Таке рішення прийняли депутати Міжгірської районної ради на пленарному засіданні УІІІ сесії У скликання, на якій побували перший заступник голови Закарпатської ОДА Іван Балога, начальник головного управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму Ернест Нусер, начальник управління з питань європейської інтеграції туризму і курортів Олександр Марченко та керуючий справами виконавчого апарату облради, він – же депутат Міжгірської райради Віктор Бульчак, а також
Як зазначив голова райради Іван Ярема, місцева влада намагається працювати так, щоб її діяльність була прозорою для всіх.
На порядок денний було винесено три питання: “Про хід виконання Програми району “Про забезпечення розвитку рекреаційно–туристичної галузі Міжгірського району на 2002–2007 рр.” та розробку Генеральних планів рекреаційної розбудови території Боржавських полонин та НПП “Синевир”, “Про звіт з виконання райбюджету за 2006р”, “ Про внесення змін до рішення райради від 4 січня 2007 р. “ Про райбюджет на 2007р.“
З першого питання, яке викликало неабияку цікавість у запрошених та гостей, доповідав заступник голови райдержадміністрації М.Тимощук, який зазначив, що в цілому програма виконана. Приділяється належна увага зміцненню матеріально–технічної бази галузі, розвитку супутньої інфраструктури, надходженню коштів до бюджету. Створено привабливий інвестиційний туристичний імідж району. Затверджені схеми забудови гірськолижних комплексів в урочищі “Шипіт–Лазок” (с.Пилипець), Боржавських полонин. Розроблено генеральний план забудови с.Річка, Концепцію розвитку населених пунктів Тереблянської долини та нижньої частини прилеглої території Синевирського озера. У стадії завершення розроблення плану–схеми забудови туристичного комплексу с.Подобовець. На виконання Програми розвитку туризму з райбюджету впродовж останніх п’яти років виділено 24,5 тис.грн., передбачалось – 85, 4 тис. грн. Також витрачено 48,0 тис.грн. грантівських коштів.
У 2002 році надходження коштів до бюджету від туристично–рекреаційної діяльності становило 286,8 тис.грн., а в 2006 р. – 802, 9 тис. грн. ( Програмою передбачалось 700, 0 тис.грн. ). Сума капітальних інвестицій, освоєних туристично–рекреаційними закладами району у 2002 році, згідно із статистичними даними, складає 150, 6 тис. грн., у 2006 році – 17565, 0 тис.грн.
Якщо у 2002 році працювали 4 канатні дороги, то у 2006 – році – 17, які обслуговують 8 ратраків. Протягом 2002–2006 рр. розпочали роботу 12 туристично–рекреаційних закладів: готель “Шепіт Карпат”, база відпочинку “Арніка”, ТОВ “Боржавські полонини”, ТзОВ “Магура”, ПП “Затишок”, ТзОВ “Альянс”, ПП “Боржавська ялина”, ТОВ “Контраст сервіс”, ПП “ВЮВ–Тур”, ПП “МЕД–РЕСТ”, ТОВ “Лайт”, ТОВ “Подобовець –2000” , ще сім проводять будівництво баз відпочинку та канатних доріг.
У 2002 році разовий прийом туристів становив 505 осіб/добу, з них 100 припало на агрооселі, у 2006 році – 1147 осіб/добу, з них – 430 припадає на сільський зелений туризм.
Споруджено біоочисні споруди на базах відпочинку “Шепіт Карпат” , “Затишок”, “Магура” та ін. Проте їх усе ще нема на багатьох інших базах відпочинку. Залишається невирішеним і питання розробки генеральних планів забудови територій селищної та сільських рад, незавершеного розпаювання земельних ділянок, проведення грошової оцінки земель, комунікаційної доступності перспективних для освоєння в туристично–рекреаційних цілях територій, невиконання умов купівлі–продажу окремих об’єктів з метою організації на них туристичної діяльності.
Розвивається і сільський зелений туризм. Кількість агросадиб із створеними мінімальними стандартами сервісу у 2002 році становила 15, у 2006 –му – 51. Власники 16 з них зареєстровані як приватні підприємці. Тому необхідно звернути увагу на виконання Постанови Кабміну України (№297 від 15.03.06р) “Про порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)”. На сьогодні 3 власники агроосель району отримали загальноукраїнський екологічний сертифікат “Зелена Садиба”. Затим пан Тимощук дав вичерпні відповіді на запитання, які звучали із залу.
