За словами мера Берегова, нині місто живе надіями на інвестиції, які може принести транскордонне співробітництво між Україною та країнами Євросоюзу. Тоді, за словами мера, Берегово стане центром уваги для інвесторів
«Старий Замок «Паланок» продовжує серію інтерв’ю з мерами закарпатських міст. Цього разу наш кореспондент побував у Берегові, де зустрівся з міським головою Іштваном ГАЙДОШЕМ. За його словами, нині місто живе надіями на інвестиції, які може принести транскордонне співробітництво між Україною та країнами Євросоюзу. Тоді, за словами мера, Берегово стане центром уваги для інвесторів
— Іштване Ференцовичу, рік тому, після обрання мером, ви призначили своїми заступниками представників різних політичних сил. Чим було викликане таке рішення і чи приніс успіх цей «експеримент», адже зазвичай заступниками призначають людей із власної команди?
— Таке рішення я прийняв, у першу чергу, з метою налагодження плідної співпраці між Береговом, з одного боку, і керівництвом області та держави з іншого. Прагнув, щоб із центру на нашу міську раду дивилися як на свою, а тому і вдався до такого кроку, який справді можна назвати експериментальним. Однак сьогодні, через рік після виборів можна стверджувати, що цей «експеримент» приніс успіх: ми зняли політичну напругу в місті, всі партії, представлені в міськраді, підписали угоду про співпрацю патріотичних сил і нині в міській раді фактично немає опозиції. Всі ми перед виборами дали обіцянку, що працюватимемо на благо міста, сприятимемо його розвитку, і такий діалог між політичними силами дозволяє втілювати ці обіцянки у життя. Звичайно ж, виникають і дискусії, однак в суперечці, як кажуть, народжується істина. А тому ми завжди знаходимо виходи із усіх проблем, які, сподіваюся, задовольняють усіх.
— Тобто, у вас напруженість у відносинах із міськрадою, на відміну від інших міст, фактично знята. Ви можете сказати, що берегівські депутати підтримують усі ваші починання?
— У принципі так. Я увів у роботу міськради такий принцип, що перед сесією завжди засідає узгоджувальна рада (як, власне, і в парламенті), і визначає, які питання виносити на сесію, які — не потрібно. І вже на початку засідання я знаю позицію усіх фракцій і більше 90% із винесених проектів рішень підтримуються депутатським корпусом. Звичайно ж, виникають питання, щодо яких не вдається дійти згоди на погоджувальній раді. В такому разі вони виносяться на власний розсуд депутатів на сесії. Однак ці питання я б не відніс до категорії принципових і надважливих.
— З якими проблемами ви стикнулися у перші дні своє роботи міським головою? Тобто який спадок залишився вам від попереднього керівництва Берегова?
— У першу чергу це була проблема із бюджетом на 2006 рік, який приймав ще попередній депутатський корпус. Бюджет був дефіцитним, через що наприкінці року виникла серйозна проблема із виплатою заробітної плати бюджетникам. Дехто почав спекулювати на цьому, з’явилися скандальні матеріали у деяких ЗМІ, мовляв, берегівські чиновники протринькали гроші. Однак час спростував усі ці домисли і ми достойно вийшли з ї ситуації — в грудні-січні розрахувалися з усіма заборгованостями. Згідно прийнятого бюджету на цей рік, подібні проблеми вже не повинні виникати. Єдине, що намічається збільшення заробітної плати, однак ми сподіваємося, що уряд це врахує і будуть виділені відповідні дотації.
— Напевно найболючішою сферою будь-якого міста — є комунальна. В якому стані вона перебуває в Берегові?
— Як і всюди в Україні, комунальна сфера нашого міста знаходиться в далеко не найкращому стані. Нині в Берегові відбувається процес зі створення об’єднань співвласників багатоповерхових будинків, щоправда не такими темпами, як нам цього хотілося б — люди не поспішають брати на своє утримання фактично аварійні системи комунікацій. Однаку в державному бюджеті на цей рік передбачені немалі суми на їхню реконструкцію і нині ми готуємо відповідні проекти, а на державному рівні налагоджується схема видачі цих коштів і, сподіваюся, що вже цьогоріч ми отримаємо певну суму на ремонтні роботи.
