Закарпаття: клімат сприятливий

12
0

У рейтингу інвестиційної привабливості показники нашої області серед найкращих

Здавна кажуть: добре там, де нас нема. Та, як виявилося, людям на Закарпатті живеться чи не найкраще, як порівняти з іншими регіонами України.

Такий, здавалося б, парадоксальний висновок випливає з рейтингу, який склало всеукраїнське економічне видання «Контракти». Використовуючи дані Держкомстату, вони підготували рейтинг інвестиційної привабливості регіонів України. Як зазначається, «від інших досліджень він відрізняється тим, що за основу взято короткий період – I квартал 2008 року. Це дало можливість простежити найактуальніші тенденції розвитку економіки областей. Рейтинг розраховували, зводячи в інте­гральну оцінку 23 показники з 5 груп: інвестиційна активність, реальний сектор і фінанси, розвиток інфраструктури, споживчий сектор, соціальний розвиток».

Дослідження соціальної сфери показало, що найкомфортніші умови для персоналу створено в Києві та області, Севастополі, Закарпатській та Донецькій областях. При тім, що кадрова проблема гостра для всієї вітчизняної економіки, бізнес у цих регіонах інвестує насамперед у людські ресурси. Тут найвищі зарплати, низьке безробіття, а роботодавці з Київщини й Закарпаття ще й найменше піддаються спокусі виплачувати гроші у конвертах.

Край попереду або в «золотій» середині

     Якщо в попередні роки в рейтингах інвестиційної привабливості домінували індустріальні області сходу України та Одеса, то тепер дедалі важливішу роль відіграє спроможність під­при­ємств працювати якнайрентабельніше, впроваджувати інноваційні технології. При цьому збільшується значу­щість споживчого й соціального факторів – коли близько третини економіки країни й далі працює в тіні, саме во­ни здатні відбити реальні доходи біз­несу.

За абсолютною більшістю показників, які було взято для рейтингу, Закарпаття посідає середню або кращу частину місць, а подекуди й лідирує. Проаналізуємо окремі з них.

За приростом прямих іноземних інвестицій (з початку року, протягом І кварталу, у млн дол.) Закарпаття на 11 місці (з 27 фігурантів). За обсягом прямих іноземних інвестицій на одну особу – на 13 (з підсумковим наростанням від початку інвестування). За темпами збільшення обсягів інвестицій у житлове будівництво область вийшла на 7 сходинку в державі (проти того ж періоду минулого року). Чотирнадцяте місце ми посіли за рейтингом інвестиційної активності регіонів. Правда, не зовсім зрозуміло, чи малася на увазі робота, спрямована на залучення інвестицій, чи оцінювали, наскільки часто приходять інвестори.

Йдемо у гори

       Перше місце маємо за розвиток перспективних районів за межами обласного центру. Справді, Ужгород уже давно задихається від нестачі кадрів, їх довозять на роботу з усіх кінців краю практично всі підприємства, де більш ніж 100 працівників. Тому інвестори, яких особливо приваблює близькість до кордону, йдуть углиб області, навіть у гірські райони, не обов’язково прив’язуючись до наступних після обласного центру міст. Ще цей показник свідчить, що обласна влада працює над розвитком інфраструктури Закарпаття. І йде­ть­ся не лиш про такі параметри, як наявність і стан доріг, але й, наприклад, їх освітленість, а також  комунікації. За рейтингом розвитку інфраструктури, до слова, ми на 8 місці.

Шосту сходинку в державі посідаємо й за рівнем введеного в експлуатацію житла з розрахунку на 10 тисяч населення. Це свідчить не лише про те, що закарпатські заробітчани недаремно гарують по світах і за ті гроші зводять нові хати, а й про бум, який спостерігаємо у містах області – провадиться висотна забудова на окраїнах і в цент­рах, до того ж нерідко – житлом еліт-класу. Отже, на нього є попит, тобто у людей є гроші на його придбання.

У середині рейтингу ми й за темпами збільшення експорту. Хоча за коефіцієнтом покриття експортом обсягів імпорту Закарпаття лише 22-ге. Утім це закономірно, адже край на перехресті чотирьох кордонів країн ЄС.

Знову ж несподівано на першому місці ми за кількістю збиткових під­приємств до їх загальної кількості. Себто їх найменше. А за обсягами опера­ційної діяльності підпри­ємств Закарпаття – ми на «золотому» 13 місці. Добрі показники й за перші 5 мі­сяців цього року щодо збільшення промислового виробництва – у нас 7-ма позиція, за аналогічним показником із сільського господарства – 10-та.

Ростемо. Не рекордно, але системно

    За рейтингом розвитку фінансового й реального сектору регіонів ми восьмі. За індексом споживчих цін маємо надзвичайно важливе третє місце, що означає: хоч мало товарів і харчів виробляється в області, а довозити їх із інших областей на Закарпаття найдальше, ціни, а особливо темпи їх зростання, у нас ще відносно помірні. Проте люди й не дуже поспішають витрачати кошти: за приростом обігу роз­дрібної торгівлі на одну особу ми на 17 місці, за зростанням обсягу реалізованих послуг – на 15-му.

Стабільний на Закарпатті й приріст населення (3 місце). І що важливо – це природний приріст, тоді як у Києві (перше місце) людей більшає насамперед через міграцію до столиці трудового потенціалу. За рівнем безробіття серед економічно активного населення ми на 11 місці, а за показником номінальної середньомісячної зарплати, яку отримують працівники, – на 18-му, хоча за рівнем зростання реальної зарплати – на 3-му. При цьому низькооплачуваних працівників на наших фірмах небагато – 9 місце у рейтингу, що почина­ється з тих, у кого людей, яким платять мізер, – найменше.

Зате чи не за головним інтегральним показником – соціального розвитку у регіонах – ми на 4 позиції. Попереду Київ та область, Севастополь, а вже позаду нас – Донеччина, Крим та Дні­пропетровська область.

Рейтинг регіонів «Контракти» виводили з однією метою – проаналізувати й висвітлити для читачів інвестиційну привабливість (а вона має багато складових) кожної з областей. І їх годі запідозрити у якомусь підсуджува­нні. Як кажуть, маємо те, що маємо. Для Закарпаття у цьому випадку – не в іронічному, а в позитивному сенсі.

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також