Іван Балога у своєму виступі відмітив, що Міжгірщина у плані розвитку туризму й рекреації має перспективи. Сьогодні ведеться мова не про бізнесові інтереси окремих зацікавлених людей, а про науково–обгрунтовану концепцію розбудови району, і це – не самоціль, а необхідна умова розвитку Верховини, яка призведе до зміцнення самої держави, і найголовніше – забезпечить реальну можливість підвищити рівень життя горян. У цьому ключі, додав він, я хочу подякувати насамперед фахівцям облдержадміністрації, які поставили справу в нашій області на відповідний рівень. “ Окремо хочу звернутися до депутатів райради. Ви маєте два шляхи і вам вибирати, яким іти. Перший – відомий, бо ним ішли попередники. Другий – нинішній, принципово новий, який дає можливість в рамках діючого законодавства забезпечити забудову територій району з метою туристично–рекреаційної діяльності на науковій основі, розбудувати інфраструктуру, підвищити конкурентноздатність району на міжнародному і вітчизняному туристичних ринках, покращити зайнятість населення, підвищити життєвий рівень сільських жителів й дати їм можливість продавати продукцію особистого підсобного господарства на місцях”, – наголосив Іван Балога.
Ернест Нусер звернув увагу і депутатів, і керівництва району на важливості прийняття документів щодо розвитку туристично–рекреаційної галузі, які стануть основою майбутніх інвестиційних пропозицій. Уже сьогодні, зазначив він, два грантові інвестиційні проекти готуються до подання з участю Міжгірського району: перший – програма ЄС у рамках добросусідства “Україна–Румунія” з маркування туристичних маршрутів і другий – програма “Україна–Словаччина–Угорщина” щодо створення мережі інформаційних центрів. Але інвесторів цікавлять і інші види туризму: лікувально–оздоровчий, гірськолижний та активний ( кінний, піший, екстрім). Таким чином, обидві гілки влади повинні всіляко сприяти розвитку галузі, а використавши для цього всі реальні можливості. У тому числі й фестивалі – “Гомін Боржави”, “Верховинське сало”, “Проводи отар на полонини”, “Рекітське сузір’я”, “На Синевир трембіти кличуть”, які стали “живою” рекламою туристичного продукту, що пропонує Верховина. Водночас Ернест Ернестович запропонував продовжити термін Програми не до 2010, а до 2012 років з однієї причини: Україна виграла конкурс з проведення чемпіонату Європи з футболу і стоїть завдання щодо посиленого розвитку туристично–рекреаційної галузі. Тим паче, що через Міжгірщину проходитиме міжнародного значення автомагістраль “Лісабон–Київ.
Олександр Марченко, звертаючись до депутатів райради, наголосив, що проекти, які винесені на обговорення міжгірських парламентарів, це – нові підходи до туристичної галузі, коли всі питання вирішуються через концепцію розвитку, генеральні плани, у створенні яких беруть участь науковці, самі депутати, громадськість. Тобто, йдеться про науковий підхід до питання, а не про хаотичну роботу, як це було раніше. Звісно, ніхто не звинувачує попередників – такими були реалії. Нинішні вимагають від влади виваженості, чіткості і прозорості і діла, що в кінцевому результаті дасть можливість розвивати район за європейськими стандартами. “Коли інвестор поцікавиться котроюсь із перлин району, яких тут, слава богу, – чимало, то влада зможе поставити перед ним на стіл усі необхідні документи, обгрунтування, умови тощо. Бо вона матиме найголовніше – її генеральний план та висновки науковців”, – мовив Олександр Іполітович. Тобто, Міжгірщина затверджує сьогодні не просто програму до 2010 року, а й якісно новий шлях свого розвитку, яким іде увесь цивілізований світ.
Голова райради Іван Ярема, підсумовуючи обговорення питання, підкреслив, що обидві гілки влади повинні об’єднати свої зусилля з тим, аби за три роки до завершення каденції потрудитись на користь своєї громаду так, щоб не соромно було звітуватись, щоб кожного брала гордість за рішеннями, дії і реальні кроки влади. “І якщо зуміємо розбудувати бодай Боржавську полонину, де плануємо облаштувати свій Буковель, та природно–рекреаційну територію “Синевирське озеро”, то цього вистачить, аби увійти в новітню історію Верховини гідним рядком”, – зауважив Іван Васильович. Слушно, отож депутати проголосували за пропозицію переконливою більшість.
Авжеж, як про міжгірців сказано: хто хоче працювати – шукає можливості.
