Діти з великої дороги...

19
4

Два мукачівські підлітки пограбували банк та ігротеку

Як свідчить кримінальна статистика, неповнолітні зловмисники часом здатні на таке, що й зухвалому “зекові” з кількома “ходками” не спаде на гадку. У кримінальній історії, про яку поведемо мову, двійко мукачівських підлітків, надивившися, мабуть, кінобойовиків, здійснили розбійні напади на філію банку й салон гральних автоматів.

“ДАВАЙ ГРОШІ, БО ВБ’Ю!”

Мукачівка Тетяна впродовж останніх півтора десятка літ працює контролером-касиром відділення “Ощадбанку”, розташованого у будинку  на вул.Червоноармійській. Те, що трапилося з нею обідньої пори 23 серпня 2007 року, жінка, мабуть, пам’ятатиме все життя.

Того дня відвідувачів у філії банку було небагато.  Хтось оплачував комунальні послуги, хтось міняв гроші тощо. Загалом ця філія знаходиться у малолюдному місці -- на першому поверсі 9-поверхівки. Як правило, великі кошти у таких відділеннях не зберігаються, тому й посиленої  охорони  не потрібно. Чужі сюди заходять рідко, а основних клієнтів -- мешканців прилеглих будинків касир знає, як то кажуть,  в обличчя.

На вулиці було спекотно, тож вхідні двері в приміщення відчинили навстіж. Позаяк  наступного дня  мали відзначати велике державне свято -- День Незалежності України, то робочий день був скороченим.  Тетяна вже  готувалася незабаром  йти додому. І от, близько півтретьої години дня, у приміщення банку забіг незвичного вигляду відвідувач. Незнайомець був високий на зріст, одягнений у сорочку  світлого кольору з чорними цятками та в чорні штани. Але головне -- на голові мав маску із жіночої панчохи! Ця деталь, а також замашна біта в руці «гостя», промовисто говорили про мету його появи.  

-- Давай гроші, бо вбю! -- люто просичав молодик російською мовою.

Підскочивши до бар’єру та кинувши переляканій касирці поліетиленовий пакет, нападник наказав складати туди гроші і  далі кричав, що вб’є її: мовляв, я боргую  велику суму  й мені вже нічого втрачати! Однак на робочому столі касирка мала лише дрібязок -- 30-40 гривень для здачі клієнтам. Гроші були, але вони лежали в касі, яку,  незважаючи ні на що,  досвідчена касирка  вирішила не відчиняти. Спершу пані Тетяна трохи тягнула час, сподіваючись, що в ощадкасу хтось зайде  із відвідувачів, і нападник втече. Однак нікого, як  на зло, не було. Нападник  нервово ходив по залу й торочив своє: гроші або життя!

Це  тривало  5-10 хвилин. Врешті-решт касирка змушена була віддати бандиту... власних 1920 гривень, які тримала у  сумочці, сподіваючись, як потім пояснила, придбати того дня холодильник.  Нападник відразу ж кинувся утікати з приміщення, але дорогою у нього... випав з рук пакет.

Касирка встигла розгледіти, що розбійник має спільника. На  сходах перед дверима каси на нього  чекав  якийсь молодик. Його обличчя жінка не бачила,  але зауважила:  той нижчий на зріст за першого нападника, худорлявої статури, темноволосий. Коли перший зловмисник вибіг  з приміщення, то зірвав з голови панчоху, й удвох  з приятелем щодуху помчав.

Трохи оговтавшись від пережитого шоку, пані Тетяна зателефонувала своєму керівництву й повідомила про напад. Через кілька хвилин на місце пригоди  прибули  керівник банку та працівники міліції. Позаяк власне банківських грошей не вкрали, тому  ревізія в ощадкасі не проводилася, а самі банкіри заяви не писали...        

