Якою є реальна картина готовності підприємств, установ, організацій паливно-енергетичного комплексу, житлово-комунального господарства та установ бюджетної сфери Закарпаття до безаварійної роботи в холодну пору розповідає начальник ГУ МНС України в Закарпатській області Іван ГЕЦЯНИН.

Іване Васильовичу, хотілося б почути однозначну відповідь, на доволі просте питання – Закарпатська область готова до зими, чи ні?

— Навряд чи це запитання може мати просту відповідь. Саме поняття «підготовки до зими» надто всеохоплююче, щоб можна було давати однозначні відповіді. Окрім того воно має й різні підтексти, його зовсім по-різному розуміють різні люди, приміром, мешканець приватного будинку і квартири. Або, скажімо, ви вкладаєте в поняття «підготовки до зими» ступінь готовності, наприклад, гірських перевалів до руху важковагових автомобілів під час ожеледиці?

Скажіть будь-ласка, як з теплом в окремо взятих містах або районах?

— Знаєте, мені іноді здається, що окремі чиновники найкраще, чого навчилися, то це гарно рапортувати. Не має значення про що. І про готовність до зими в тому числі. Згадайте про те, як Держнаглядохоронпраці здійснив перевірки організації технічного обслуговування газорегуляторних пунктів – і за їх наслідками одразу припинив до усунення недоліків роботу ГРП в Мукачеві та Перечині. Потрібно ще про щось розповідати? Маємо свіжий приклад і ще незагоєну рану – Дніпропетровськ. Єдине чого б дуже хотілося, щоб у випадку Дніпропетровська було знайдено винуватців цієї трагедії.

Для чого?

— Якщо в цій трагедії буде знайдено винуватця, то тоді питання безпеки газового господарства буде поставлене на вищий щабель, від чого виграють в першу чергу споживачі.

Як Ви ставитеся до автономного опалення. З точки зору безпеки як воно себе позиціонує?

— Я не розглядаю автономне опалення як панацею, а швидше як результат безгосподарності, наслідком якої стала хаотична децентралізація системи опалення. Хто з нас встановлював би собі автономне опалення, якби нормальним чином працювало централізоване? Ніхто. Отож бо. Щодо безпеки... згідно з офіційними даними дозволів на встановлення автономного опалення цьогоріч в Ужгороді отримало трохи більше тисячі мешканців. Ще певна частина встановила їх без погодження з органами влади. Однак, майже ніхто не задумується, що майже всі багатоповерхівки будувалися як будинки, де з газового обладнання буде тільки газова плита. І пропускна можливість газової мережі в будинку розрахована саме на певну кількість газових плит, а не плит з котлами.

Можливі надзвичайні ситуації?

— Звичайно можливі.

Загалом газове обладнання в наших будинках безпечне?

— Воно безпечне, але надто давно вводилося в дію, тому потребує ревізії, що, до речі, й було зроблено після вибуху в Дніпропетровську.

В нас все, що стосується житлово-комунального господарства в дію вводилося давно.

— Повністю з Вами погоджуюся, проблема зношеності основних фондів житлово-комунального господарства – одна з головних проблем. І з точки зору МНС України саме зношеність основних фондів може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного характеру. Бо цю проблему ви не подолаєте шляхом “латання дир”, а тільки шляхом системних капіталовкладень.

Є якась проблема, яка на Ваш погляд, як керівника ГУ МНС України в Закарпатській області, важлива, але на яку в ході підготовки до зими не звертають або звертають надто мало уваги?

— Є. Це проблема незалежного енергопостачання об’єктів від яких залежать інші об’єкти. Поясню на звичайній котельні. Існує в певному місті котельня, яка опалює два мікрорайони — кілька десятків багатоповерхівок та стандартна “соціалка” збудована навколо типового “нового” району. Живить її певна електропідстанція на якій через невідомі нам причини, взимку, наголошую взимку, стається серйозна аварія. Як наслідок до котельні не надходить електроенергія і вона припиняє свою роботу. Мешканці кількох десятків багатоповерхівок без тепла, не працюють школи, дитсадки і т.д. до того часу поки не буде усунуто аварію на електропідстанції. Поки усувають аварію на електропідстанції десь замерзає вода в трубах... – додаткова аварія. Це може стати таким собі сніжним комом. Не хочу малювати апокаліптичних картин.

А вихід?

— Вихід простий. Два незалежних джерела енергоживлення котельні чи іншого об’єкта. Тоді аварія на електропідстанції не призведе до якихось жахливих наслідків. До речі подібні підходи про незалежне живлення варто і потрібно застосовувати й щодо газопостачання. До кожного населеного пункту мало б бути два газових підводи. Якісь неполадки на одному, одразу включається інший.

Чому власне МНС України так переймається здавалося б далекими від його повноважень опалювальним сезоном?

— Тому що кожне недопрацювання влади на місцях часто обертається на трагедію. Розпочали пізно опалювальний сезон – люди починають грітися «козлами». Електропроводка, особливо якщо вона стара, просто не витримує навантажень, як наслідок пожежі, травмовані і загиблі.
Люди також гріються газовими плитами…

— Гріються. Але зважте, що газова плита це не опалювальний прилад. Це не її функціональне призначення. Однак гріються. Я можу сказати вам більше, коли кілька років тому, ми мали так звані «віялові» відключення електропостачання, одразу зростала кількість пожеж через необережні маніпуляції зі свічками. В світі все взаємопов’язано. І якщо до справжніх холодів не з’явиться тепло в оселях закарпатців ми можемо мати трагедію на зразок Алчевська.

Тому рятувальники готуються до зими як до особливого періоду?

— Не до як особливого. Як до найважчого.

Не вельми оптимістично…

— Проте відверто.