20 червня – Всесвітній День біженців. Їх чимало і в Україні, через яку нерідко ці люди намагаються потрапити до Євросоюзу. Як живеться біженцям там, де їх не чекали? Які умови для них створені в таборах тимчасового утримання? Чи мають вони доступ до медичного обслуговування, чи нормально харчуються, та й загалом, чи дотримуються їхні права? Про все це Радіо Свобода намагалося дізнатися у таборі тимчасового утримування нелегалів «Павшино», що розташований поблизу закарпатського містечка Мукачева.
Невелика територія з високим парканом та колючим дротом, розташована посеред мальовничого зеленого лісу. В чотирьох кутах огорожі – вишки з постовими прикордонниками. На віконницях двоповерхової будівлі, що стоїть неподалік паркану, сохне випрана білизна. На невеликій площадці грають у футбол дві команди чорношкірих чоловіків, ще з сотня сидять на лавках навколо майданчика й спостерігають за грою. Це і є табір тимчасового утримання нелегальних мігрантів «Павшино».
Нелегали з країн Азії та Африки загалом задоволені умовами їхнього утримання
Сюди доправляють затриманих вихідців із країн Азії та Африки, які намагалися незаконно потрапити через Україну до Євросоюзу. Сьогодні тут 360 осіб, які, побачивши чергову групу журналістів, із зацікавленням збігаються з усіх куточків табору. Не дивно, адже особливих розваг немає. Але все одно тут краще, ніж на батьківщині, каже уродженець Бангладеш Тапан Дутта: «В Бангладеш зараз дуже важко, бо там є політичні проблеми. Погано, звичайно, там жити».
Тапан живе в Україні уже п’ятий рік. Навіть закінчив третій курс економічного факультету Харківського університету. Потім вирішив спробувати потрапити до Євросоюзу. Каже, що мріє про Францію, але із задоволенням залишився би в Україні, якби тут охоче давали роботу біженцям. Тапана затримали при спробі перетину українсько-словацького кордону майже 4 місяці тому. Зараз молодий чоловік чекає на представників міграційних служб, щоб подати заявку з проханням отримати статус біженця. На умови проживання в таборі він не скаржиться.
Тапан Дутта: «Як ми тут живемо? Нормально, годують три рази: кашу дають, м’ясо, рибу, макарони…Раніше представники «Червоного хреста» приходили, давали пакунки з їжею, але щось уже четвертий тиждень нічого не дають. Ми тут нічого не купуємо, все сюди привозять. Просто зараз із тарілками проблема, тарілок нема, їх мало. І воду потрібно носити, а кухлів немає…».
Житлової площі у таборі побільшало
Досі 350-400 нелегалів жили в гуртожитку, розрахованому всього на 250 осіб, тому тіснява була надзвичайна. Але наприкінці 2006 року прикордонники встановили на території пункту 10 будиночків модульного типу. Затримані кажуть — простору побільшало.
Паралельно з цим за кошти благодійних організацій розпочали ремонт гуртожитку, розповів офіцер Чопського прикордонного загону майор Василь Деренівський: «Я би сказав, що зараз більш-менш нормальні умови, кращі умови. Бо якщо раніше вони всі жили в гуртожитку, то зараз – у будиночках, де вони ліпше себе почувають. Річ у тім, що ці будиночки обладнані обігрівачами і всім необхідним для проживання».
Прикордонники кажуть, майже всі затримані – миролюбні й спокійні люди. Вони не намагаються тікати, бо знають, що нема куди. Серед них чимало людей з вищою освітою, й навіть вчених. Вихідці кожної країни тримаються окремими групами, і так само за національністю діляться на команди, коли грають у футбол.
У таборі ієрархія – шанують тих, хто володіє російською чи українською
У таборі існує певна ієрархія: найбільш шанують тих, хто володіє російською чи українською, каже начальник відділення тимчасового тримання нелегальних мігрантів «Павшино» Богдан Зеленський: «У кожній групі вони собі вибирають лідера, який знає, буває, й кілька мов – російську, французьку, англійську. Через лідера ми спілкуємося з кожною групою. Через нього затримані вирішують якісь свої проблеми, подають скарги, якщо такі є. Лідер приходить до чергового, черговий, у свою чергу, доводить це до відома командування».
У таборі тимчасового утримання «Павшино» нелегали живуть не більше, ніж півроку. За цей час подають заявку з проханням надати їм статус біженця. Вже лише довідка про оформлене прохання дає дозвіл на вільне перебування на території України. Щоправда, на певний термін, поки не надійде відповідь з міграційної служби. Але цього часу достатньо, щоб знову спробувати перетнути кордон із омріяним Євросоюзом…
