Голова облради Михайло Кічковський закликав краян до спільних дії

Останнім часом жителі нашого краю, вчені, лікарі б’ють на сполох:

здоров’ю населенню, особливо дітей, загрожує небезпека. На полях,

вздовж річок і водоймів, у межах населених пунктів – загрозливі зарості

шкодочинних рослин амброзії полинолистої – джерела алергічних

захворювань населення та борщівника Сосновського, який викликає великі

опіки шкіри. З кожним роком їх площі, наголошують громадяни,

катастрофічно збільшуються, що може призвести до тяжких наслідків.

    У зв’язку з цим голова облдержадміністрації Олег Гаваші дав

відповідне доручення головам районних держадміністрацій для вирішення

цього питання, що спрямувало роботу. Проте, наскільки воно хвилює

громадськість, свідчать численні усні та письмові звернення з різних

районів до облради. То ж Михайло Кічковський зустрівся з начальником

Державної інспекції захисту рослин в Закарпатській області Михайлом

Реметою та начальником прикордонної державної інспекції з карантину

рослин в Закарпатській області Михайлом Дзявком, щоб обговорити

ситуацію та якомога активніше включити до розв’язання цієї проблеми

органи місцевого самоврядування, громадськість.

    У результаті, начальнику Державної інспекції захисту рослин в

Закарпатській області Михайлу Реметі та начальнику прикордонної

державної інспекції з карантину рослин по Закарпатській області Михайлу

Дзямку доручено розробити загальнообласну програму по боротьбі зі

шкодочинними рослинами та захисту територій від них, винести її на

обговорення депутатського корпусу краю. Бо лише спільними зусиллями

можна зупинити це лихо.

    М.Кічковський невідкладно звернувся з листом і до голів районних

рад міських голів, в якому закликав вжити невідкладних заходів з тим,

аби очистити землі від цього небезпечного зілля. Очільникам самоврядних

територій усіх рівнів краю рекомендовано мобілізувати громадян на

очисні роботи, провести з ними відповідний інструктаж щодо дотримання

правил безпеки, адже йдеться про роботу з отруйними рослинами тощо.

    Ми

звернулись тут же до пана Михайла Дзямка, якого попросили

прокоментувати ситуацію щодо борщівника Сосновського та амброзії

полинолистої та їхній вплив на стан здоров’я людини.

    –

Насамперед ця зустріч є дуже актуальною. Порушена в ході розмови

проблема стосується всіх жителів нашого краю. Свого часу з благородних

міркувань на Закарпаття було завезено рослину – борщівник Сосновського

як кормову культуру для приготування силосу. З початку все виглядало

добре: рослина швидко приживалася, буяла, урожайніших кормів,

здавалося, годі й придумати. Але з часом фахівці дійшли висновку: не

все було враховано вченими, завозячи її в наш край. Виявилось, що під

час контакту з нею люди отримували опіки, які важко загоювалися і часто

залишали по собі слід на все життя.

    – Що ж представляє собою борщівник Сосновського?

    – Багаторічна рослина, щедра на фотоактивні сполуки, тому навіть

незначне одноразове торкання до неї може викликати опіки, які через

день можуть сягнути декілька сантиметрів углиб. Це – родина зонтичних,

з 2–5 річним циклом розвитку. З центральної її бруньки на 3-5 році

життя ( рідше – на 2-3) утворюється квітковий пагін. Після плодоношення

рослина повністю відмирає. Розмножується головним чином насінням.

Досягає висоти до 3 м, має великі пористі листки, в яких, до речі, і

таїться найбільша небезпека, та порожнисте стебло, товщина якого сягає

до 10 см.

    Росте переважно на добре зволожених грунтах, а це - береги річок,

потічків, каналів, узбіччя доріг, деградовані пасовища. У горах

подекуди займає великі площі.

    Зважаючи на те, що ця рослина несе в собі небезпеку для здоров’я

людини, особливо для здоров’я дітей, які не можуть з усією

відповідальністю оцінити ситуацію чи зорієнтуватися у ній, важливо, як

підкреслив голова облради, невідкладно провести роботи по її

ліквідації. При чому саме тепер, коли вона починає цвісти. Для цього

необхідно зрізати суцвіття і спалити його, бо навіть у зрізаному

вигляді вона дозріває.

     – Є ще якісь засоби боротьби з нею?

    – Звісно, найефективніший засіб – хімічний, але його слід

застосовувати навесні під час вегетаційного періоду. Проти борщівника

Сосновського рекомендується застосовувати препарати – раундап,

аргумент, ураган та ін.

    – Як боротися з амброзією полинолистою?

    - Насамперед необхідно сказати про те, що амброзія полинолиста – не

менш шкідлива рослина, яка була ідентифікована в 1925 році. З моменту

її виявлення, ця рослина пройшла всі етапи проникнення до розширення

свого арсеналу. Нині в Україні цей бур’ян став справжнім лихом, площі

засміченості нею щороку суттєво збільшуються, що вельми впливає на

врожайність сільгоспкультур. Її сходи з’являються в квітні, - травні,

цвіте з другої половини липня до жовтня. Засмічує просапані культури

озимі та ярі зернові, технічні культури, сади, виноградники, а також

подвір’я та присадибні ділянки, узбіччя доріг, береги річок і потічків

тощо. Але найгірше те, що амброзія полинолиста – джерело алергічних

захворювань населення ( алергія, риніт, кон’юнктивіт, бронхіальна

астма).

    Шляхи боротьби з нею – не нові: перекопування або переорювання

грунту з подальшим висіванням на цих ділянках газонних трав,

викопування рослин із коренями і знищення їх шляхом спалювання або

захоронення у санітарних зонах, періодичне скошування рослин до початку

цвітіння. От на узбіччі доріг і залізничних насипах, неугіддях потрібно

застосувати гербіциди суцільної дії, періодично викошувати до початку

цвітіння. А на полях сівозмін дотримуватись чітких технологій обробітку

грунту, агротехнічних заходів догляду за посівами, застосування

гербіцидів, а також своєчасного обкошування країв полів, меліоративних

каналів.

    Перед застосуванням хімічних засобів необхідне детальне дослідження

особливостей території, де оселилася амброзія полинолиста.