Китай – це не лише дешевий одяг, техніка та іграшки - це інший світ

7
0

Зосереджені на проблемах середовища у якому живемо, ми інколи не задумуємося над тим, як насправді живеться за межами “нашого світу”. При слові “захід” одразу на думку приходить якась загальновідома історична пам’ятка, чи наші співвітчизники-заробітчани, а при згадці про Китай одразу спрацьовує стереотип ”made in China”

Про те що таке насправді Азія і зокрема Піднебесна ми вирішили дізнатися у молодого мукачівського громадського діяча, у минулому - голови студентського самоврядування Мукачівського державного університету, який нещодавно повернувся з навчальної поїздки до Гонконгу.

 - Анатолію, як долетів додому і чи вже акліматизувався на Закарпатті після дванадцятигодинного перельоту?

- Долетів добре, однак залишаючи тропічний Гонконг з температурою + 20, прибув у аеропорт Бориспіль, де було -19 за Цельсієм. Ось тоді я відчув справжній морозний Київ, не маючи з собою теплих речей. Але Мукачево зустріло теплою погодою, чому я дуже зрадів.

 - Як ти потрапив до Гонконгу і скільки часу там провів?

- Закінчивши Мукачівський державний університет, я поїхав до Чехії продовжувати своє навчання в Празькому економічному університеті, а вже звідти і потрапив до Гонконгу в Китай. Університет у Празі проводив конкурс на навчання по обміну, ось я вирішив взяти участь і цілеспрямовано потрапив в Азію. Навчався один семестр в бізнес школі Гонконзького університету науки та технологій.

- Які враження від самого навчального закладу і тамтешньої системи освіти?

- Університет дуже сподобався. По-перше, своїм зовнішнім виглядом. Він розташований у горах на березі Південно-китайського моря, далеко від ділового центру, мегаполісної метушні і натовпу людей. По-друге, там зібраний сильний викладацький склад з усього світу з дуже солідною дослідницькою базою. І по-третє, там створені чудові умови для навчання і проведення вільного часу. Аудиторії, бібліотеки, гуртожитки, кафе і їдальні, зали для заняття спортом, басейни, все це знаходиться поруч і в гарному стані. Взагалі сам навчальний заклад був збудований на початку 90-х, а за цей короткий час зміг здобути репутацію одного з кращих вузів в Азії.

- Вища освіта чимось схожа на Болонську систему?

Ні, гонконзькі вузи копіюють американську систему освіти з відносним оцінюванням. Тобто результати тестів залежать не від того, скільки балів ти набрав зі 100 можливих, а навпаки, як ти написав роботу відносно кращого студента в групі. Спочатку це здавалося трохи дивним, але можна звикнути. Тому серед китайських студентів дуже велика конкуренція, адже кожен намагається бути кращим. Вони приділяють навчанню багато часу. Іноземні студенти, зокрема, вибирають курси з вивчення Китаю, його економіки та історії, фінансів, ведення бізнесу з цією країною тощо. Мав цікаві предмети, де розглядали конкретні приклади, як іноземні компанії відкривають для себе китайський ринок, з якими труднощами стикаються, а також робили власні проекти по дослідженню таких фірм.

- А як там живеться викладачам і які у них відносини з студентами?

- Після прийому на роботу університет надає житло викладачам та їх родинам, кожен працівник кафедри має власний кабінет і гідне матеріальне заохочення, яке співставне з заробітними платами американських вузів. Тому туди не так легко і потрапити. Головне завдання професорів і доцентів – це дослідницька діяльність, а викладанню вони приділяють до 8 годин на тиждень. Професійне ставлення таке ж, як до своїх колег - націленість на взаємну активну роботу і співпрацю, слушні поради, ось це запам’ятовується у взаємовідносинах студентів з викладачами. Він запрошує вас на бесіду за чашечкою чаю, щоб обговорити навчальний проект і ви з ним можете провести декілька годин, балакаючи про мандрівки, спорт і нобелівських лауреатів з економіки.

-Досить про навчання, розкажи про саме місто, чим запам’яталося і чи справді там окрім хмарочосів немає нічого?  

