Банківська система Мукачева у "чеській період": долари обмінювали біля Ратуші, а потім прийшли банки (ФОТО)

2065
2

У Мукачівському історичному музеї цього року відкриють музейну експозицію, присвячену Чехословацькому періоду в історії міста Мукачево (1919-1939 рр.). Про це повідомив директор музею Михайло Белеканич.

Автор та керівник проєкту – науковий співробітник Мукачівського історичного музею Олександр Цільо розповів, що робота над підготовкою експозиції ведеться вже майже три роки. За цей час опрацьована значна кількість історичних матеріалів та архівних документів, що охоплюють майже всі сфери життя міста Мукачева цього періоду в історії нашого міста. Також участь прийматиме представництво від Чеської Республіки.

Власне сам проєкт буде складатися з двох частин. Насамперед планується відкриття музейної експозиції на території Мукачівського замку, а також видання книги «Мукачево за часів Чехословацької Республіки (1919 – 1938)».

Частиною експозиції стане розповідь і про банківську та кредитно-грошову систему в Мукачеві цього періоду.

Із зміною влади на території Підкарпатської Русі після Першої світової війни, та входженням цих земель до складу Чехословацької республіки, змінилася і фінансова система, яка раніше була орієнтована на Угорщину, набувши нових економічних зв’язків в кордонах Чехословацької республіки.

Ця різка зміна призвела до важкої економічної кризи у фінансовій сфері. Багато підприємств вимушені були припинити свою роботу, зросло безробіття, велика кількість працездатного населення почала виїжджати за кордон. Старі фінансові установи не могли протистояти цим змінам. Адже фінансова система на Підкарпатській Русі за часів Австро-Угорщини була представлена переважно невеликими акціонерними ощадними касами, так званими сімейними банками та кредитними спілками із центром у Будапешті.  

Внаслідок цього, валютні та кредитні операції захопили в свої руки окремі установи, які ніким не контролювались, що призвело до хаосу та кризи у цій галузі. Зокрема, валютна криза виникла по причині політичної нестабільності. Наприклад, крім банкнот Австро-Угорського державного банку в обігу були румунські гроші та кредитні білети, банкноти надруковані урядом Угорської радянської республіки (1919). Населення почало втрачати довіру до цих грошей, і тому саме американські долари, які часом надходили із США від родичів були в особливій пошані.

Цим скористались спекулянти, які їздили по Підкарпатській Русі, скуповуючи долари у селян, та перепродавали їх у містах значно дорожче. У Мукачеві біля міської ратуши навіть виникла у той час нелегальна біржа, де укладались різні фінансові угоди. Основною валютою були звіно американські долари. Ця біржа існувала деякий час і після приходу чехословацьких військ та встановлення нової влади.

Саме тоді назріло питання обміну старих австро-угорських банкнот та румунських марок на чеські крони. Цікаво, що перші 2000 чеських крон у населення обмінювались за курсом 1:1; від 2000 до 10000 крон – 1:2; вище 10000 крон вже у відношенні 1:4. Отже, багатіям не вдалося збагатитися ще більше.

Після політичної стабілізації та входження Підкарпатської Русі до складу Чехословацької республіки, чеський капітал почав проникати у всі сфери економічного життя краю. У зростанні внутрішнього ринку велику роль відігравала кредитно-банківська система.

У таких надзвичайно важких умовах в 1920 році почав свою діяльність в Мукачеві філіал Словацького банку, який мав задовольнити кредитні потреби населення міста.

Словацький банк відкрив свої відділення в Ужгороді, Мукачеві, Хусті та Берегові, отже став найбільшою фінансовою установою на території нашого краю. Він надавав кредити в різних галузях - землеробства, торгівлі та промисловості. Надавав також кредити для будівництва сімейних будинків, багатоквартирних будинків та магазинів.

Важливу роль у кредитуванні населення, яке займалося землеробством відігравала "Ощадна каса на Королівських Виноградах", яка почала свою діяльність у 1923 році.

Філіал Державного банку при міністерстві фінансів Чехословацької республіки розпочав свою діяльність у Мукачеві у травні 1920 року. Саме тут можна було продати американські долари. Значно пізніше запрацювали й інші фінансові інституції. Однак виживати їм у той період було нелегко. Якщо в 1920 році на Закарпатті налічувалось 38 банків, то в 1929 році їхня кількість зменшилася до 16.

Інституція американських євреїв (American Joint) організувала на Підкарпатській Русі (11), в тому числі і в Мукачеві, єврейські кредитні спілки, які користувались у населення великою популярністю.

Для підтримки промислового кредиту та зміцнення середнього класу міністерство торгівлі дало можливість заснувати на території Підкарпатської Русі 8 спілок промислових кредитних установ.

Значно пізніше з'являються землеробські каси, які раніше втратили довіру у населення. 10 квітня 1925 року в Ужгороді була створена Крайова земська спілка кредитних фінансових установ, до складу якої входило 152 члени, з них 75 представляли місто Мукачево. Населенню надавались кредити для ведення сільського господарства, при чому не більше ніж під 3%.  

Зміна влади викликала дезорієнтацію та нестачу коштів. Промисловість, торгівля, сільське господарство не могли стабільно працювати та відновити довоєнний рівень розвитку.

Саме Словацький банк став одним із перших фінансових установ на Підкарпатській Русі, який зумів зорієнтувався в цій непростій ситуації. Карпаторуська та словацька еміграція в Америці часто користувалася послугами Словацького банку, оскільки банк мав прямі зв’язки з цими закордонними клієнтами. Завдяки цьому саме через Словацький банк значну кількість грошей із Америки було переведено у Підкарпатську Русь.

