як загострилися всі хронічні болячки
Що ближче до виборів, то більше маразму. От і нашого Сергія Ратушняка остаточно «понесло». І вже чоловік не може спертися. «Ворогами», якими кишить світ навколо нього, Сергій Миколайович лякає весь український народ. Ділить державу на шість федеративних республік. Готується відбивати єврейський «замах» на його життя. А ще малює «шедеври в стилі ню», що, вочевидь, свідчать про якісь його чоловічі проблеми.
Карлик бачить себе велетом
На жаль, у політиці не діють закони фізики. От, скажімо, Сергій Миколайович. Спочатку він був маленькою грудкою проблем. А нині перетворився на цілу кулю, яка, попри логіку, котиться не вниз, а вгору. Сергій Миколайович створює проблеми не так для себе, як для Ужгорода, Закарпаття і навіть держави. Це врешті помітили старожили української політики. Тому спочатку Партія регіонів, а нині Українська народна партія вимагають вилучити неадекватного Ратушняка зі списку кандидатів у президенти.
Ба більше – аксакал вітчизняної політики Степан Хмара закликав Генеральну прокуратуру відкрити кримінальну справу за заклики до порушення територіальної цілісності України. Це була його відповідь мерові Ужгорода, котрий хоче федералізації держави. Ратушняк-бо, як завжди, не подумавши, ляпнув, що 90 % населення Закарпатської області прагнуть від’єднатися від України.
«Ратушняк, котрий поводиться як знахабнілий кримінальний авторитет, озвучує те, чого поки що не може собі дозволити його політична шефиня, – каже Степан Хмара. – Така особа не має ні морального, ні юридичного права не те, що балотуватися на посаду Президента України, а й надалі перебувати на посаді мера. Його антиконституційні заклики до порушення територіальної цілісності України чітко підпадають під дію Кримінального кодексу, – аж до тюремного ув’язнення».
А ужгородському кандидатові, як ми всі добре розуміємо, тільки цього й треба. Він, наче бійцівський пес, кидається то на одного, то на іншого «ворога». І як учепиться мертвою хваткою, то вже не розтискає пащі. Приклад із Яценюком тут показовий. До речі, дві кримінальні справи, порушені проти ужгородського мера, так і не завершені. А політичних балів на цьому скандалі Ратушняк заробив собі немало...
Неозброєним оком видно, що Сергій Миколайович «ухопив зірку». Нещодавно він навіз до Києва під посольство Ізраїлю «патріотів», які декілька годин покричали «Руки геть від Ратушняка!», а потім налякалися міліції й повтікали. Та цього було достатньо, аби ім’я ужгородського мера знову прозвучало на всю країну. І закомплексований політичний карлик відчув себе впливовим велетом.
r;"> Ню і ню!
До речі, про комплекси. Останнім часом ужгородський мер своєю поведінкою все більше переконує, що має проблеми з психікою. Ну не може людина адекватно сприймати реалії і себе в них! І нічого з цим не вдієш.
Треба доказів? Бодай ті ж євреї. Уже і Яценюк зрозумів, що краще мера не чіпати, і єврейська община України, давши оцінку ужгородському градоначальнику, забула про цю тему, а Ратушняк невгамовний. Прагне до кінця «вихоснувати» антисемітські настрої, вичавити максимум вигоди. Недавно, мабуть, зрозумівши, що всім уже набрид, придумав новий фокус.
Тепер ужгородський мер – багатостраждальний правдолюб, якому загрожують фізичним знищенням. Ось його слова: «Це було озвучено. Мені повідомили, що на закритій зустрічі провідних єврейських олігархів України мені «винесли вирок». Інформацію передали через інших євреїв».
Хіба це не манія величі? Хто такий Ратушняк, аби його замовляти? Кому він аж так заважає? Ну, кричить багато. Ну, десь розповідає про олігархів не те, що вони хотіли б чути. Але це звичайна брудна політична боротьба напередодні виборів. Хай як би підстрибував, він усього лише мер найменшого обласного центру України. Крім грошей, братків і незначної підтримки в Ужгороді, Ратушняк не має нічого. Навіть команди однодумців і якогось надійного й стабільного «даху» в Києві. То кому він потрібен?
Інший симптом – вічні його розмови про своє багатство. В кожному інтерв’ю підкреслює, що «доларовим мільйонером» став ще на початку 90-х, коли інші нинішні «олігархи були бомжами». Завжди згадує свій автопарк і рахунки в банках.
Насправді ж ті, хто знає ситуацію зсередини, кажуть, наче Ратушняка дуже пече, що він так і не створив ніякого великого бізнес-проекту. Так, він має купу фірмочок, які приносять прибутки. Час від часу продасть шмат ужгородської землі, і знову «капне» мільйон-другий. Ще збирає данину з місцевих бізнесменів. Тобто живе не бідно. Але не має розмаху. Переріс ужгородські рамки, а до чогось більшого не доріс. Жодного потужного, бодай на західноукраїнські мірки, підприємства Ратушняк не має.
Вочевидь, Сергієві Миколайовичу здавалося, що він завжди буде рости. Що раз у 90-ті став мільйонером, то через двадцять років матиме мільярди. Аж ні. Тепер ті, хто, за його словами, «працювали лаборантами й були бомжами», коли Ратушняк мав мільйони, керують країною і мають у сотні разів більші гроші та вплив, ніж він. Цього ужгородський градоначальник пережити не може.
Зрештою, про те, що думки в його голові ходять не тими дорогами, що у нормальних людей, свідчить і один із його останніх вибриків. Під час відеоконференції онлайн кандидата в президенти попросили написати читачам побажання. Мабуть, аби не наробити помилок, Ратушняк вирішив малювати. І «начіркав» за кілька хвилин «шедевр у стилі ню». Згори це щось схоже на оголену жінку, а знизу – підпис, склеєний із Достоєвського і Тимошенко: «Краса врятує світ! Краса – це Україна!»
Може, хтось із психологів підкаже, що з Сергієм Миколайовичем? Як називається ця болячка і чим її лікувати? Чи, може, то вікове – переросте чоловік, та й минеться? Що не кажіть, а шкода такого хлопа...
