Закарпаття, яке на загальнодержавному тлі має репутацію пасивного, окремішнього і "собі на умі", напевно, навіть несподівано для себе, стало генератором відвоювання "життя" для деревообробників усієї держави. І важливо не лише те, що відмінено "кілерський" наказ Держкомлісу і докорінно змінено умови реалізації лісосировини для переробних підприємств.
Закарпаття, яке на загальнодержавному тлі має репутацію пасивного, окремішнього і "собі на умі", напевно, навіть несподівано для себе, стало генератором відвоювання "життя" для деревообробників усієї держави. І важливо не лише те, що відмінено "кілерський" наказ Держкомлісу і докорінно змінено умови реалізації лісосировини для переробних підприємств. Чи не важливіше, що "верхи" почули "низи", регуляторний акт, як і належить за законом, винесено для обговорення та внесення пропозицій, а підприємці та місцева влада переконалися, що спільними і рішучими діями можна відстояти інтереси регіону.
Загалом вирішили
Наказ Державного комітету лісового господарства України від 30 листопада №264 «Щодо вдосконалення механізму продажу необробленої деревини» передбачав, що вся заготовлена лісопродукція регіону, яка на цей рік для області складала більше півмільйона куб. м, повинна виставлятися єдиним лотом на аукціон один раз на рік у Києві. Такий механізм міг призвести до закриття навіть великих переробників лісосировини, не кажучи вже про середніх та дрібних, бо нікому такий величезний обсяг, до того ж різносортної, деревини, не потрібен. Це могло б бути вигідним лише для посередника, який, скупивши деревину оптом, продавав її на свій розсуд і за своїми цінами. Аукціон мав проводитися напередодні Нового року і в тому, що він не відбувся, значна заслуга закарпатців.
За словами керівника фірми "Ено-меблі" Ігоря Ремінного, який входив до складу робочої групи у Державному комітеті лісового господарства, котра аналізувала недоліки наказу і розробляла проект нового документу, жодна область, окрім нашої, не подала таких системних і ґрунтовних заперечень і пропозицій. Відтак у проекті нового наказу, який до 23 лютого відкритий для обговорення та доопрацювання, їх практично всі враховано. Передбачається, що заготовлена у нас деревина реалізовуватиметься на аукціонах, котрі проходитимуть в області, чотири рази на рік, лоти формуватимуться мінімальні, стартові ціни визначатимуться з урахуванням минулорічних, але з коригуванням на ріст інфляції та зарплат.
Умовою для участі в аукціонах для підприємців буде наявність власного переробного виробництва (щоб виключити скуповування для перепродажу), наявність коштів на рахунку і довідки про забезпечення виконання умов Держохоронпраці. Деревину, нереалізовану на аукціоні, продаватимуть за прямими угодами, але за цінами, не нижчими, від тих, що склалися на останньому аукціоні.
Справа за деталями
Ніби все склалося на користь підприємців, однак зустрічі "лісовиків" та влади (остання нарада відбулася минулого тижня) витягли "на світ Божий" чимало похідних проблем. Скажімо, поки буде затверджено новий наказ Держкомлісу, організовано товарну біржу і проведено аукціон, перший квартал може минути, а виробничникам потрібно працювати вже. Проект наказу передбачає "правила гри" на цей рік, а бізнес-плани, угоди з партнерами необхідно прораховувати на перспективу, хоча б на 2008 рік. Треба відпрацювати механізм, який гарантуватиме покупцеві не віртуальну деревину, а реально звезену на склади, а також умови поставок. Бо, наприклад, представники Перечинського лісохімкомбінату скаржилися, що торік їм було обіцяно реалізувати 31 тисячу куб. м дров, а реально отримали лише 23% від цієї кількості.
На аукціони у цьому році буде виставлено 86,2% від загального обсягу лісопродукції (563,3 тис. куб. м), а досвід минулого року показав, що на чотирьох проведених в області аукціонах було реалізовано заледве третину з виставлених об`ємів — 62,9 тис. куб. м.
Гриби, дороги, лижі — разом
Можливо, до позитивів "епопеї" з наказом Держкомлісу варто віднести й те, знову звернули увагу на проблеми лісової галузі загалом. Бюджетного фінансування — катма, все, що робиться на виконання державної програми "Ліси України", за словами начальника управління лісового господарства Валерія Мурги, робиться за власні мізерні кошти лісокрористувачів. А треба берегти, відновлювати, садити, вносити інвестиції, які забезпечать природозберігаючі технології. Тільки пошкоджених, тобто хворих дерев у нас аж 17370,1га.
Перший заступник голови ОДА Іван Балога втішив: є перспектива, що у цьому році не вилучатимуть, як раніше, до загальнодержавної кишені половину чистого прибутку від доходів лісогосподарств і дадуть 15 мільйонів на будівництво, поліпшення лісових доріг. Нині у наших господарствах, у порівнянні з іншими виробничими витратами, питома вага витрат на утримання лісової дорожньої мережі вкрай низька — 1,2 %.
Попри багаторічні розмови, ліси і далі залишаються не в руках єдиного господаря, а розподілені між галузевими відомствами. Зокрема, на Закарпатті в постійному користуванні Держкомлісу лише 71,5% лісових ділянок, а 10,9% віддано аграріям, військовим —1,4%, Мінприроди — 11,4%, освітянам — 05%. Ще 4,6% складають землі запасу органів місцевого самоврядування.
Значні збитки наносять самовільні, несанкціоновані рубки, хоч і менший, ніж у попередні роки, але відбувається нелегальний обіг деревини. Серед економічних, соціальних та правових причин цього — високий попит на деревину на внутрішньому та зовнішніх ринках, значна прибутковість незаконних рубок, низький рівень інтенсивності лісокористування, існування приватних деревообробних виробництв, які скуповують крадену деревину, недосконала правова система покарань за лісопорушення і… те, що вкрасти посадовій особі на мільйони все ще легше, ніж жителю гірського села одне дерево на дрова.
Не використовуються, хіба заледве на 30% недеревні продукти лісу — гриби (угіддя білих грибів складають понад 10,5 тис. га, біологічний і експлуатаційний запаси яких при середній врожайності, відповідно 660т і 330т), ягоди (площа малинників близько 6,5 тис. га, експлуатаційний запас — 1000 т, ожинників – 13 тис. га, запас — 1300 т, чорничників – понад 2 тис. га, запас — 647 т).
Для вирішення цих та інших проблем облдержадміністрація вважає необхідним розробити галузеву програму "Ліси Закарпаття", яка була б інтегрована у Стратегію розвитку Закарпаття, загальнодержавну програму "Ліси України", ув`язана з водним господарством, у тому числі програмами протипаводкового та протизсувного захисту, врахувала екологічні проблеми, напрямок на енергозбереження та залучення альтернативних видів палива. Уже нині лісове господарство зобов`язали спільно з керівниками районів створити єдині майданчики для складування відходів лісокористування — тоді тирса не скидатиметься у річки (наші ближньозакордонні сусіди вже мають з цього приводу претензії), а переробники без проблем зможуть її забирати. Потрібно узгоджувати і лісову галузь з туристично-рекреаційною, адже, за словами заступника голови ОДА Володимира Гоблика, уже нині йдеться, крім дрібніших, про два проекти гірськолижних комплексів з мільярдними інвестиціями. Планується, що програму винесуть на затвердження сесії обласної ради вже у березні.
Лариса ПОДОЛЯК
"Старий Замок "Паланок"
