Закарпаття – мальовничий край, який має унікальне геополітичне та географічне розташування. Область межує з 4 державами - Угорщиною, Польщею, Румунією і Словаччиною. Область має високий природно-рекреаційний і курортний потенціал.
Національне розмаїття населення, високий природно-рекреаційний та курортний потенціал, самобутня історія і культура, розгалужена мережа туристично-рекреаційних, санаторно-курортних та готельних закладів, супутня до туризму інфраструктура, приваблює в наш край дедалі більше туристів. Розвиток туризму як в цілому в краї, так і в тих регіонах, де він є пріоритетним, в значній мірі залежить від стану навколишнього природного середовища, збереження і охорони культурних пам’яток, автомобільних доріг, супутньої інфраструктури на їх територіях.
Наша область – один з найцікавіших регіонів України, де є можливість чудово відпочити, ознайомитись з самобутньої історією і культурою краю.
В Закарпатті багато привабливих місцевостей для туристів, деякі з них за своєю унікальністю не мають аналогів (географічний „Центр Європи”; високогірне Синевирське озеро, назване у народі Морським оком; Долина нарцисів, де на заповідній території ще з льодовикового періоду ростуть природні зарості нарцису вузьколистого; полонина Драгобрат, на якій півроку лежить сніг - Мекка шанувальників гірськолижного відпочинку).
Закарпаття надзвичайно перспективний регіон України з точки зору туризму, рекреації та відпочинку. Туристична галузь – це потужний чинник розвитку області. З року в рік туристичний потенціал Закарпатської області нарощується. Унікальний рекреаційний потенціал, який сприяє розвитку практично усіх видів туризму, з кожним роком залучає в Закарпаття все більше відпочиваючих.
На сьогодні в області нараховується понад 298 об’єктів туристично-рекреаційного призначення, серед яких: 37 санаторіїв та санаторіїв-профілакторіїв; 137 туристичних баз та баз відпочинку; 124 готельних заклади. Ці заклади можуть одночасно прийняти на відпочинок та оздоровлення понад 13000 чоловік.
На території області виявлено понад 700 водопроявів мінеральних вод та розсолів в складі 67 основних родовищ мінеральних та термальних вод, тобто є великі можливості використання термальних вод, як із лікувально-рекреаційною так із промисловою метою. Деякі з них за своїм складом унікальні і є аналогом знаменитих кавказьких мінеральних вод типу «Боржомі» та «Єсентуки». Використання мінеральних вод є основою бальнеологічного лікування у здравницях Закарпаття.
В санаторно-курортних закладах області є можливість лікувати понад 100 хвороб.
Одним із найперспективніших курортних і туристично-оздоровчих районів не лише Закарпаття, а й України є Свалявщина. Краса і щедрість природи ваблять сюди усіх охочих активно відпочити, піти в туристичний похід чи підлікуватися. На території району створена ціла мережа оздоровчих закладів.
На базі родовищ мінеральних вод працюють відомі санаторії: „Сонячне Закарпаття”, „Поляна”, „Квітка Полонини”, реабілітаційний центр „Професіонал”, оздоровниці „Кришталеве джерело”, „Квасний потік”.
Одне з найзагадковіших див нашого краю – це Карпатські гори (займають 70% території області). Значна частина цієї площі (12%) – це територія природно-заповідного фонду. В Закарпатті наявні три великі заповідні об’єкти: карпатський біосферний заповідник, Національний природний парк «Синевир» та Національний природний парк «Стужиця». Останній є частиною єдиного в світі три латерального заповідника, який проходить по території 3-х держав: України, Словаччини та Польщі. Вищезгадані території мають великі можливості для розвитку багатьох видів туризму, зокрема, екотуризму, сільського туризму, пішохідного, кінного, екстремального, дельтапланеризму. Однак, романтикам і заповзятим мандрівникам Карпати скоріш за все запам’ятаються величними гірськими хребтами, що впираються своїми вершинами просто в небесну синь. Найвища їх точка, що одночасно і є найвищою вершиною Українських Карпат – красуня Говерла (висота понад 2061 метрів над рівнем моря). Знаходиться Говерла на території Карпатського біосферного заповідника. Екосистеми заповідника віднесені до найцінніших на нашій планеті і з 1993 року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.
