Богдан Штефанець — заступник головного лікаря по лікувальній роботі в районній лікарні міста Чопа, з 1973 року працює у місті залізничників, тому бачив різні часи у сфері медицини — як розквіт, занепад, так і відродження, яке за його словами, відбувається останні два роки. Крім лікувальної справи, Богдан Юрійович бере активну участь у політичному житті міста, будучи членом партії «Наша Україна».
— Богдане Юрійовичу, розкажіть, будь ласка, який сьогодні стан справ у лікарні, чи мають люди можливість повноцінно лікуватися?
— Звичайно, за останні роки, відколи після президентських виборів прийшла нова влада, змінилося дуже багато всього. До того часу в нас були регулярні проблеми з медикаментами, з харчуванням. Хворі навіть повинні були носити з собою подушки, ложки і таке інше.
Тепер же з харчуванням стало нормально — на хворого виділяється нібито й не багато, але практично достатньо, і пацієнти задоволені.
Навіть хворі, що прибувають до нас на другий етап лікування після обласних лікарень, кажуть, що харчування в нас дуже пристойне.
Виправилася ситуація і з господарським інвентарем. Кожен рік закупляємо нові речі і тепер маємо їх у достатній кількості.
А щодо медикаментозного забезпечення, то тут просто відбувся прорив. Ми фактично забезпечені всіма необхідними медикаментами. Звісно ринок ліків нині дуже насичений, постійно з`являються нові дорогі препарати, які інтенсивно рекламують. Сучасні медикаменти, на які існує мода, ми не закуповуємо - це пацієнти купляють самі. Але те, що необхідно для ефективного результату, ми надаємо.
Швидка допомога повністю забезпечена апаратурою - тим, чого нам постійно бракувало і відкладалося до кращих часів. Однак маємо тут і проблеми - із транспортом. Є дві бригади швидкої допомоги. Швидка допомога всього району реорганізована у окреме відділення, так що всі пункти швидкої допомоги перебувають під одним керівництвом, забезпечуються обладнанням, ліками і т. д. Однак у Чопі проблеми виникають у зв`язку з тим, що у нас відсутні пологове відділення, інфекційне, хірургічне, травмпункт, у зв`язку з чим хворі транспортуються до Ужгорода. Тому нам би дуже була потрібна ще одна санітарна машина саме для цього.
Вже цього року розпочали -напевно це пов`язано з ініціативою Президента забезпечити всі ФАПи і амбулаторії транспортом - закуповувати машини. Десь 800 тисяч іде на медичне забезпечення населення Чопа.
— Тобто, з забезпеченням хворих справа налагоджується. А як щодо самих працівників сфери медицини?
— Фактично, кадрами лікарня забезпечена повністю. У нас 78 лікарів, 77 середніх медичних працівників, близько 240 чоловік працює в лікарні. Діє поліклініка, розрахована на 300 відвідувань в добу. У поліклініці десь ЗО спеціальностей. Зарплатою, звісно, не надто задоволені.
Вона низька, мала диференціація між зарплатою, скажімо санітара і лікаря. Хоча в нас є доплати за категорійність, але водночас стаж не враховується.
Цьогоріч введена тарифна сітка, але поки що ці підвищення досить малі. Не знаю, як буде до кінця року, бо обіцяють багато, але чи виконають обіцянки, покаже час. Наскільки я поінформований, райдержадміністрація, через яку лікарня фінансується, докладає всіх зусиль, аби ми були повністю забезпечені всім необхідним, зокрема й оплатою праці. Затримок чи невиплат, як у деяких районах, у нас немає. Та й давно вже не було, бо, все ж таки, Ужгородський район економічно стоїть добре.
Але, безумовно, є ще в нас така проблема, що більшість лікарів живуть в Ужгороді і витрачають 10-12 грн. в день на дорогу, колись, ще при Радянському Союзі, це питання вирішувалося шляхом повернення коштів за проїзд. Тепер це питання піднімається також. Обіцяють якось на місцевому рівні допомогти. Але поки що суттєвих здвигів немає.
— Я знаю, що окрім медицини, ви займаєтеся ще й політичною діяльністю. Навіщо вам це, чому ви вирішили вступити до партії «Наша Україна»?
— Я завжди був на національно-патріотичних позиціях - батьки так виховували. Тому коли з`явилася можливість створення такої партії, то і я, й дружина, і друзі та знайомі взялися започаткувати осередок тут, в Чопі. Вдалося нам створити партійну організацію і я думаю, що
попередні вибори показали результативність роботи організації, і тепер вона діє активно, маючи близько 100 партійців.
— Як ви ставитеся до створення блоку «Наша Україна — Народна самооборона»?
— Я з цього дуже задоволений, бо попередні вибори показали, що УНП, до прикладу, через розкол випав з політичного процесу. Було дуже сумно бачити, що над націонал-демократами відверто насміхаються, повторюють приказку про трьох гетьманів. Тому створення мегаблоку свідчить про те, що прийшли нові сили, молоді люди, які розуміють, що лише в єдності можна досягнути чогось.
Колись Кучма казав, що Україна відбулася, а я, наприклад, вважаю, що вона не відбулася. Вона ще в процесі творення, тому що колись була Україна сировинним придатком, і дотепер уряд не є українським. Захоплена повністю інформаційна сфера. Якщо поїхати в Київ, то там українську пресу важко знайти. Думаю, не через відсутність інтересу, а якраз тому, що її читали б.
Імпонує мені й виборча програма блоку «НУ-НС».
Основний пункт, як на мене, це скасування недоторканності. Бо, як говорить Президент, дуже багато людей у Верховній Раді ухиляються від відповідальності. У державі всі повинні бути рівними. Я й проти численних пільг, які мають ті" чи інші категорії громадян. Вважаю, що повинні виплачуватися зарплати, відповідно до професійних якостей людини. А не невидимі пільги. Зменшення пільг стало б одним з шляхів подолання корупції, не було б домовленостей «ти мені — я тобі».
Мені здається, що навіть, коли говорять про купівлю депутатів, то мова йде не завжди про гроші, але й про пільги. Адже через пільгові подачки можна приховано трансформувати дуже величезні кошти і передавати, куди потрібно.
А можна й, навпаки, пригрозити скасуванням пільг людині, якщо вона голосує не так, як комусь хочеться. На мою думку, саме так працює «Партія регіонів», адже в цій силі ніхто ніколи не має власної думки, принаймні не виходить і не висловлює її. Якщо вже людина потрапила туди, значить вона поставлена в рамки, відхилитися від яких не може. Не думаю, що не хоче - в основному не може.
— Чого ви чекаєте від виборів 30 вересня?
— Особисто я чекаю, що наш мегаблок створить коаліцію разом з БЮТ і наша держава нарешті відбудеться, буде українська Україна і уряд, який дбає про свій народ, а не про власні вигоди чи працює на сусідню державу.
