А сподівалися на драматичне розлучення у ролі благородної жертви
Підкилимні інтриги, вставляння палиць у колеса і амплуа в жанрі «а баба-яга проти» обласним б’ютівцям уже набридли й вони вирішили в дусі «наймильніших» серіалів показово і привселюдно грюкнути дверима. Як нещасна дружина, котра довго терпіла витівки чоловіка, та, врешті, подала на розлучення, всьому світу проголосивши, наскільки благовірний сякий-такий. Та, виявилося, що й довколишні, і навіть свої ж, найближчі, не те що не повелися на шоу, а ще й ткнули просто у вічі: та ти ж сама – добряче стерво!
Утім від асоціацій та аналогій перейдімо-но до подій минулої сесії обласної ради. Депутати вже за звичку мають із самого початку оголошувати усілякі звернення, запити і заяви. І добре, коли вони важливі, стосуються питань, які, наприклад, годі вирішити на місцевому рівні. Але не раз ідеться про дріб’язкові абищиці або просто відбувається банальне хизування перед колегами, керівниками різних підрозділів і журналістами: ось, мовляв, який я – Аполлон, Титан мислі й опора інтересів краян. Так, на останній сесії обласної ради були, скажімо, пропозиції порадити керівництву угорського Дебрецена встановити (а чи нам самим же це зробити?) 30-метрову стелу з написом, що їхнє рідне місто насправді – слов’янський Доброчин.
Одним із активних учасників цього самопіарного процесу на кожній сесії є голова фракції БЮТ Андрій Сербайло. Отож минулої п’ятниці, крім, так би мовити, проблемних запитів, Андрій Андрійович озвучив заяву про офіційне «розлучення» з фракцією «Наша Україна». Мовляв, і у Верховній Раді, і в багатьох місцевих різного рівня існує «правильна» демократична коаліція, а в Закарпатській облраді – широка, з участю різних політичних сил.
«Результатом домовленостей між лідерами БЮТ і НСНУ, – йдеться у заяві, було ініційовано й організовано 6 березня 2007 року підписання Угоди про співпрацю в Закарпатській обласній раді фракцій БЮТ та НСНУ за умови виходу фракції НУНС з чинної коаліції. Однак, незважаючи на дані обіцянки і заяви, у тому числі озвучені й на сесіях обласної ради, формат об’єднання не змінився. На жаль, не дало результату й офіційне звернення нашої фракції з цього приводу до кожного депутата-нашоукраїнця».
Тут уже б’ютівці вирішили додати собі ваги й слави борців за інтереси не лише області, а й держави: «Вважаємо, що така ситуація викликана позицією нашої депутатської фракції щодо непідтримки ганебної практики непрозорого ухвалення сесією облради рішень щодо землі, надр, майна, лісів та рекреаційних ресурсів». І насамкінець Андрій Сербайло заявив про формування опозиції (меншості) в раді та відкликання свого підпису під угодою про співпрацю між фракціями БЮТ та НСНУ від 6 березня 2007 року.
Ну й справді, чого прикидатися – угода й так не виконувалася і співпраці ніякої не було.
Керівник фракції «Наша Україна» Іван Балога відреагував лаконічно: НСНУ в закарпатській обласній раді ніколи не підписуватиме угоди з людьми, які два роки голосують проти всіх рішень. Це не фракція, не депутати, а просто люди, які самі нічого не можуть зробити, тому кричать із трибун, шукаючи винних у своїх же невдачах.
І тут сталася несподіванка – «бочку», і чималу, на керівництво закарпатської організації, фракції покотив сам же б’ютівець, який навіть сидить у сесійній залі поруч із Сербайлом – Віктор Биркович. Його виступ був переповнений емоцій, але й не дивно – людина добре знає ситуацію зсередини і їй уже просто увірвався терпець.
