Уряд спровокував масові звільнення, урізав виплати безробітним і повісив нові податки на тих, хто ще працює
Зустрів недавно знайомого молодого держслужбовця. Розговорилися, поділилися новинами. Важко, каже, виживати. Зарплату врізали, зняли всі надбавки, доплати за якість-інтенсивність-ефективність тощо, про премії сказали забути. Лишиться в товариша на руках «чистими» 750 гривень. Питаю, як буде виживати з сім’єю. Він у відповідь: «Якось виживу, лиш би не скоротили». І тоді я жахнувся. Коли молодий розумний чоловік як найгіршого боїться втратити роботу, за яку отримує менше ніж 100 доларів, стає і справді лячно. Хоча почуття товариша цілком зрозумілі. Як тут не боятися, коли без роботи опиняються тисячі людей, які ще вчора приносили в сім’ю пристойну зарплату.
Закарпаття, кажуть, ще тримається
Криза душить все сильніше. З початку року ситуація на ринку праці постійно погіршується. Хоча Закарпаття на фоні західних областей України начебто виглядає ще чи не найблагополучніше. Про це нещодавно повідомив директор обласного центру зайнятості Юрій Фущич. Він пояснює «стійкість» краю тим, що у нас мало великих промислових підприємств, які найпершими потрапили під кризовий удар. Натомість маємо значну частку малого і середнього бізнесу. А він оперативно й гнучко реагує на зміни й потрясіння. Проте різке коливання курсу долара підірвало і його.
Зізнатися, вже оскоминно повторювати, що уряд не зумів спрогнозувати ситуації й підготуватися до кризи. Але нікуди від цього не дінешся, бо ми відчуваємо все нові й нові наслідки його бездарної політики. Візьмімо, до прикладу, той самий малий бізнес. Днями голова облдержадміністрації Олег Гаваші, проаналізувавши наслідки перших місяців кризи, закцентував увагу на тому, що не вироблено реальних механізмів стимулювання малого й середнього бізнесу, натомість уряд Тимошенко, навпаки, збільшив податковий тягар й ускладнив систему кредитування.
Підтверджується ця інформація й у центрі зайнятості. Пан Фущич констатує, що вже призупинено одноразові виплати допомоги через безробіття на організацію власної справи. Так само прикрили фінансування програми працевлаштування безробітних через надання дотацій роботодавцям. Як наслідок, до центру зайнятості звертається дедалі більше закарпатців. Нині 25 тисяч краян офіційно стоять на обліку. І тенденція дуже тривожна: у січні в центри зайнятості звернулося у півтора разу більше людей, ніж за перший місяць 2008-го.
Експерти одноголосно застерігають від райдужного оптимізму. Кажуть, що ми тільки входимо в кризу – далі буде ще важче. Закарпатська влада не сумнівається, що в лютому на промислових підприємствах області зросте кількість вивільнених працівників. І, якщо не з’являться державні програми, що дозволять пом’якшити кризові явища, то тут, на місцях, буде важко запанувати над ситуацією. А ще до звільнених працівників треба буде додати заробітчан, які повернуться з-за меж області й із-за кордону. Поки що їх відсоток дуже незначний, запевнив Юрій Фущич. Але вже сьогодні треба готуватися до того, що найближчим часом він зросте.
До речі, Юлія Тимошенко, яка так любить народ із телевізора, приготувала заробітчанам «подарунок», про який давно говорять, але ніхто досі не наважився його запровадити. Усіх співвітчизників, що повернулися в Україну із заробітків, обкладуть єдиним податком. Про такий намір заявила голова Державного комітету з регуляторної політики і підприємництва Олександра Кужель. І «підігнала» під це рішення благородне економічне пояснення. Мовляв, заплативши податок, заробітчани дістануть право на соціальні гарантії. «Люди на це підуть, їм потрібен пенсійний стаж в Україні, – пояснила пані Кужель. – Таким чином ми закриємо частину проблем Пенсійного фонду».
Завіса падає, лунають оплески...
Безробітним буде ще важче, ніж було
Пригадайте, як спокійно ми жили півроку тому. Звиклося навіть до того, що втрата роботи не є чимось катастрофічним. Скориставшись оголошеннями кадрових агенцій і служб зайнятості, працевлаштуватися було доволі просто. Однак усе швидко змінилося. І не тільки на ринку праці, а й у законодавстві. За 6 днів до Нового року парламент ухвалив закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення впливу світової фінансової кризи на сферу зайнятості населення». У ньому з подачі Кабінету Міністрів прописані доволі цікаві зміни.
Зокрема, змінено визначення поняття «підходяща робота». Відтепер для деяких категорій безробітних відмова від оплачуваних громадських робіт уважається за відмову від підходящої роботи. Йдеться про тих, хто не має професії або займав робочі місця, що не потребують спеціальної підготовки, та перебуває на обліку як безробітний понад 9 місяців. Також це поширюється на тих, хто бажає відновити трудову діяльність після більш ніж річної перерви (крім людей передпенсійного віку).
Ще одна новація – страхування. Віднині до Фонду загальнообов’язкового державного страхування на випадок безробіття сплачуватимуть внески й пенсіонери, що працюють, іноземці та особи без громадянства, які тимчасово працюють в Україні за наймом, військовослужбовці (крім строковиків) та особи, які працюють за цивільноправовими договорами.
Також із подачі уряду парламентарі взялися «посилювати мотивацію до праці». Для цього розширили перелік підстав для припинення виплати допомоги через безробіття. Якщо ви зареєстровані в центрі зайнятості, але двічі відмовилися від підходящої роботи (наприклад, від громадських робіт), допомоги вам не бачити. Або ще один цікавий нюанс: тепер люди, звільнені за згодою обох сторін чи за власним бажанням, отримуватимуть допомогу не з моменту прийняття на біржу праці, а лише з 91го дня перебування на обліку.
Ці урядові новації критикують і профспілки, і вітчизняні політики. Наприклад, член Президії Єдиного Центру Василь Петьовка вважає, що завдяки Кабінету Міністрів та Верховній Раді, створено чергову правову шпарину для того, щоб не сплачувати допомогу через безробіття. «Фактично Кабмін провокує роботодавців на порушення прав найманих працівників, – зауважив народний депутат. – Тобто дозволяє не скорочувати своїх працівників, а, користуючись незнанням законодавства, вимагати звільнення за власним бажанням або за взаємною згодою сторін. Таким чином, у сфері соціальних прав Тимошенко перетворила нас на Африку. Адже одна з ознак цивілізованої країни – це допомога тим, хто тимчасово втратив роботу й перебуває у пошуках нової».
Важко не погодитися з народним депутатом у тому, що «Кабінет Міністрів, економічна політика якого спровокувала масові звільнення, не тільки самоусунувся від допомоги тим, хто втрачає роботу, а ще й поліз до них у кишеню». Найгірше, що число обдурених безробітних, за оцінками експертів, буде колосальним. Навіть офіційно, на рівні Секретаріату Президента, прогнозується страшна цифра – до 5 мільйонів. Нещодавно заступник глави Секретаріату Роман Безсмертний заявив, що, за наявним прогнозом, уже на кінець березня рівень безробіття становитиме 3,5 млн громадян. Він пояснив це підвищенням ціни газу для підприємств, через що виробництво зупинятиметься й будуть скорочувати людей.
А загалом, кажуть експерти, якщо збережуться негативні тенденції в економіці, до кінця року можуть втратити роботу понад п’ять мільйонів українців.
Ярослав СВІТЛИК
