Деякі закарпатські мінеральні джерела можуть зміліти. Проблеми почали виникати після того, як на одному родовищі стали з’являтися до 10 власників, а навколишню територію почали забудовувати житловими будинками.
На Закарпатті діють 17 родовищ мінеральних вод. Тут зосереджено близько 66% родовищ вуглекислих мінвод України. Є майже всі типи мінвод, які тільки існують у природі. Сьогодні мінералка витікає із 360 різних за хімічним складом і температурою мінеральних джерел, загальний вихід яких — 10 тис. куб. м на добу.
Біди почалися ще в 90-х роках, коли після розпаду Радянського Союзу родовища мінеральних вод розділили між приватниками.
— Більшість їх використовуються нераціонально, — скаржиться Віра Туряниця, 52 роки, із територіального управління Держгірпромнагляду. — Через складні економічні умови підприємці недбало ставилися до використання надр. Раніше одне відкрите родовище експлуатував один користувач, який ніс за нього відповідальність і регулярно проводив дослідження. Сьогодні на одне родовище видається по три-чотири, а то й більше ліцензій. Наприклад, на родовище, що містить десять свердловин, може бути видано стільки ж ліцензій. Воно отримує десятьох господарів, кожен з яких веде лише йому вигідну політику користувача.
Голубинське родовище мінвод у Свалявському районі експлуатують чотири різні за формою власності користувачі: відкрите акціонерне товариство ”Свалявські мінеральні води”, закрите — ”Кришталеве джерело”, дочірнє — ”Санаторій ”Квітка полонини” й товариство з обмеженою відповідальністю ”Маргіт”.
— На цьому родовищі навіть не визначено генерального користувача, — каже Віра Туряниця.
Ще одною проблемою мінеральних джерел стала хаотична забудова в межах їхніх санітарних зон.
— Це стосується того ж Голубинського родовища, — веде далі жінка. — Там з’явилося п’ять забудов, не пов’язаних із видобуванням мінеральної води. Житлові будинки, бази відпочинку. Матеріали по чотирьох будівництвах уже не раз направлялися в органи виконавчої влади, прокуратуру. Їх навіть передали до суду, але справа не зрушилася із місця.
— Та найбільшою проблемою Голубинського є не стільки хаотична забудова, як відсутність каналізації в новобудовах, — скаржиться головний інженер товариства ”Маргіт” Тиберій Куля, 49 років. — Тому нечистоти всмоктуються в ґрунт. І не виключено, що в подальшому це не впливатиме на якість мінеральної води.
Щось подібне відбувається на Хустщині. У селі Шаян, де зосереджені мінеральні джерела, на межі 1-ї зони суворого режиму свердловини N4-к також ведеться будівництво приватного будинку без погодження із відповідними державними органами.
— А в товаристві ”Гірська Тиса” взагалі не мають спеціального дозволу на користування надрами Гірсько-Тисянського родовища мінеральних вод, — каже Туряниця. — Родовище використовують без належного гідро-режимного контролю. А це може призвести до його втрати.
Жителі курортних селищ скаржаться, що мінеральна вода за останні десять років змінила свій смак.
— Набираю воду із бювета останні 20 років, — розповідає Василь Кобулей, 55 років, із села Поляна Свалявського району. — П’ять років тому мінералка мала ліпший смак. Набрав трилітрову банку вранці й до чотирьох-п’ять днів вона не мінялася, була сильногазована. Тепер із ранку до вечора простоїть — і перетворюється на прісну. Немає тої газованості, — скаржиться. — А все тому, що багато викачують з-під землі — вода не встигає відновлювати свій хімічний склад. Буває, на вихідних завод мінвод не працює, й вода аж оживає — настільки мінералізована.
У Держгірпромнагляді кажуть, що вирішити проблему можна, тільки прийнявши закон про мінерально-лікувальні ресурси.
— Такий закон визначив би всі особливості мінерально-лікувального комплексу, — каже Туряниця. — Ставити однакові вимоги як до підприємств гірничорудної, нафтогазової та вугільної промисловості, так і до мінерально-лікувального комплексу — не можна. У останнього має бути особливий статус.
____________________________
Родовища не можна виснажувати
— Місце зародження мінеральної води залежить від опадів, сухої погоди та режиму відбору води, — каже науковець із Ужгорода, професор медичних наук Михайло Торохтін, 82 роки. — Якщо з нетрів викачувати більше води, ніж це дозволено за нормою, то мінералка безумовно зміниться. Насамперед змінюється її хімічний склад та смакові властивості.
До 1994 року, доки я проводив дослідження в складі науково-практичного об’єднання ”Реабілітація”, не було помічено жодних змін у закарпатських мінеральних водах. Із середини 1990-х, відколи її більше викачують, певною мірою змінився склад. Це показують дослідження. Якщо родовища будуть нерозумно використовувати, це загрожує зміною температури води, її складу, смакових властивостей, кількості.
На фото: Біля бювету із мінеральною водою в селі Поляна Свалявського району завжди повно людей. Сюди заїжджають туристи з усіх областей України. Набирають по 50–100 літрів мінералки.
