Директор Ужгородської швейної фабрики розповіла про себе все. Крім одного
На питання анкети «СЗ» «Паланок» ми попросили відповісти депутата обласної ради Мирославу Каламуняк. Успішна жінка говорила щиро й відверто, запитань не уникала, розказавши про себе майже все. Наприклад, що боїться втрат, молиться щовечора, а якби не прийшла на фабрику, стала б учителем. Без відповіді залишилося тільки одне запитання…
– Найцінніша порада, яку ви дістали в житті? Від кого?
– «Сім раз відмір, раз відріж», – учили батьки. На жаль, я не дуже прислухалася до їхніх порад...
– Чи часто змінюєте свою думку? Чому?
– Сподіваюся, що нечасто, але змінюю. Життя вчить.
– Чи справляють на вас враження звання, титули, багатство інших людей?
– У мене і в самої титулів та звань вистачає. «Людина року», «Лідер року», «Заслужений працівник промисловості», кавалер Ордена Княгині Ольги, всіх і не перерахувати. Щодня відбиваюся від пропозицій на якусь номінацію. Все це гарно звучить, певною мірою зобов’язує. Але ще важливо, як дісталися звання й титули, за що? У моєму випадку це найперше праця, і не стільки особисто моя, скільки колективу. А ще – друзів, колег, людей, що мене оточують.
– Яка історична особа вам найцікавіша?
– Важко визначити когось одного. Григорій Сковорода, наприклад, і його тлумачення добра, любові і справедливості. Це я вчора разом із племінником Мирославом вчила уроки (усміхається). Ще мені дуже цікаві Леся Українка і Маргарет Тетчер.
– Найнеприємніше рішення, на яке вам доводилося йти?
– Про скорочення штату. Особливо про останнє – 2006 року.
– Які риси найбільше цінуєте в людях?
– Мудрість, здатність любити, порядність. Це важливо і для чоловіків, і для жінок.
– Недолік, який викликає у вас найбільшу огиду? І яку хибу можете пробачити?
– Простити можу, певно, будь-що. Навіть зраду. Час усе згладжує. Не люблю лінивих, брехливих, скупих і завидющих. Але і їм можна пробачити.
– Ваші політичні симпатії?
– Я вирішила симпатизувати своїм. Хоча б тому, що знаю їх краще. Партія Єдиний Центр. Підкреслюю, це мої особисті симпатії, а я знаю, що кажу.
– Як ставитеся до релігії?
– На жаль, рідко ходжу до церкви, але, якщо вдається, дістаю від того велику душевну радість. Щиро вірю. Щовечора молюся, дякую Богу за все.
– Маєте девіз, життєве кредо?
– Колись давно над моїм робочим столом тривалий час висів лозунг: «Жити добре, а добре жити – ще краще...». Мій девіз: «Дбай сама на себе, то будеш вільна». Це Леся Українка.
– Яка ваша улюблена пісня? Може, виконавець?
– Виконавець? Моє товариство за столом (чарівно посміхається). Коли трохи погостимося, то обов’язково співаємо «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці». А ще люблю співати романси. Наприклад, «...Боже, какими мы были наивными, как же мы молоды были тогда». Зі співаків ще люблю Аллу Пугачову, Олександра Пономарьова, Наталю Могилевську. Всіх перерахувати?
– Гадаю, стане. Скажете й про фільм?
– «Москва сльозам не вірить» Меньшова, а також стрічки Ельдара Рязанова.
– Роботи якого художника вам найбільше подобаються?
– (Усміхається). Нашого шестирічного Семенка (племінника пані Мирослави. – Авт). Тепер у моді примітивізм, ось він і малює. А ще – моєї похресниці Даринки.
– І останнє з цього циклу — улюблені книги?
– «Диво» Павла Загребельного і «Віднесені вітром» Маргарет Мітчелл.
– Зізнайтеся, яким власним досягненням пишаєтеся?
– Сподіваюся, воно ще попереду, моє досягнення...
– Ваша улюблена робота?
– Нічого не робити (сміється). Звичайно ж, керувати на швейній фабриці.
– Відчуття, якого б ви хотіли зазнати?
– Не скажу...
– А якого б хотіли уникнути?
– Відчуття страху.
– Чого боїться Мирослава Каламуняк?
– Втрат.
– За яких обставин говорите неправду?
– Коли правда боляче ранить.
– Ваше уявлення про щастя?
– (Задумалася). Це коли навколо мене щасливі люди. Коли зранку хочеться бігти на роботу, а ввечері повертатися додому. Коли вдається зробити щось добре, корисне людям, Україні.
– Яке свято улюблене?
– Різдво. І його обов’язкові атрибути – родина і подарунки.
– Талант, який вам хотілося б мати?
– Музичний.
– Ким би хотіли бути, якби не стали тим, ким є?
– Вчителем або письменником.
Запитував Ярослав СВІТЛИК