НАПАД НА “ОРІОН”

На вулиці Габермана в Мукачеві, навпроти  “Колгоспного” ринку знаходиться зал ігрових автоматів “Оріон”. Вечірньої пори, 31 серпня 2007 року, в ігротеці чергувала касир-оператор Діана. Відвідувачів того вечора не було, тож дівчина  сиділа на дивані й нудьгувала. Однак всю її нудьгу швидко розвіяв... незнайомець, котрий увірвався в приміщення ігротеки близько 20.10. На голові невідомий чоловік мав чорну капронову панчоху, а в руках – невеликий ніж.

-- Це пограбування! Давай гроші! -- наказав нападник.

Діана відмовилася віддати гроші, сказавши невідомцю, що  його знає! Хлопець неодноразово заходив у їхній заклад пограти на автоматах. Діана пригадала, що за півгодини до нападу, коли вона виходила на вулицю, цей молодик стояв у компанії трьох інших підлітків. Хлопці про щось розмовляли.  Правда, тоді цей  юнак був одягнений у білу кофту й світлі джинси, а тепер мав на собі вже темно-зелений гольф...

Але нападник не звертав уваги на слова Діани. Тримаючи в одній руці ніж, іншою поліз в тумбочку стола, звідки витяг три стопки перевязаних резинкою грошей. Як зясується пізніше, там було 3700 гривень. У столі лежала і  четверта пачка – проте нападник не взяв її, бо вже не вміщалася в руку, а в іншій він тримав ніж. Ні кишень, ні  якогось пакета,  вочевидь, не мав.

Коли нападник вибіг на вулицю, касирка вийшла за ним і побачила, як той мчить у бік  вулиці Мункачі. Спільників з ним уже не було. Діана відразу ж зателефонувала власнику гральних апаратів і повідомила про напад. У міліцію жінка не зверталася, бо власник сказав, що сам  розбереться.

ЗОВСІМ ЮНІ  ГРАБІЖНИКИ

Мукачівцю В’ячеславу -- лише 18. За скоєння пограбунку цей високий на зріст та міцної статури молодик уже притягався до кримінальної відповідальності й був засуджений у червні 2007 року вироком Ужгородського міськрайонного суду до 4 років позбавлення волі з випробувальним терміном, себто умовно. Здавалося,  уникнувши   тюрми,  юнак мав би  змінити свій спосіб життя. Проте поблажливість Феміди мукачівець сприйняв як вседозволеність, й знову пішов на кримінал.

Молодик, як і його приятель, 18-річний  учень ПТУ Олександр, полюбляли  відпочити за  гральними автоматами. А позаяк в основному програвали, то залізли в неабиякі  борги. Розжитися копійкою приятелі вирішили, пішовши на “гоп-стоп”. Згідно з розробленим сценарієм, здоровіший та зухваліший Вячеслав повинен був нападати, а його приятель --  стояти  “на атасі”. Викрадені гроші  ділили між собою.

Таким чином неповнолітні розбійники встигли пограбувати згадані банківську філію на вулиці Червоноармійській та ігротеку “Оріон”. Викрадені гроші «спускали»  на тих же ігрових автоматах. Приятелі хвалилися своїм знайомим, що займаються грабежами. А невдовзі обидва були затримані.

Проти  фігурантів цієї справи порушено кримінальну справу за ст.187 ч.3 Кримінального кодексу -- розбій, поєднаний з проникненням у приміщення. Санкція цієї статті, нагадаємо, доволі сувора й передбачає від 7 до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. І треба було цього  юним “гопникам”?..

Кримінальна справа за звинуваченням молодих мукачівців у розбійних нападах розслідувалася старшим слідчим в особливо важливих справах слідчого управління УМВС підполковником міліції Вікторією Кудловською й направлена на розгляд у Мукачівський міськрайонний суд. Феміда й визначатиме долю парубків  на найближчі роки їхнього юного ще життя.



Коментарі

П
ПАШКО

ЧеЧнЯ

И
Иван

побильше хай открывають игральних закладив и банкив.Проиграв и в банк.Тим паче вси поруч.

С
Саша

Повчальна історія .Крадіть гроші вдівшись в маску і взявши біту .а саме головне не хваліться знайоми і не грайте на автоматах!

Т
ТЕТЯНА

ЖАХ

Читайте також