трьом карпатським січовикам
17 жовтня 2009року в селі Оріховиця Ужгородського району було освячено хрест, встановлений Ужгородською організацією ВО "Свобода" поблизу місця розстрілу трьох карпатських січовиків.
Як повідомили в прес-службі Закарпатської обласної організації ВО "Свобода", панахиду за загиблими воїнами відправив Ужгородський єпископ УПЦ КП владика Кирил. У заходах прийняли участь також представники інших патріотичних організацій.
Події, що стались у березні 1939 року на цьому місці, описав великий борець та письменник Василь Ґренджа-Донський: "Ще того самого дня (16-го) розстріляли мадяри дальших полонених січовиків; двох зараз на шляху за Оноківцями, а трьох повели на оріховецький міст й у варварський спосіб замордували на мості: пов’язали їм руки й ноги, відтак кожному зокрема прив’язали до ніг мотуз, а другий кінець мотуза прив’язали до бар’єра на мості, а потім всіх трьох перекинули через дерев’яний бар’єр так, що січовики живими звисали з моста головами в долину.
Відтак гонведи зійшли з моста на берег Ужа і на яких 20 кроків почали ціляти в січовиків. По-перш стріляли в ноги, потім у черева, в груди, чванькуючись, котрий ліпше потрапив.
Січовики від клятого ворога не благали милосердя, але під цим, досить довгим, часом страшної екзекуції гукали "Смерть мадярам!" Кров шнурками стікала з них у воду…
Кати відтак повідтинали мотузи і трупи попадали в воду.
Всередині березня вода в Ужі була велика і сильна, і так трупи доплили аж до Ужгорода. Тут, на т. зв. Болотині, виловлювали їх цигани і на наказ мадярів закопували в Радванецькому лісі, не залишивши жодного сліду. Один труп застряг на гострих каменюках в Доманинцях, і його вночі два пастухи поховали".
Після панахиди владика Кирил виступив з промовою, яка була сповнена любові до Бога та до України: "Не можна любити Бога трохи, його потрібно мати у серці. Так само трохи не можна любити Україну, її треба любити всім серцем!"
Наступний виступ голови Закарпатської організації ВО "Свобода" Олега Куцина яскраво змалював історичні події, які відбувались на Закарпатті у 39-му році. Було відмічено пасивне ставлення влади до вшанування пам’яті героїв та часті випадки паплюження представниками місцевої влади національної гідності українців. Він нагадав присутнім про такі факти зневаги до української нації на Закарпатті як нахабне встановлення на кістках воїнів Карпатської Січі пам’ятника "Великій Угорській Імперії" на Верецькому перевалі, "Турула" на Мукачівському замку та інше. На завершення виступив хор ВО "Свобода" з м. Берегово з піснями Січових Стрільців.
По закінченню урочистостей був проведений пейнтбольний турнір за участю команд від різних громадських та політичних організацій та молоді з села Оріховиця.