І все ж Карпати більше відомі як унікальне місце для зимового відпочинку. У низині стійкий сніговий покрив утримується, як правило, з початку грудня і до кінця березня, а у високогір’ї – з жовтня і до кінця травня – початку червня. Засніжені схили полонини Драгобрат, що в Рахівському районі, мають заслужено добру славу зимової туристичної Мекки. Тому найбільш пріоритетним напрямком туризму у Рахівському районі вважають гірський і гірськолижний туризм, а також екотуризм, дельтапланеризм. В районі набув розвитку сільський (зелений) туризм (с.Кваси, смт. Ясіня, смт. Кобилецька Поляна, с.Лазіщина, с.Богдан, м.Рахів).
В горах ви можете знайти пурпурові квіти рододендрона – славетної червоної рути, і легендарний едельвейс – шовкову косицю, що росте тільки на важкодоступних прямовисних скелях.
Саме в Закарпатті, на Рахівщині, поблизу села Ділового – географічний центр Європи, на знак чого тут у 1887 році споруджено піраміду. Латинський текст на пам’ятному знаку сповіщає: «Досить точною нівеляцією встановлене постійне місце, яке у зв’язку з проведенням … вимірювальних мередіальних і паралельних градусів називається Європейським…» Вже одне це могло б визначити наш край з-поміж інших на європейському континенті. З глибини віків, знаходячись на перехресті чи не всіх європейських доріг, наша Слов’янська земля перегукувалася історією, культурою, духовністю і долею із цілим світом і, водночас, ніколи не губилася в нім. Ми й справді у центрі Європи: якихось година-півтори льоту з Києва (800 км.) чи Праги (900км.); за 380 кілометрів від Будапешта і за 600 від Відня, 1640 км. - до Бонна, 1700 км. – до Москви, 1730 км. - до Женеви, 1850 км. - до Рима.
Разом із пам’ятниками природоохоронного значення у районі зареєстровані і підлягають охороні історико-архітектурні пам’ятники дерев’яного мистецтва, які одночасно є туристично-екскурсійними об’єктами. Пам’ятники дерев’яної архітектури – Миколаївська церква (1428р.) в с.Середньому Водяному, Струківська церква (1824р.) у смт. Ясіня, Успенська церква (1750р.) у с.Діловому.
На території Закарпатської області знаходяться 32 озера. Найпривабливіше з них знаходиться у Міжгірському районі на території національного природного парку «Синевір» – високогірне Синевирське озеро – одне із див туристичного Закарпаття. Площа водного плеса становить близько 5 гектарів, найбільша глибина – 22 метри. Посередині – крихітний острівок, схожий на зіницю величезного ока, площею всього кілька квадратних метрів. Звідси й народна назва озера – Морське око.
Далеко за межами Закарпаття відома ще одна унікальна місцевість – Долина Нарцисів. Розкинулась вона в урочищі Кіреші поблизу міста Хуста. Це єдине місце серед країн СНД, де зустрічаються природні зарослі нарциса вузьколистого. Цей феномен природи вартий того, аби хоч раз в житті побачити його. Подібні, але менші за площею зарості залишились в небагатьох місцях деяких Балканських країнах та Альпах.
Серед чисельних пам’яток, які залишили нам творці минулих сторіч – Старовинні Замки, які займають особливе місце в історії Закарпаття. Замки протягом багатьох століть були німими свідками бурхливої середньовічної історії краю. Більшість замків (Невицький, Середнянський, Квасівський, Хустський, Боржавський, Виноградівський та інші) відносились до феодальних чи лицарських, були великими за розмірами і служили для своїх небагатих господарів житлом і фортецею одночасно. Час безжальний. Від більшості замків залишилися одні руїни. До наших днів відносно добре збереглися лише два кам’яних велетні – Ужгородський та Мукачівський замки. Сьогодні в корпусах Ужгородського замку розміщено Закарпатський краєзнавчий музей. У приміщеннях Мукачівського замку розташовані історичний музей, етнографічна експозиція, на його території знаходиться галерея російського, українського та закарпатського образотворчого мистецтва і виставка старовинних ікон XVII-XVIII століть.
До всього вищенаведеного залишається додати значний історико-культурний та архітектурний потенціал – дерев’яні церкви Закарпаття – найцінніший внесок краю у світову мистецьку скарбницю. Переважна їх більшість споруджена без єдиного залізного гвіздка! Справжньою гордістю закарпатців є триверхі лемківські і бойківські церкви, які збереглися для нащадків, як найдавніший спосіб українського храмобудування. Закарпатська Гуцульщина представлена п’ятизрубними церквами. Збереглися також у нашому краї і дерев’яні церкви збудовані у готичному та бароковому стилі, що засвідчує зв’язок із заходом.
