– Як ви прокоментуєте вихід Беспалого з «Нашої України»?
– Кожна людина має право приймати рішення, яке їй до вподоби. Я не дозволю собі коментувати дії моїх колег, які не склали депутатських повноважень. У кожного є межа своїх можливостей. Щодо заяв про вихід із партії в такій ситуації, то це вже пахне не зовсім добре. Хоча я для себе не виключаю ситуації, що завтра людина прийде та покається. Я сприйму це з розумінням. І зроблю все, щоб мої колеги по партії йому пробачили. Будь-кого може «біс попутати». Питання тільки в тому, хто ж цей «біс»?
– «Наша Україна» й БЮТ обнулили списки. Але залишається проблема ПППУ Кінаха. Де гарантія, що завтра не прийдуть нові люди у ВР і парламент працюватиме далі?
– Я не хочу розглядати це питання з юридичної точки зору. Для прикладу: візьміть будь-яку юридичну проблему, посадіть двох юристів, дайте їм два суди, і вони доведуть ситуацію до абсурду. Останні місяці довели цю тезу. Тому я не хочу розглядати проблему Кінаха з юридичної точки зору.
– А з політичної?
– З політичної точки зору все просто. Є п’ять політичних сил, за які на парламентських виборах проголосували виборці. Дві з них заявили про те, що вони в ім’я демократії здають мандати. Безпрецедентний у світі випадок. І ці дві сили набирають таку кількість депутатів, без якої парламент не може легітимно працювати. І все – парламенту немає. Решта дрібниці.
– У законі про вибори закріплено норму про 50-відсоткову явку виборців. Чи це не ризиковано?
– За соціологічними дослідженнями явка може бути не нижче як 70%. Окрім того, я не вірю в те, що серйозні політичні сили бойкотуватимуть вибори. Ця поправку було прийнято на вимогу соціалістів і комуністів. Нехай собі бойкотують, якщо їм хочеться.
– А як бути з вимогою до Державної прикордонної служби, яка має повідомити, хто виїхав за кордон?
– Я не вважаю це проблемою, оскільки, крім закону про вибори, є Конституція України, яка забороняє оприлюднювати таку інформацію.
А передання такої інформації комісіям фактично оприлюднює цю інформацію.
– Навіщо тоді потрібно було запроваджувати цю норму?
– Тому що декому хотілося. Коаліція за це проголосувала. Вони думають, якщо ця норма діятиме, то багато виборців на Західній Україні не зможуть проголосувати. Це неправда. Не так уже й багато людей, які в той період можуть бути за кордоном. Це все дрібниці порівняно з тим, що 30 вересня відбудуться вибори. І ці дрібниці не вплинуть на загальний результат.
– Повернення Медведчука у Вищу раду юстиції експерти розцінюють неоднозначно. Дехто прогнозує повторення ситуації 2004 року й навіть стверджує, що саме через підконтрольну Медведчуку судову систему буде запроваджено механізми фальсифікації виборів.
– Не бачу небезпеки повторення ситуації 2004 року. Тоді вся державна машина працювала на фальсифікацію. Сьогодні в цій системі працюють різні політичні сили. Що б не робив Медведчук чи хтось інший, тотально сфальсифікувати вибори неможливо. За останні два роки, хоч як би критикували Президента та «Нашу Україну», ми далеко просунулися в напрямку демократії.
– Ви вірите в те, що вибори покладуть край політичній кризі?
– Так, вибори покладуть край політичній кризі, оскільки вона виникла з одної причини: комусь захотілося мати 300 депутатів у парламенті й досягти цього неконституційним шляхом. Сьогодні після виборів жодна політична сторона не матиме 300 депутатів. А це свідчить про те, що держава розвиватиметься шляхом політичного компромісу та що в державі існує демократія.
– Проте зараз і експерти, і політики кажуть про необхідність змін до Конституції...
– Однозначно. Я не сумніваюся в тому, що той політичний консенсус, який потихеньку встановлюється до виборів, буде й після виборів. Політичні сили повинні знайти компроміс. І основним завданням новообраного парламенту буде внесення змін у Конституцію або навіть прийняття нової Конституції.
– Чи не спровокує робота над новою Конституцією черговий конфлікт, адже кожна політична сила має своє бачення, як слід змінити Основний Закон?
– Думаю, що після виборів усе заспокоїться, бо всі зрозуміють, що ніхто не зможе отримати контрольний пакет акцій і всі питання повинні вирішуватися за столом переговорів.
– «Наша Україна» вже працює в цьому напрямі? Бо Луценко, наприклад, заявив, що в нього є напрацьований новий текст Конституції і він готовий його оприлюднити 28 червня.
