу, зараз зафіксовано в Ужгороді?
— Цього року маємо відчутне зниження захворюваності на туберкульоз. Проблемою номер два можу назвати вірусний гепатит, який є циклічним, тобто повторюється через 5-6 років. В основному гепатит А (В та С не зафіксовано) передається контактно-побутовим шляхом.
Водного фактору, на відміну від минулих років, коли в руслі Ужа було виявлено цей вірус, зараз нема. Щоб проблема не повторилася, треба в належному стані тримати берег річки, поставити всюди корзини для сміття.
— Чи має СЕС вплив на приватні структури?
— Звичайно. Якщо зафіксовано якесь порушення, ми обов`язково виїжджаємо з перевіркою того чи іншого закладу і при виявленні фактів недотримання приписів санепідемстанції — попереджаємо, а якщо є серйозні порушення — накладаємо штрафи. І не має значення, приватна це структура чи ні. Без нашого погодження отримати дозвіл на торгівлю неможливо. Тож усі мусять дотримуватися вимог СЕС.
— На який ринок порадите ходити, де найкращі умови?
— На сьогодні в Ужгороді нараховується 18 ринків. Для такого міста, як наше, це забагато, враховуючи, що майже на кожному кроці відкриваються супермаркети. Умови на ринках незадовільні, не дотримується температурний режим зберігання продукції, яка реалізується, майже всі продукти харчування завозяться з-за кордону
контрабандним способом. З настанням літа існує реальна загроза отруєння м`ясо-молочними та морепродуктами. Всі вони підлягають лабораторному обстеженню, а воно часто не робиться. Тому я не раджу купувати продукти "з тротуару", навіть якщо вони домашнього виготовлення. Єдине, що без сумніву варто купувати на ринках, — це городину.
— Щодо супермаркетів. Там теж зафіксовано випадки, коли продавалися прострочені м`ясопродукти.
— На жаль, буває й таке. За останні 4 місяці ми провели 3 рейдові перевірки. Обладнання не викликає сумніву, але тривожить закупівля великих партій продуктів, яких магазин не встигає реалізувати. Відтак вдаються до переклеювання етикеток з терміном придатності. Але ми все-таки виявляли порушення, знімали товар з реалізації і накладали штрафи. В основному акцентується увага на цехах, де виготовляють напівфабрикати, які слід реалізувати за 24 години. На щастя, інфекційних спалахів не було.
До речі, днями Василь Петричко підписав постанову для керівників ринків міста про заборону реалізації продуктів харчування без забезпечення необхідних умов зберігання та дотримання температурного режиму при реалізації м`ясо-молочної продукції, яєць, морозива, йогуртів тощо з лотків, торгових палаток, парків, павільйонів та кіосків. Своїх заступників разом із спеціалістами СЕС, ветеринарної медицини (за згодою) головний санітарний лікар зобов`язав постійно проводити рейдові перевірки ринків. У постанові також вказано заходи адміністративного впливу на керівників ринків.
— Як ви розцінюєте ситуацію з прибиранням у нашому місті?
— Минулого року я бачив цю ситуацію критичною. Зараз уже побільшало контейнерів для сміття, баків та прибиральних машин.
Звичайно, ефект очевидний. Коли 5 років тому приймався генеральний план розвитку міста, я його не підписав, бо не було схеми генеральної очистки міста, відповідного водопостачання та каналізаційних відводів, не вказувалася територія кожного ЖРЕРу та кількість працюючих на ній, де і які повинні встановлюватися контейнери, скільки потрібно машин і як часто має вивозитися сміття. Проблеми потроху розв`язуються, треба ще вирішити питання з сміттєполігоном або будівництвом переробного заводу.
Та перш за все ми самі повинні мати високу санітарну культуру і любити своє місто. Я неодноразово бачив, як зупинялася "крута" машина, з якої клали на тротуар пакунки зі сміттям і від`їжджали.
Сама влада нічого не доб`ється, та й наші штрафи теж кардинально не вплинуть. Усе треба починати з виховання вдома, в школі і так далі.
— Чи є зараз служба, яка займається відновлюванням бродячих собак?
—Дійсно, сьогодні по місту бродить багато тварин. Коли функціонував санітарний пункт, їх виловлювали до 1500 щорічно. Але відколи ми підписали міжнародну угоду "Про гуманне поводження з тваринами", цього не робиться, і ситуація погіршилася. Цього року щодня фіксується 4-5 випадків укусів такими собаками. Це потребує
серйозного реагування. Потрібно робити щеплення, адже собака може бути хворою на сказ. У
мікрорайоні Радванка планується побудувати підприємство "Допоможи другу". Для цього вже виділено територію, на якій буде побудовано притулок для утримання та стерилізації тварин. СЕС підтримує цю ідею, але вона, на жаль, затримується з реалізацією.
— Як санепідемстанція бореться з гризунами, яких повно біля сміттєбаків та будівельних майданчиків?
— Усе знову зводиться до недотримання чистоти та нестачі сміттєбаків. Нашому місту потрібна приблизно одна тисяча сміттєвих контейнерів. І вони мають бути встановлені за згодою мешканців. Це мусять врахувати ЖРЕРи, котрі повинні також подбати про те, щоб кожен майданчик з контейнерами був обгороджений, а сміття не розтягували домашні та бродячі тварини і не розносив вітер.
Звичайно, що в таких місцях з`являються і щури, які є носіями дуже небезпечного збудника лептоспірозу. Дератизацією, тобто винищенням,
займається дезінфекційна станція, вона попередньо укладає угоди з закладами, що знаходяться поруч із смітниками. А ще важливу роль відіграє своєчасне вивезення сміття.
— Чому в нашому місті проблеми з водою? Не завжди є гаряча, холодна — за графіком.
— Двох водозаборів, які забезпечують Ужгород, не вистачає. А вода в нас за смаковими якостями та іншими показниками далеко не найгірша в Україні. Але дуже зносилися водогінні труби, і поки вода
дійде до споживача, вона має абсолютно інший смак. Та й самі водозабори вже давно потребують реставраційних робіт. Минайське джерело треба обгородити та встановити охорону, а дериваційний
канал, окрім цих двох моментів, потребує ще й очистки, тому щоЗвичайно, роблять своє і стічні води з верхів`їв гір та сезон відлиги. У цей період я зазвичай видаю наказ про підвищене
хлорування води. Причиною ж недостатньої кількості води є замалі резервуари. Щодо гарячого водопостачання, то я виношу це питання на сесію. Гаряча вода повинна бути завжди, незалежно від сезону, особливо в дитячих закладах. Те, що її нема, суперечить усім санітарним вимогам.
— Якщо вже зайшла мова про воду. Часто чуємо нарікання жителів багатоповерхівок, що в підвалах стоїть вода. Хто за це відповідає?
— На сьогодні я маю інформацію про 16 будинків у нашому місті, де підвали вже роками затоплені, та ще й гарячою водою. Звідси й комарі, з якими марно боротися, поки вони мають сприятливе
середовище для розмноження. Тут, знову ж таки, треба починати із заміни старих водогінних систем. Ми намагаємося впливати на ЖРЕРи, щоб стежили за цим. Водоканал теж повинен співпрацювати і надсилати техніку для відкачування води.
