53-річна Ганна Грицищук із Малого Раківця Іршавського району Закарпатської області щосуботи пече штруґлі — рулети з начинкою.
— На Іршавщині штруґлі готують часто, — розповідає жінка. — Із дріжджового тіста з різними начинками — маком, сиром, тушкованими яблуками, горіхами, варенням.
Ганна Грицищук бере 2 кг борошна вищого ґатунку. Просіває у глибоку миску. Ставить біля плити, аби підігрілося. В емальовану кружку наливає 150 г теплої води, розводить 20 г дріжджів. Виливає в миску. Додає столову ложку цукру з верхом, чайну ложку соди, дрібку солі, три яйця. Замішує м’яке тісто на молоці — додає його з півлітра. Накриває і ставить у тепле місце на 2,5–3 год.
— У піст замішую на воді і без яєць, — каже Грицищук. Поки тісто підходить, готує начинки. Меле чищені волоські горіхи, мак, домашній сир. Сім’я тримає корову.
Господиня розповідає, що штруґлі пече 35 років, із того часу, як з’явився первісток:
— Першу дочку Марію народила вдома у ніч на 2 січня. То був піст. Напередодні Святвечора разом із покійною уже свекрухою пекли на свята хліб і штруґлі. З того часу майже щотижня печу.
Коли тісто в мисці підніметься удвічі, ділить на три частини. Кожну по кілька хвилин вимішує на дошці. Розкачує. На одну кладе сир, робить рулет. Дві інші змащує варенням, одну посипає горіхами, іншу — маком. Завиванці ставить на змащене олією деко. І тільки за годину — в духовку, натоплену дровами.
— Раніше штруґлі та текучки — печений гарбуз — давали колядникам. Рулети пекли й на весілля, і на хрестини, — веде далі Ганна. — Тепер люди не бідують, то на свята печуть бісквіти, пісочні пироги з кремами. Штруґлі — на молитовні заходи та для себе. Айбо я штруґлі не заміняла би ні на який парадний колач, — зізнається. — Вони не черствіють два тижні.
За годину виймає рум’яні рулети. Викладає на дошку, накриває серветкою. За півгодини нарізає й подає до столу.
— Ануш, як смачно пахне, — підносить до носа. — Маємо й електродуховку, але нею не користуюся. Випічки на дровах пахливі і смачні. Можна їсти з чаєм, молоком, компотом. — Як будуть радуватися бабиним колачам онуки! Вони кажуть, що таких добрих колачів, як баба, ніхто не пече, — хвалиться.
На неділю в гості до Ганни Грицищук приїжджає з Мукачева донька Марія з сім’єю. Рідше — інші діти.
За дверима у другій кімнаті є піч. Господиня каже, що раніше хліб та штруґлі пекла там.
— У нас була сім’я велика — шестеро дітей, ми з чоловіком і свекруха, то що-що, а хліб мав бути на столі завжди, — згадує. — Спечений у печі хліб ще смачніший, як у духовці, — стверджує жінка.
На фото: Ганна Грицищук робить штруґлі з різними начинками. На вихідні чекає онуків у гості (фото: Тетяна ГРИЦИЩУК).