– Говорити можна дуже багато. І, як правило, ті політики, які багато говорять (я не маю на увазі зараз Луценка), не багато роблять. «Наша Україна» має варіант Конституції давно. Але ми про це не говоримо. Ми зробили все для її прийняття.
– Усе-таки в якому форматі «Наша Україна» йтиме на вибори? Кириленко каже, що угода з «Народною самообороною» на 95% готова, Луценко це спростовує. Де правда?
– Я брав участь у переговорах, коли було досягнуто основних домовленостей. І там був присутній Луценко. Усе є так, як каже Кириленко. Якщо Луценкові не хочеться цього визнавати, то це його право. Можливо, у нього є бажання такими різкими заявами підвищити свій рейтинг? Знову ж таки, це його право. Як сказав Кириленко, узгоджено майже все, також і створення єдиної партії.
І добро Луценка на це є. А говорити, що цього нема, означає трішки лукавити.
– Про єдину партію мова йтиме вже після виборів?
– Так.
– Які розбіжності залишаються? Є питання щодо назви блоку?
– Є питання щодо назви, щодо створення єдиної партії із «Правицею», і є питання квот. Але вони настільки дрібні, що 95% домовленостей – це відповідає дійсності. «Наша Україна» із самого початку була за створення блоку. Ми повинні сконцентрувати весь демократичний потенціал в одному блоці. Бажано було б разом із БЮТ. Але оскільки БЮТ заявив, що він іде окремо, то ми повинні максимально сконцентруватися в іншому блоці. Ми пропонуємо нашим колегам працювати разом. Але вони мають право чинити так, як вважають за потрібне. А ми робитимемо все, щоб виборцям було легко зробити свій вибір.
– «Правиця» бере участь у переговорах?
– Усі беруть участь у переговорах.
– То є шанс, що «Правиця» також буде в блоці з вами?
– Запитайте в «Правиці». Я вважаю, що в неї є всі аргументи, щоб іти в блок.
– Повертаючись до розбіжностей, усе-таки на якій назві блоку наполягатиме «Наша Україна»?
– Ми вважаємо, що за три місяці до виборів зміна назви неможлива, оскільки це призведе до дезорієнтації наших виборців.
– Дехто називає цілком прийнятним варіантом назву Блок Віктора Ющенка. Ви із цим погоджуєтеся?
– Для цього потрібно, щоб Віктор Андрійович був у блоці. Якщо його не буде в блоці, а ми назвемо його іменем блок, це буде політична спекуляція. Проте я не виключаю того, що він може бути в блоці. Але це має бути його рішення. Юридичних проблем тут нема ніяких. Із політичної точки зору? Чому б і ні? Якщо Янукович може бути в блоці, Юлія Тимошенко, Олександр Мороз також, то чому не може бути Президент. У нас існує партійна система виборів. Чому Президент не може йти з тими політичними силами, які є його реальною підтримкою?
– Щодо єдиної партії, яку ви згадували.
Чи визначено вже платформу, на якій має будуватися нова політична сила?
– Єдина політична сила опиратиметься на правоцентристськи налаштованих громадян і стоятиме на позиціях підтримки Президента Ющенка.
– Чи зберігається ризик повернення до силового варіанта?
– Ні. Думаю, що досягнутий компроміс досить твердий. Практично всі необхідні умови для нього забезпечено, тобто домовленості витримано. Тому жодній політичній силі нема сенсу повертатися до силового протистояння.
– «Наша Україна» вимагатиме притягнення до кримінальної відповідальності міністра внутрішніх справ Цушка?
– Нічого нікому вимагати не потрібно. Справу порушено. Завдання Генпрокуратури – розібратися з порушенням закону, з усіма тими посадовими особами, які його порушили.
– Сьогодні багато державних інститутів, як-от Конституційний Суд, Генпрокуратура тощо, дискредитовано. Чи існує загроза державності?
– Неможливо дискредитувати те, що вже давно дискредитоване. Якщо сьогодні є негативна думка про
КС чи Генпрокуратуру, то це свідчить про те, що таємне стало явним. У нас немає Конституційного Суду
вже більше як два роки. Він не приймав ніяких рішень, хоча проблем було багато. І став дуже активним на догоду певним політичним силам. І це з точки зору корисливих мотивів певних його членів. Якщо казати про загрозу державності... Політики зрозуміли, що сьогодні не існує однієї політичної сили, яка може узурпувати владу в державі. І зараз усі за столом переговорів.
Це дає підстави казати, що ніякої загрози нема.