В Ужгороді початок і середина жовтня видалися насиченими на культурні мистецькі події. Спочатку, щось з тиждень, тривав міжнародний ляльковий театральний фестиваль, далі естафету перебрало «Екле 2010», за ним стартанула «фура-культура» та ще кілька презентацій, вечір пам’яті відомого закарпатського письменника шістдесятника й список цей далеко не повний.
Не дивно, що серед такого розмаїття висвітлити детально навіть одну подію або поділитися враженнями про те що чув-бачив на різних акціях вдалося не багатьом. А розказати таки хочеться принаймні про щось неодмінно, щоб не тримати все у собі, бо з часом воно призабудеться й сприйматиметься вже по-іншому.
Радо зустрів таку насиченість мистецькими заходами в Ужгороді меценат багатьох креатив-проектів (зокрема і «Березневих котів» та цьогорічного «Екле») власник кафе «Діп» Ярослав Шафарь: «Чудово, що після п’ятилітнього застою активізувалася сучасна творча молодь. Мені вона подобається за активність – це середовище, яке самонавчається, цю молодь достатньо трохи підштовхнути коштами чи підтримати їхні ідеї».
Не применшуючи значення інших заходів зосереджуся бодай на одному. Власне мої рядки будуть надалі про «Екле 2010». Це вже третій подібний захід, що пройшов усередині жовтня в Ужгороді. Проект синтезу мистецтв «Екле» з 2008 року став щорічним феноменом. Відбулася еволюція: від закарпатського, через всеукраїнський, до міжнародного формату (правда міжнародна поки що вийшла виключно літературна частина, що ж і на цьому дякуємо).
Екле (від еклектика – штучне поєднання різних стилів чи жанрів) – об’єднало три види мистецтва (поезію, малярство (разом з перформансами), музику) в єдине ціле. Тривало дійство 4 дні, хоч більшість глядачів побачила вже не репетиційні моменти та дискусії, а переважно проектну частину. На ній було представлено за 2 дні 10 тандемів поет–художник (Лазуткін Д. – Садан, Прилуцький С. – Турина С., Кузан В.-молодш. – Білей Ю., Коробчук П. – Аzо, Хаданович А. – Ковач П.; Соловей – Ходанич М., Грецький А. – Тимків Л., Овчарик П. – Самборський Є., Любка А. – Ковач П.-молодш., Коврей В. – Буряник В.) і 4 музичні гурти («На зламі дня», «Гравіцапа», «Tango tempo», «Вм’ятина») . Програма розширилася: мали ще й 2 окремих концерти музик (грали 6 гуртів по 3 на день, 2 з яких не були задіяні в самому проекті – «Elefunk vibrations», «Keas»), 2 джем-сейшени, виступ арт-кооперативу «DrumTИатр», вільного мистецького простору (2-денної роботи-лайф на площинах художників, котрі розмістилися на набережній (від філармонії, по вузькоколійці – аж до ботанічного саду). В «Екле 2010» брало участь до півсотні митців з України, Польщі та Білорусі. Це як відомі музиканти («Tango tempo»), поети (Хаданович А.), художники (Ковач П.) – так і молоді залучені вперше до подібного проекту.
Отже обіцяв особисті враження! Загалом сподобалося, непогані експерементальні поети, художники та музиканти творили свою цілісність, майже без винятків, дуже незле. Чудово, що вони зібралися разом потворити. Ложкою дьогтю, правда, стало місце де зосередилося центральне дійство (малий зал філармонії), переважно через відсутність сценічного світла й головне поганої відрегульованості звуку (особливо 1 дня). Але зі слів організатора в них до останніх днів жевріла надія окупувати один з цікавих індастріал-об’єктів міста, філармонія була запасним варіантом. Що ж видно резерв трохи підкачав.
Скептичне ставлення до імпровізацій розвіяли гурти «Tango tempo», «Вм’ятина» та художники, що менш ніж за 20 хвилин зуміли-таки утнути не тільки провокативну імпрезу руху, а й у кінцевому результаті цікаві роботи. Ще більше їх було на виставці в коридорі та вільному просторі, де художники вже розвернулися на повну. Неформальні джем-сейшени та програма «DrumTИатру» також, як на мене, зачьотні.
Приємно, що АМ «Ротонда» підтримали в цьому проекті МітОст, Польський інститут в Києві, Управління культури Закарпатської ОДА, власники кав’ярень та інші небайдужі меценати, завдяки чому й вдалося побачити дійство саме в такому форматі, як і заявляли організатори. Чекатимемо на «Екле 2011», можливо АМ «Ротонда» здивує нас ще якоюсь новою комбінацією триєдності, крім видів мистецтв і країн, або принаймні знову запросить найкращих з кращих творців до спільної творчої відкритої лабораторії.