Також маємо чималі сподівання на інвестиції. Нині ми шукаємо інвесторів або партнерів для реконструкції системи водопостачання міста і каналізаційного відводу. Маємо намір очистити від мулу канал Верке, а в майбутньому побудувати там очисні споруди. Нині проводимо аналіз обсягу необхідних робіт і, гадаємо, ця тема приверне увагу Євросоюзу, адже Верке, через різні канали потрапляє у Тису і Дунай і ми, фактично, забруднюємо Європу.
Разом з угорськими партнерами вдалося підійти до вирішення проблеми вивезення сміття. В місто вже поступила необхідна техніка та контейнери. Тепер черга за сміттєзвалищем, яке потрібно рекультивувати та побудувати нове за всіма європейськими стандартами. Гадаю, ми зможемо залучити до цього проекту кошти Євросоюзу. Взагалі, на останніх ми покладаємо великі надії, адже у бюджеті ЄС передбачені чималі кошти на прикордонне співробітництво з країнами, що межують із Європейською спільнотою.
— Нещодавно відбулася зустріч прем’єр-міністра України Віктора Януковича із угорським колегою Ференцем Дюрчані, під час якої була підписана угода про співпрацю між нашими країнами. Ви були представником офіційної делегації нашої держави. Які вигоди для обидвох країн, зокрема і для Берегова, принесе така співпраця?
— Справді, останнім часом значно активізувалося співробітництво між Україною та Угорщиною. Угоди, рівня тої, що була підписана керівниками урядів наших країн ще не було в історії україно-угорських відносин. Що ж до вигод для Берегова і району, то це в першу чергу передбачене в угоді відкриття вантажного руху через пункт «Лужанка» і паралельне будівництво об’їзної дороги навколо Берегова. Цей проект, в разі його успішного втілення в життя, значно підвищить інвестиційний клімат у всьому регіоні, а тому ми всіма силами його підтримуємо. З українського боку ми вже фактично завершили його підготовку. Завершує роботу над ним і угорська сторона і, якщо все буде добре, його фінансування почнеться вже з наступного року. Певну частину коштів виділить Угорщина, іншу — Україна, але левова частка припадає на Євросоюз. Тобто те, про що я говорив вище. Будуть інвестиції — буде більше поступлень до бюджету, а тоді ми можемо більше передбачити коштів на розвиток міста.
— Якого принципу дотримуються в Берегові при вирішенні земельних питань?
— Безумовно, ми продаємо землю, внаслідок чого поповнюється бюджет розвитку міста. Наразі, в Берегові не проводяться аукціони з продажу землі, оскільки нині ми навпаки — шукаємо фізичних та юридичних особи, які б хотіли купити у нас землю. Берегово і район по соціально-економічних показниках, перебуває в середньому на 10-12 місцях, а це означає, що наразі наша економіка не дуже приваблива. Однак переконаний, що після введення вдію вищезгаданого проекту ситуація кардинально зміниться і наш регіон буде в центрі уваги інвесторів.
— На якому рівні сьогодні відбувається співпраця з Брегівською районною адміністрацією?
— Нині район очолює молодий керівник, і, загалом, відбувається нормальна співпраця на всіх рівнях . Я сам був головою РДА, і добре знаю, що в цих питаннях не можна ділитися на головного чи ще головнішого. Треба працювати разом і використовувати всі можливі ресурси для розвитку регіону і в цій площині я готовий співпрацювати з усіма політичними силами і гілками влади.