- Гонконг - в минулому британська колонія, який був приєднаний до Китаю в 1997 році. Основний Китай і Гонконг відрізняються між собою по менталітету і рівню життя. Сянган, його інша назва, розташовується на багатьох островах і фінансові установи з хмарочосами – це лише одна частина його території. А більшість складають тропічні ліси і заповідники. Найкраще те, що пів години їзди з центру - і ти вже знаходишся на чудовому пляжі з теплим морем і приємним пісочком. Є величезна кількість треків для пішохідного туризму в горах, маркеровані траси, різної складності. Окрім незвичної рослинності, птахів і павуків, під час таких подорожей зустрічали диких псів, і биків, які живуть самі по собі в лісах. А високих будівель дійсно багато. Китайці в них живуть, працюють, відпочивають, спортом займаються. Уяви, наприклад, що вікна твоєї квартири виходять на 48й поверх до квартири сусіда. Або що дитячі майданчики для ігор розташовуються також в хмарочосах, бо поруч просто нема місця. І є райони, де таких багатоповерхівок як грибів у закарпатському лісі після рясного дощу, інакше просто і не скажеш. Але Гонконг вважається одним з найбезпечніших для проживання міст у світі. Я ніколи не бачив там вуличних сварок у чергах чи якихось бійок, “піддатих” неадекватних чоловіків, транспортних пригод, аварій чи що водії сигналять один одному на дорозі. Ввічливе ставлення, бажання допомогти чи підказати іноземцям, взаємна повага – все це дуже імпонувало.  

- Мав можливість помандрувати по Китаю?

- Так, з Гонконгу можна дістатися будь якого куточку Азії. Від сонячних Філіппін до Камбоджи. Все залежить від гаманця і власного бажання. Та й подорож Китаєм була неймовірною, особливо поїздка до Тибетських гір. Величність природи, цікаві маршрути, знайомство з національними меншинами, що живуть у Піднебесній. Сподобалось те, що при невисоких цінах, всюди мене зустрічав гарний сервіс і привітні люди. Азіатський туризм позитивно вирізняється цим від Західної Європи. Мав нагоду познайомитися з мандрівниками з різних країн і континентів. Багато хто подорожує Китаєм та Азією не просто тижнями, а місяцями. Життя в дорозі, постійна зміна місця зупинки, нові люди, враження і досвід. Це багатьох приваблює. Зустрів навіть француза, який вже декілька років працює вуличним жонглером і в залежності від пори року змінює країну перебування: Індія, Непал, Китай, Японія. Його майно – це один наплічник з речами та невеличкий намет. Справжній кочівник.

- Невже сама країна і справді відповідає стереотипу „made in China”?

- Китай – це не лише дешевий одяг, техніка та іграшки - це інший світ. За останні, мабуть, двадцять років вони зуміли створити відповідну інфраструктуру: дороги, вокзали, зв’язок, громадський транспорт, навіть у бідних провінціях, не кажучи вже про розвинуті східні регіони. Вони мають достатньо підприємств, які можуть конкурувати з загальновідомими світовими брендами. Багато міжнародних компаній вибирають саме Китай для аутсорсингу (передача компанією неосновниx бізнес-процесів стороннім виконавцям на умовах субпідряду - авт. ) своїх дослідницьких центрів та виробництва. Там вирує життя і в кризу, це важко не помітити. Китай стає все більш капіталістичною країною в економіці, залишаючись комуністичним в державному управлінні.

- Гадаєш і Україна може мати зиск від китайського потенціалу?

- Я впевнений в цьому. Зараз ми маємо двостороннє урядове співробітництво, науково-технічну співпрацю в поодиноких проектах. Китай надає Україні позики під будівництво інфраструктури міст. Але, я гадаю, такі взаємовідносини необхідно розвивати і поглиблювати. Китай має в розпорядженні значні фінансові ресурси, які намагається диверсифікувати, інвестуючи закордон. Вкладення коштів в українську економіку у вигляді прямих іноземних інвестицій чи private equity (приватний акціонерний капітал - авт.) може стати взаємовигідним для обох сторін.

 - Ну і на сам кінець кілька слів про китайську кухню.

- Рис, одним словом. З рисом там їдять все: м’ясо, рибу, овочі. Куштував і макарони з рису, рис з картоплею, все що завгодно. Китайська кухня мені була довподоби зі своєю різноманітністю страв, способами приготування їжі та вибором закладів харчування. Хоча в Гонконгу є і український ресторан, власники якого - китайсько-українське подружжя. Враження від візиту залишилися тільки позитивні. Тому читачам mukachevo.net  раджу при нагоді відвідати цю цікаву, але водночас невідому для українців країну.  

Коментарі

Ще немає коментарів, будьте першим!

Читайте також