Всі ці перлини дерев’яного зодчества – не просто свідчення високої культури наших предків, а наше обличчя перед світом, цінні пам’ятки нашої присутності в історії. На території Закарпаття збережено 118 дерев’яних церков, збудованих упродовж останніх п’яти сторіч. Ось тільки деякі з них:
-св. Василя Великого с. Лікіцари Перечинського району;
-св. Михайла – с.Ужок Великоберезнянського району;
- Покрови Пр. Богородиці – с. Кострино Великоберезнянського району;
-св. Духа – с. Гукливий Воловецького району;
- Різдва Пр. Богородиці – с. Пилипець Міжгірського району;
-с. Архангела Михайла – с. Крайниково Хустського району;
- св. Миколи – с. Середнє Водяне Тячівського району;
- Вознесіння Господнього (Струківська) – смт. Ясеня Рахівського району;
Успенська церква – с. Новоселиця Виноградівського району.
.... Незвичайним за своїми властивостями є соляне озеро Кунігунда, що знаходиться в смт. Солотвино Тячівського району. Для нього характерна висока мінералізація і, як Мертве море в Ізраїлі, озеро відоме завдяки дивовижному ефекту виштовхування. Лікувальні грязі та ропа озера допомагають одужанню хворих на псоріаз та інші захворювання шкіри. Поблизу озера Кунігунда споруджено алергологічну лікарню, свого роду унікальну і одну з найбільших у світі такого типу. Лікування тут здійснюється на основі мікроклімату соляних шахт і карстових печер. Цей спеціалізований заклад здійснює комплексну діагностику і лікування хворих на бронхіальну астму та інші хронічні неспецифічні захворювання органів дихання.
...Дивовижними за своєю красою є водоспади Закарпаття: „Воєводино” (поблизу с. Т.Пасіка Перечинського району), „Шипот”(поблизу с. Пилипець Міжгірського району), „Скакало”, (поблизу с.Синяк Мукачівського району), „Соловей”, „Червоний партизан” (поблизу с. Лумшори Перечинського району).
В області є всі умови для розвитку інших видів внутрішнього та іноземного туризму, які набули популярності. Це стосується окремих видів екстремального туризму (пара-, дельтапланеризм, спелеотуризм, скі-тури), частково – спортивного та культурно-історичного туризму.
З метою популяризації внутрішнього туризму в районах розробляються нові туристичні маршрути. Зокрема:
- Великоберезнянський район - прокладено 29 турмаршрутів, з яких – 8 велосипедних. Також розроблено проект міжнародного веломаршруту «Зелений ровер», в стадії розробки ще три пішохідні маршрути, які проходитимуть по території НПП «Ужанський»;
- Перечинський район – розроблено 9 туристичних маршрутів по району;
- Рахівський район – розроблено рекламно-туристичні пішохідні,
велосипедні, автомобільні, водні та лижні маршрути. В рамках швейцарсько-українського проекту FORZA, що ініціював розробку і створення Закарпатського Туристичного шляху, здійснюється детальна розробка мережі пішохідних туристичних маршрутів в пілотному Рухівському районі. На сьогодні, використовуючи наявну і перспективну інфраструктури вже облаштовано та ознаковано ділянку маршруту протяжністю 80 км.
За останні роки популярність сільського зеленого туризму значно зросла не лише в Україні, а й у Європі. На Закарпатті сільський зелений туризм розпочав своє існування давно, однак найбільшої популярності набув за останні 3-5 років.
Власники сільських садиб почали об’єднуватись у асоціації, створювати комунальні підприємства та центри розвитку сільського туризму, що дало можливість більш активно, зі знанням справи, розвивати сільський туризм, залучаючи нових його представників, а також спільними зусиллями пропагувати свій туристичний продукт, створювати нові послуги та атракції для відпочиваючих.
Проведений цьогорічний моніторинг визначив, що сьогодні на Закарпатті нараховується близько 400 сільських садиб, приблизно 200 з яких активно приймають туристів, рекламуючи себе на виставках, у пресі, буклетах.
Розвиток туристично-рекреаційної галузі Закарпаття за останні роки характеризується позитивною та сталою динамікою, внаслідок чого туристично-рекреаційна галузь відіграє дедалі вагомішу роль в соціально-економічному розвитку області.
