21 серпня 1968 року — придушуючи «Празьку весну», війська країн Варшавського договору зайняли основні об'єкти на території Чехословаччини.
У ніч на 21 серпня 1968 року збройні сили СРСР, НДР, Польщі, Угорщини та Болгарії вступили на територію країни, щоб придушити демократичні реформи, ініційовані першим секретарем ЦК КП Чехословаччини Олександром Дубчеком – так звану «Празьку весну».
Остаточне рішення про введення військ до Чехословаччини вже було прийняте на розширеному засіданні Політбюро ЦК КПРС 16 серпня і схвалене на нараді керівників країн Варшавського Договору в Москві 18 серпня. Початок операції був призначений на 01:00, 21 серпня.
Вже о 4:30 ранку 21 серпня будівлю ЦК у Празі було оточено радянськими військами і бронетехнікою, в будівлю увірвалися солдати Таманської дивізії і заарештували присутніх. Кілька годин Дубчек та інші члени ЦК пробули під дулами радянських автоматів. О 10 ранку Дубчека та його найближче оточення на радянських БТРах вивезли на аеродром і доправили до Москви.
Але достеменно відомо, що спочатку Дубчека було вивезено на гірську базу в Закарпатті, де він перебував без жодної інформації дві доби. Лише 23 серпня його допровадили на «переговори» до Москви, де Брежнєв, Косигін, Підгорний брутально вимагали від нього підписати спільне комюніке…
Про це можете прочитати у великому матеріалі Mukachevo.net.
Звідки і як виник сам термін «Празька весна 1968 року»?
"У квітні 1968 року ЦК КПЧ схвалив «програму дій» під назвою «Велика хартія вольностей». Вона чітко розмежовувала функції партійних і державних органів, визначала головні принципи взаємин між різними політичними партіями в Національному фронті, передбачала прискорення темпів економічних і політичних реформ, запровадження федеративного устрою в країні, а з ним і розв’язання національного питання. Чехословацькі журналісти і назвали вищезгадану програму «Празька весна», - розповів закарпатець, професор Іван Король.
Утім було чимало українців, в тому числі на Закарпатті, які вкрай негативно відреагували на цю військову інтервенцію. Під впливом «Празької весни» українці виготовляли і розповсюджували антирадянські листівки, листи, надписи.
Пік протестів припав на перші тижні. Від 21 серпня до 7 вересня 1968 року КДБ зафіксував 1 182 випадки негативної реакції українців на окупацію сусідньої, причому дружньої країни, 23 акції розповсюдження листівок. Фігуранти 69 кримінальних справ отримали покарання.
Наприклад, за версією обласного управління КДБ, студент фізичного факультету Роман Гринь, який проживав у селі Чертеж Ужгородського району, надіслав 22 серпня 1968 року на адресу радіо «Прага» російськомовну листівку «Братья Чехи!», де мовилося: «Мы полностью поддерживаем … священную борьбу за свободу против диктата московского Кремля… Да здравствует независимая Чехословакия!». За антирадянську агітацію і пропаганду Закарпатський обласний суд позбавив його волі на три роки.
У результаті придушення "Празької весни" Чехословаччина залишалася практично окупованою Радянським Союзом ще довгих 20 років. І чехи про це добре пам'ятають.
