Для туристів у Сент-Міклош з’являться нові розваги зі славного минулого.
Нещодавно орендатор замку «Сент-Міклош», що у Чинадієві, Йосип Бартош відправився у нетривалу мандрівку на береги Дніпра. Туди його покликав далекий родич Андрій Бартош, який працює журналістом у запорізькій газеті.
Минулоріч довідавшись, що Йосип Бартош проводить реставрацію середньовічного замку, він розповів про це у себе на батьківщині й знайшов відгук у добрих людей, які вирішили допомогти у відновленні замку на Закарпатті. Українська культура могла би стати одним із найпривабливіших туристичних місць у світі, якби ті старовинні пам’ятки, що збереглися, отримували належне державне фінансування. Проте ще не зникли у нас справжні меценати і поціновувачі історичної минувшини, які власним коштом здатні допомагати відновлювати справжні раритети.
Так, народний депутат України із Запоріжжя Валерій Крайній домовився з майстрами запорізького заводу ПАО «ЗАЗ» про виготовлення макетів гармат зразку XVII століття. Близько двох місяців працівники цеху виготовляли форми і виливали чавунні макети гармат. 28 листопада на острові Хортиця, що у Запоріжжі, в урочистій обстановці вони були передані для експозиції в Чинадіївському замку. Вручаючи гармати, Валерій Крайній сказав, що «таке символічне вручення експонатів у центрі козацької слави стало ще одним доказом того, що Україна єдина і кожний з нас готовий допомогти один одному, в якому би кінці країни ми не знаходилися».
Директор історико-культурного центру «Запорізька Січ» Михайло Левченко і народний депутат України Валерій Крайній показали гостю із Закарпаття відтворений на острові фрагмент колишньої славетної української пам’ятки, провели для нього невеличку екскурсію, а сучасні учасники народного театру-студії за символічним ритуалом посвятили Йосипа Бартоша в козаки.
Три невеличкі метрові гармати з історичними запалювачами вже прибули в Чинадієво. Зараз вирішується місце, де знаходитимуться експонати. Готуючи дерев’яні лафети для встановлення гармат, Йосип Бартош сказав, що в епоху Контрреформації, коли жила княгиня Ілона Зріні й мужньо захищалася від нападів військ імператора Леопольда Габсбурга, гармати виконували дуже важливу роль. Привезені експонати зброї є фактично зразками похідних гармат, які, маючи довжину близько 1 метру, використовувалися під час бойових маршів вояками різних армії. Їх на озброєнні мали як трансільванські угорці, так і запорізькі козаки, польська шляхта і російські царські полки.
Цей історичний період другої половини – кінця XVII століття характеризується гострою політичною боротьбою тогочасних можновладців. Сьогодні треба вивчати історичну минувшину такою, якою вона була. Лише таким чином наші сучасники зуміють краще зрозуміти причини колишніх подій і зробити для себе правильні висновки.
На фото: Осип Бартош і Євген Шаповаленко демонструють привезений екземпляр гармати
