Подружжя Мереничів (прізвище та імена змінені) із закарпатського міста Хуст увечері на "Тойоті-Ландкрузер" повернулося додому. Дружина Ельвіра зайшла в будинок, а Віктор затримався біля автомобіля. Далі все трапилося, наче у західному бойовику: через паркан перестрибнули три невідомці у масках і, підбігши до хазяїна, почали бити його
Київський "маскарад" у закарпатському Хусті
Подружжя Мереничів (прізвище та імена змінені) із закарпатського міста Хуст увечері на "Тойоті-Ландкрузер" повернулося додому. Дружина Ельвіра зайшла в будинок, а Віктор затримався біля автомобіля. Далі все трапилося, наче у західному бойовику: через паркан перестрибнули три невідомці у масках і, підбігши до хазяїна, почали бити його.
Відчайдушне захищаючись, Віктор помітив в одного з нападників предмет, схожий на пістолет. Зрозумівши, що зустріч з "масками" може коштувати іїому та сім`ї життя, чоловік вибрав зручний момент і вирвався з рук нападників, заскочивши у підвальне приміщення. Знайшовши металевий прут, вийшов на вулицю, де вступив у поєдинок з візитером, котрий залишився на "атасі". Там він вирішив відбиватися до останнього...
У цей час два інші спільники забігли у помешкання і накинулися на Ельвіру, випитуючи, де знаходиться її син. Не дочекавшись відповіді, один з розбійників піднявся у спальну кімнату, де перекинув усе догори дном. Зазирав у шафу, під ліжко...
Гроші та коштовності непроханих гостей не цікавили, їм необхідно було бачити лише 19-річного Віктора. Не знайшовши нікого в приміщенні, розлючені молодики ретирувалися. Один з них прихопив рюкзак внучки, у котрому знаходилися шкільні підручники. Побачивши сутичку на вулиці, один з напасників дерев`яним бруском "відключив" Віктора. Далі зловмисники розтанули у темряві ночі. Тим часом Єльвіра кинулася приводити чоловіка до тями.
Зателефонувала на "швидку" та у чергову частину Хустського міськрайвідділу УМВС...
ТРИВАЛІ ПОШУКИ
У лікарні Віктор виявив, що після нападу зловмисників з його руки зник годинник із жовтого металу. Ця, на перший погляд, дріб`язкова обставина стала одним з поштовхів у розкритті нападу. Посилена слідчо-оперативна група, котра прибула на місце події, приступила до звичного огляду. Подвірні обходи проведені кількома оперативними групами, якихось результатів не дали. Ніхто з сусідів не зміг сказати нічого цінного для слідства. Крізь густе сито міліцейських леревірок пройшов чи не весь т.зв. спецконтингент, котрий був схильний до подібних злочинів. Та кожен підозрюваний пред-ставив справді залізне алібі.
Зі всього було видно, що невідомі поки що розбійники ретельно готувалися до нападу, продумали кожен крок. Добре орієнтувалися у помешканні. Щодо виявлення та розкриття розбійників було висунуто кілька версій. Сім`я Мереничів була заможною, мала свій власний магазин, двоповерховий особняк, дві іномарки. Втім, підприємці нікому дорогу не переходили.
Стверджували, що у них ворогів немає. Щоб пролити світло на цей вельми складний злочин, було задія-но чи не всіх оперативників. На допомогу місцевим розшуковикам прибули досвідчені фахівці з обласного управління. Хід розкриття
зухвалого нападу взяв на особистий контроль начальник УМВС Юрій Рахівський.
ЗЛОЧИННИЙ СЛІД ПРИВІВ У СТОЛИЦЮ
Як з`ясувалося під час подальшого розстеження, Мереничі мали намір продати автомобіль БМВ-525. Оголошення про реалізацію іномарки розмістили в журналі "Авторинок". Якось до них завітали покупці з Києва, котрі стали цікавитися умовам» продажу автомашини та іншими подробицями. Щоб гості не витрачалися на готель, господарі люб`язно погодилися, аби ті пожили у них три дні.
Гості цікавилися особистим життям господарів, їх роботою, вели інші невимушені бесіди. Ніби між іншим кияни роздивлялися будинок, який їм явно сподобався. "Одному з гостей припав до вподоби годинник хазяїна. З непідробним інтересом молодик став розпитувати про його ціну та місце придбання. Як пізніше згадав Віктор-молодший, цього типа звали Женя. Пригадав і його прізвище. Після відпочинку хлопці зібралися в столицю, так і не купивши автомобіль.
ЗАТРИМАННЯ
Зібравши необхідні дані, сищики зв`язалися з київськими колегами, щоб встановити місцезнаходження згаданого молодика, котрому, як з`ясувалося, 25 років. Довідалися й проте, що він справді на чотири дні виїжджав на Закарпаття. Час перебування у нашому краї киян збігся з розбійним нападом.
Коли отримали відповідь від столичних колег, заступник начальника карного розшуку Олександр Вевир та оперуповноважений Костянтин Аліджанов виїхали у Київ. За вказаною адресою Женя не проживав. Сищикам довелося ще добряче попотіти, щоб вийти на єлід підозрюваного. Під час
відпрацювання правоохоронці затримали Валентина, котрий приятелював з підозрюваним. Згодом, під час спецоперації, у сильця правоохоронців потрапив і сам Женя. Він став категорично заперечувати свою причетність до нападу. Та його алібі не підтвердилося, і довелося все-таки розповідати про свої "гастролі"...
КРИМІНАЛЬНИЙ СЦЕНАРІЙ
Після гостювання в Хусті Женя виїхав додому. Зустрівшись з приятелями у Києві, став розповідати, які довірливі закарпатці. Отож молодик вирішив навідатися в Хуст ще раз. Щоправда, вже з іншою метою. Запросив і кількох приятелів: мовляв, у нього такий план, в якому передбачено все до дрібниць. Дехто пробував його відмовляти: навіщо тобі це? Краще май добрих друзів: приїдеш до них на відпочинок... Та багатство хустян не давало Євгену спокою. З Михайлом та Валентином все-таки домовився. Після погодження всіх деталей виїхали в Хуст. Поселилися в одному з готелів, попросивши адміністратора, щоб їх не `світила". Приготувавши все необхідне для "діла", дочекалися вечора і подалися на знайому вулицю...
За фактом скоєння розбійного нападу порушено кримінальну справу, проводиться слідство. Вживаються заходи щодо затримання двох інших спільників. Правоохоронці намагаються з`ясувати причетність підозрюваних і до інших тяжких злочинів, скоєних у нашому краї.
Іван ЛАДЖУН, "Відомості міліції"