Биркович заявив, що прийшов у «Батьківщину» до того, як там з’явилися такі, як Кеменяш і Сербайло, що їх, як відомо, завів Михайло Бродський. «Ці політичні менеджери до того були менеджерами тіньової економіки і не знати чим займалися. Через неефективний політичний менеджмент фракція БЮТ опинилася в облраді в опозиції. Я порушив питання, коли будемо втілювати програму Тимошенко щодо депресивних регіонів, зокрема стосовно Воловецького району, за який я відповідаю. Але все зводиться лише до публічного озвучення проблем, та ніяких економічних дій немає. Нині до прем’єра Тимошенко є дуже багато питань, які треба вирішити для краю, і люди не будуть чекати, до якогось там 2012 чи й далі року. Я запитав Кеменяша, що він вирішує у Верховній Раді? Адже немає ні одного його запиту, законопроекту, ніякої депутатської діяльності. Він єдиний депутат Закарпаття від БЮТ, сили, якій майже третина населення віддала голоси, а тепер не можемо його й побачити, навіть із фракцією не зустрічається. Я порушив питання васалітету, створеного у цій структурі діячами, які не мають навіть уявлення про політичну етику. Вони й не попередили, що збираються мене прибрати з фракції, і без мене, не вислухавши аргументів, таки виключили. При цьому ще вимагають якогось регламенту на сесії! Якщо політичне керівництво партії не вивчить проблеми, яка є в нашому регіоні, і не вдасться до адекватних рішень, то, вважаю, перспективи БЮТ в області немає».
Другу несподіванку озвучив соціаліст Олексій Пристая. Він заявив, що після виборів 2006 року була домовленість, що соціалісти зможуть висунути свого представника на посаду заступника голови Закарпатської ОДА чи облради, і ось тепер вони готові віддати цю свою квоту БЮТ. «Тут ішлося про запити до Кабміну загалом більш ніж на 100 мільйонів гривень, то нехай б’ютівці ідуть працювати й лобіюють інтереси Закарпаття в уряді, який очолює їхня лідерка».
Після сесійного засідання коментарі з приводу цих подій «СЗ «Паланок» дістав від депутата з фракції Партії регіонів Василя Швардака та керівника фракції НСНУ Івана Балоги.
В.Ш.: Вважаю, що наша обласна рада, і зокрема наша фракція, готова працювати з будь-ким для вирішення практичних питань закарпатців. А у ситуації, що виникла у фракціях БЮТ і «Батьківщина», то правильно було заявлено, що це політиканство. Вони повинні розбиратися самі, і не треба це виносити на сесійне засідання, а тим більше звинувачувати Партію регіонів і «Нашу Україну» у створенні коаліції. Поєдналося те, що, можливо, і не поєднується, але коаліція створена і плідно вирішує конкретні питання в обласній раді задля закарпатців.
І.Б.: Упродовж двох років діяльності нинішнього депутатського складу, все, що робить фракція БЮТ, – це, м’яко кажучи, чинить деструктив. Не маючи навіть уявлення як створити робочі місця, вирішити хоч якісь проблеми, ці люди тільки те й роблять, що звинувачують інших депутатів обласної ради. Хоча самі ж у своїх заявах галасують, мовляв, треба переформатовувати коаліцію, підтвердили, що жодного разу не голосували за бюджет, програму соціально-економічного розвитку Закарпаття та інші важливі питання.
Громада їх обрала не за програму дій, а лише через популістські лозунги Юлії Тимошенко. Як на популізмі стали депутатами, вони так і нині займаються популізмом, сесійний зал для них — майданчик для піару. Нині відбувся черговий розкол серед цих людей – одразу після виборів вони зі скандалами поділилися на «Батьківщину» і БЮТ, а тепер і з БЮТ почали виходити депутати. І це лише початок, бо декого ще гальмують, напевно, обіцянки з Києва.
Тимошенко, навіть не намагаючись вникнути в ситуацію, реалії й економічне обґрунтування, багато наобіцяла Україні, але навіть із тих запитів до уряду, що прозвучали в сесійній залі, чітко видно, що вона нічого доброго для Закарпаття не робить. Натомість ідуть лише вказівки її горе-депутатам блокувати й ініціативу знизу – сільської громади, райадміністрацій і керівництва області. Проте не можна вічно прикриватися гарними лозунгами – люди вже зрозуміли, що це лише політиканство.