На початку 1920-х років банк розпочав свою діяльність у Мукачеві у приміщеннях колишнього Земельного промислового банку. Цей філіал значно сприяв відродженню сільського господарства, торгівлі та промисловості. Багатьом підприємствам банк надав кредити на пільгових умовах, та допоміг вийти із економічної кризи.

У 1924 році керуючим філіалу Словацького банку в Мукачеві був призначений Франтішек Ріхтер. За його керівництва банк відіграв важливу роль у розвитку в місті бізнесу.

Франтішек Ріхтер – директор Словацького банку в Мукачеві
Франтішек Ріхтер – директор Словацького банку в Мукачеві
За його фінансової підтримки в Мукачеві було збудовано ряд споруд, які збереглися до цього часу. Наприклад: проїзд будинку Брандових по вул. Масариковій, будівництво багатоповерхового будинку Яноша Недецеї, будівництво офісу та житлових будинків для тютюнової фабрики, будівництво адмінбудинку для Торгової палати.

Чиновники Словацького банку в Мукачеві
Чиновники Словацького банку в Мукачеві
Наприклад, лише за 9 місяців 1928 року філіал Словацького банку в Мукачеві надав кредити для будівництва 55 сімейних будинків на суму 5 мільйонів чеських крон. Загалом було надано кредитів на суму близько 20 млн чеських крон. В обмінному пункті обіг за день становив до 2-х млн чеських крон.

Чиновники Словацького банку в Мукачеві
Чиновники Словацького банку в Мукачеві
Центр банківської установи знаходився в Братиславі (заснований у 1879 році). Словацький банк у 1928 році вже мав 37 філіалів із статутним капіталом 121.000.000 чеських крон та депозитами на рахунках майже на 500 млн чеських крон.  

Філіал "Ощадного банку на Королівських Виноградах" у Мукачеві був створений з ініціативи Міністерства Чехословацької республіки 30 квітня 1922 року. До кінця 1927 року банк розповсюдив 6.248 "дитячих" ощадних книжок із початковим рахунком в 1 чеську крону. Ця акція мала великий успіх, на цих рахунках тоді накопичилося понад 145.000 чеських крон. Свою діяльність банк розповсюдив по всій територій Прикарпатської Русі, надаючи селянам дешеві кредити, таким чином звільняючи їх від кабльних умов приватних лихварів.

Будівля філіалу ощадного банку на Королівських Виноградах в Мукачеві
Будівля філіалу ощадного банку на Королівських Виноградах в Мукачеві
Філіалом мукачівського "Ощадного банку" керувала рада директорів із 4-х представників. Головою ради був обраний Олександр Гассай, а керуючим філіалу банку Свашончик Турек. У філіалі банку працювало 10 чиновників.

Мукачівський народний банк до 1919 року також вважався одним із найкращих місцевих фінансових установ. Однак після Першої світової війни банк опинився в скрутному фінансовому становищі. Вільних коштів не було, банк втратив майже половину вкладів населення. Отримати обіговий капітал було важко із-за конкуренції з більшими банками.

Будівля філіалу Народного банку Чехословаччини в Мукачеві
Будівля філіалу Народного банку Чехословаччини в Мукачеві
Ф. Нємец директор Народного банку Чехословаччини в Мукачеві
Ф. Нємец директор Народного банку Чехословаччини в Мукачеві
У 1925 році Мукачівський народний банк став філіалом банку чехословацьких Легіонерів (Legiobank) у Празі. Відповідно відбулася його реорганізація за допомоги Міністерства фінансів Чехословаччини.

Банк завоював до себе прихильність багатьох верств населення, в тому числі селянства, великого кола бізнесу та промисловості. Віе одним з перших фінансових установ знизив процентну ставку до реального рівня та вклав додатково майже 15 мільйонів чеських крон в економіку Мукачева.

Статутний капітал та фонди складали 1.609.773 чеських крон. Управляючим банку був Йозеф Сунек.

Будівля Мукачівського народного банку
Будівля Мукачівського народного банку
Однією із причин складного становища селянства у Підкарпатській Русі було пов'язане із відсутністю дешевого кредитування сільського господарства. Були відсутні фінансові установи, які могли б надати цим підприємствам дешеві операційні та інвестиційні іпотечні кредити.

Завдяки міністру сільського господарства Мілану Ходші розпочалось створення «Селянських взаємних вкладів», які компенсували відсутність на території Підкарпатської Русі та Словаччини відповідних фінансових установ.

Рідкісна рельєфна печатка Мукачівського Народного банку
Рідкісна рельєфна печатка Мукачівського Народного банку
Це була реальна допомога для малого та середнього фермерства, які могли тепер отримати дешевий кредит. Кредити селяни могли отримати і через «Пайовий фонд фермерів». Ця інституція працювала як агентство Чеського іпотечного банку.

Доступний і відносно дешевий іпотечний кредит для селянства сприяв покращенню стану із спадковістю, адже позика дозволяла одному із спадкоємців розрахуватися із іншими претендентами на спадщину грошима.

Селянська скарбниця взаємодопомоги у Мукачеві, не дивлячись на короткий термін свого існування (закрилася в 1926 році), відіграла свою позитивну роль, як фінансова установа для покращення становища сільських жителів на околицях міста. 

Будівля селянської скарбниці взаємодопомоги в Мукачеві
Будівля селянської скарбниці взаємодопомоги в Мукачеві

Коментарі

GS
golden sky

я в приватбанку, кедь што

P
Petya

А типирь на базарах мінявуть.

Читайте також