— Ви є головою Демократично партії угорців України, яка, зокрема, представлена в Закарпатській обласній раді і входить до широкої коаліції. Нині в її середовищі намічаються зміни. Де буде ДППУ у разі переформатування коаліції? До речі , це стосується і Берегівської міської ради…
— Наскільки я знаю, остаточних домовленостей між БЮТом і «Нашою Україною» на рівні області ще не досягнуто. Не підписана відповідна угода і в Берегові. Я вже розмовляв на цю тему із керівниками фракцій, які представлені у міській раді і ми згодилися на тому, що нам розкол не потрібен, а слід дивитися який формат коаліції принесе найбільшу користь для берегівчан. Якщо її не буде й існують перспективніші варіанти — то я це питання підніму і ми його обговоримо. Подібна позиція в мене і щодо обласної ради.
— Чим займається ваша партія у між виборчий період?
— Я б не назвав ДППУ класичною партіє в українському розумінні. У нас є громадська організація і ми радше працюємо у цьому форматі, а партія для нас це такий собі ричаг — засіб для участі у виборах. З тою ж Угорщиною ми не ведемо політичну співпрацю, бо політика — це внутрішня справа держави, а громадська діяльність — це зовсім інше. І це наша основна сила
— Які нині відносини у Демократичної спілки угорців із КМКС?
— Свого часу вони були доволі напруженими, але сьогодні можу сказати, що на рівні вищого керівництва обидвох організацій ми спілкуємося, зустрічаємося, вітаємося і це вже велике досягнення. А на рівні міста чи району відбувається ще тісніша співпраця. Приміром національне свято 15 березня ми організовували і святкували разом, не діливши угорців на лівих чи правих. Не так нас багато, щоб ми щось ділили. Я є прихильником того, що потрібно співпрацювати. Ми ж організації, які не лише представляють угорців краю, а в першу чергу працюють на їхню користь. Різниця між нами лише у назвах організацій. Звичайно, що ми по-різному можемо дивитися на ті чи інші проблеми, однак головне, щоб ми могли домовлятися, бо як я вже казав, саме в дискусії народжується істина.
— А як щодо співжиття угорців із українцями. Берегово — місто багатонаціональне і населення поділене приблизно у співвідношенні 50 на 50. На цьому грунті останнім часом не виникало конфліктів?
— Ніяких проблем не виникає. І навіть якщо хтось (бо є крайні націоналісти як серед угорців так і серед українців), приміром, у міській раді починає піднімати подібні питання, то ми одразу присікаємо такі теми. Наш пріоритет — це спокій і злагода в Берегові. Тоді й місто краще розвивається. Політична напруга нам ні до чого.
— Які проблеми угорської меншини вдалося вирішити останнім часом?
— Якщо говорити про обласний рівень, то напевно однією із головних подій стало відкриття угорсько-мовної школи в селищі Чомонин. Тим паче, що близько 90% коштів для її будівництва було виділено з обласного і державного бюджетів. Також просувається питання і з угорськими кафедрами в університеті. У нас дуже хороші відносини з ректором УжНУ Миколою Вегешом і позаминулого року ми відкрили кафедру історії угорського народу і євроінтеграції, зараз же ведеться мова про відкриття кафедри математики. Таким чином ми прямуємо до створення угорського факультету на базі університету, а згодом й інституту.
— Як проходили святкування Дня угорської революції минулого тижня?
— Все відбулося чудово. На святкуваннях був присутній Міністр фінансів Угорщини, заступник голови облдержадміністрації Іван Качур, чимало інших поважних.
Взагалі, хотів би відзначити, що останнім часом до нас приїжджають такі гості з Угорщини, про яких раніше ми могли лише мріяти. Це і спікер парламенту, і Прем’єр- міністр, Міністри, Держсекретарі міністерств тощо. Я у свою чергу теж чимало часу проводжу в Угорщині, через що інколи сердяться в керівництві області. Однак я б хотів би сказати, що такі поїздки є надзвичайно важливими і приносять конкретну користь. На місця ж я не дарма сприяв створенню такої коаліції, мене є кому замінювати і за моєї відсутності всі сфери життя міста функціонують у повному обсязі. Робота йде і якщо допускаються помилки, то ми будемо їх відшліфовувати. Головне, щоб зрозуміли, що я поганого для міста не хочу — тільки хороше. Над цим і працюємо.
