Про це вже говорено-переговорено аж до нудоти, ситуація не змінюється, і, здавалося б, можна облишити цю тему – якби так не пекло. Причому не тільки підприємцям, хоч їм більше, бо, з одного боку – високі ставки ПДВ, з іншого – годі отримати відшкодування, отже, з обороту витягуються чималі суми грошей.
Також, «влізти» в діяльність, яка пов’язана з ПДВ для чесного підприємця означає постійно перебувати в режимі перевірок. Проте це пече і кожному з нас бо йдеться про тих, хто працює на підприємствах, майбутнє фінансове здоров’я цих бізнесових структур і економіку країни загалом.
Голова ДПА в Закарпатській області Василь Іванчо на своїй першій же (вівторковій) прес-конференції зауважив, що в Україні найскладніше і найнезрозуміліше податкове законодавство. Крім усього іншого, і журналістам, як комунікаторам від влади до населення, складно вникати в нюанси за потоком цифр, якими маніпулюють чиновники. Василь Васильович заявляє, що нині Закарпаття недобирає ПДВ (12,2 млн. грн.) – і не тому, що економіка стала гірше працювати, а тому, що такий великий платник як «Єврокар» платить у державну скарбницю через митницю, а не через податківців, але при плануванні показників це не було враховано. До слова, хочеться нагадати, що така ж ситуація була і минулого року, загалом, з «Єврокаром» історія тягнеться ще з 2005-го, коли ліквідували преференції для підприємств, які працювали в СЕЗ «Закарпаття».
За словами Іванчо, немає і проблем з відшкодуванням ПДВ, але цифри таки турбують. Якщо подивитися на темпи зростання заявок до відшкодування (показник ніби й добрий, бо свідчить про зростання економічної діяльності), то за 4 місяці цього року до відшкодування на розрахункові рахунки платників заявлено 66,1 млн. грн., що на 62% (25,4 млн. грн.) більше, ніж у відповідному періоді минулого року. А відшкодовано за 4 місяці цього року (знову ж на розрахункові рахунки, тобто «живими коштами») – 36,5 млн. грн., що більше від минулорічних на 6,5 млн. грн. або 20,8%. Отож заявки на відшкодування зростають значно швидше у порівнянні з темпами відшкодування і з урахуванням «хвостів» з минулого року (50,5 млн. грн.) загалом станом на 25 травня не відшкодовано на рахунки платників 92,3 млн. грн., з них з порушенням термінів – більше половини – 47,8 млн. грн.
На запитання, як він намагається вирішувати цю проблему спільно з головою облдержадміністрації, Іванчо відповів: як належить, щомісяця подаємо інформацію... Навряд, чи констатація факту, тим більше заочна, може вирішити проблему…
«СЗ «Паланок» попросив розповісти про «підводні течії» ПДВ екс-голову ДПА Закарпаття Тетяну Шаповалову.
— Ситуація парадоксальна -- борг із відшкодування ПДВ підприємствам продовжує зростати, а коштів, що надходять до держбюджету, не вистачає для виплати як відшкодування з бюджету тим, хто має на це право. Нині загальний борг з повернення ПДВ в Україні складає понад 7 млрд. грн. Проте перший віце-прем’єр Микола Азаров цю суму заборгованості не вважає критичною, мовляв, це не прострочена, а поточна заборгованість. Та хіба так думають і платники, для яких кожна затримка із відшкодування ПДВ – це вимивання оборотних коштів, що неодмінно позначається на їхньому фінансовому стані? Наведу таку динаміку: у перші два квартали минулого року відшкодовувалося в середньому по 4,25 млрд. грн., у двох наступних – 3 і 3,5 млрд. грн. І це при тому, що друга половина року традиційно характеризується збільшеннями обсягів виробництва і фінансових надходжень. Також це було у час, коли темп росту реального ВВП у 2006 році склав до відповідного періоду минулого року 7%, приріст виробництва в промисловості -- 6,2%, що вдвічі перевищило цей показник за 2005 рік, обсяг експорту та імпорту за січень-листопад 2006 року зріс по Україні, відповідно, на 11,4 та 22,4%. При цьому завдання по збору до загального фонду державного бюджету ДПА України вдалося виконати (без відшкодування ПДВ) тільки на 99,1% і не виконали його 8 регіонів: Донецька (-20,8%), Чернігівська (-12,1%), Дніпропетровська (-11,6%), Одеська (-9,9%), Вінницька (-6,5%), АР Крим (-5,0%), Луганська (-2,1%), Полтавська (-1,4%). В цілому бюджетний розпис (з відшкодуванням ПДВ) передбачений Законом «Про державний бюджет на 2006 рік» ДПА вдалося виконати на 100,3%. Тобто показник до позитивного підтягнули -- за рахунок перевиконання збору окремими областями, в тому числі і нашою (106,4 %), а також шляхом зменшення обсягів відшкодування в ІІІ та ІV кварталах. Нагадаю, зниження обсягів відшкодувань було у другому півріччі, тобто коли вже господарювали новий уряд і антикризова коаліція.
Отже, хвороба з відшкодування ПДВ в нашій державі ніяк не може вийти з хронічної.
Розкажу докладніше про ситуацію на Закарпатті на основі даних минулого року. Якщо заявки на відшкодування в області порівняно з 2005 роком виросли на 13,8% (по Україні на 10,4%), і це пов’язано з тим, що обсяги експорту та імпорту в області зростали більш високими темпами, ніж в цілому по Україні. Однак відшкодовано по області було на 3,8% менше ніж у 2005 році, тоді як по Україні -- на 13% більше, ніж у 2005 році. Ось вам і рівномірність відшкодування різним регіонам. В абсолютних показниках це виглядає так: у 2005 році відшкодовано в області 99,9 млн. грн. з яких 60% — це борги, що склалися в минулих роках і на початок 2006 року вдалося більш-менш увійти в русло рівномірного та своєчасного (не більше двомісячного терміну) відшкодування ПДВ. Проте у другій половині 2006 року ситуація знову погіршилась в результаті чого за 2006 рік відшкодовано 96,1 млн. грн., що менше на 3,8 млн. ніж у 2005 році і це при зростаючих темпах росту експорту та імпорту закарпатських підприємств! Як результат, якщо на початок 2006 року було не відшкодовано в області 26,0 млн. грн., з них з порушеннями терміну 4,0 млн. грн., то на початок 2007 року вже не відшкодовано 50,5 млн. грн., з них з порушеннями терміну 22,3 млн. грн.
Задля справедливості потрібно зазначити, що така проблема як обґрунтованість відшкодування ПДВ (із якою, до речі, не можуть впоратись і західні країни) продовжує існувати, створений і процвітає цілий «бізнес із ПДВ», і проблему «псевдоекспортерів» і «псевдоотримувачів ПДВ» одними адміністративними важелями не вирішити. Водночас існування цієї проблеми не є виправданням для уряду щодо невчасного, вибіркового, нерівномірного та суб’єктивного відшкодування окремим платникам та регіонам. Необхідне хірургічне втручання. На мою думку, ним могло б бути скасування значної кількості пільг, суттєве зниження ставки ПДВ, вартувало б врегулювати питання з витратами, які можна відносити на податковий кредит, а також спростити процедуру отримання ПДВ, звівши її до автоматизованого режиму та визначити на законодавчому рівні чіткі функції контролюючих органів щодо проведення перевірок та їх термінів по всьому ланцюгу створеного ПДВ.
Але все це може вирішуватися тільки при серйозних змінах у законодавстві, а поки наша влада сперечається, борг із відшкодування ПДВ з бюджету продовжує зростати, правда, не в усіх платників…
