Підприємець Петро Голубка, 38 років, побудував у селі Тячівка Тячівського району Закарпаття автоматизований свинокомплекс. У приміщеннях колишнього радгоспу імені Леніна тварин вирощують за польською технологією.
На свинофермі ”Новий рівень-2006” 374 свиноматки, п’ятеро кнурів та 700 голів молодняку. Потужності ферми дозволяють вирощувати 10 тис. свиней щороку.
Нещодавно Петро Голубка викупив у Тячеві приміщення колишнього промкомбінату.
— Переобладнаємо його в м’ясокомбінат, — каже підприємець, — будемо випускати ковбаси та різні м’ясні продукти, щоб заповнити ринок району власною продукцією. Коштуватиме вона менше, ніж привізна. Нині здаватимемо свинину чернівецькій фірмі ”Колос”.
На ферму ”Новий рівень-2006” ”ГПУ” підвозить заступник директора підприємства Михайло Рошко, 40 років. На околиці Тячівки кілька акуратних будівель. На фермі чисто. Для 17 працівників облаштували кімнату відпочинку. Михайло Рошко пропонує одягти білі халати та бахіли. Дезінфікуємо їх.
— Щоб до свиноматок не занести інфекцію, — пояснює Михайло Рошко. — Це правила для всіх працівників ферми.
Перед входом до приміщень із тваринами — душова кімната. Робочий день працівники ферми починають саме з неї.
Миємо руки й заходимо до пологової. Тут одночасно можуть бути 12 свиноматок. Над кожним відсіком табличка з даними про самку та її малят. Матки лежать у пологових станках, малят годують через невеликі отвори.
— Щоб не подавили малих, — каже Михайло Рошко. — На п’ятий день після опоросу ветеринар проводить профілактичні заходи: притинає поросятам хвостики та задні зубки, — показує на малих.
Михайло Рошко розповідає, як починали будівництво комплексу.
— Технологію вирощування вивчали на Чернівеччині та в Польщі, — говорить фермер. — Обладнання для комплексу закупили в Україні. А перших свиноматок та кнурів породи F1 придбали в Угорщині. Для облаштування ферми узяли п’ять мільйонів гривень кредиту.
У приміщеннях майже не чути запаху гною. Екскременти потрапляють через решітчасту підлогу до відсіку для зберігання, а потім — до основного сховища. Тварини не вдихають випарів аміаку.
Технологія вирощування свиней автоматизована. За допомогою спеціального устаткування призначена ветеринаром кількість кормів потрапляє до тварин у визначений за графіком час. До стіни прикріплені трубки, із яких свині п’ють воду.
Заходимо до центру запліднення, де тримають дорослих самок, яких щойно запліднили. У спеціальних станках розміром 0,6 на 2,4 м тварини лежать або стоять.
— Свиноматки мало рухаються, — каже Рошко. — Це для того, щоб плід добре приживався.
Свиней м’ясистої породи F1 відгодовують упродовж шести місяців. За півроку тварина може набрати до 110 кг ваги, 60% маси — м’ясо. Сало наростає всього на один-два сантиметри.
— Аби отримати такий показник, необхідні спеціальні сухі корми, — каже Михайло Рошко. — До їх складу входять пшениця, кукурудза та ячмінь.
Годують тварин злаками, які Петро Голубка вирощує в Черкаській області. Там підприємець обробляє 1,5 тис. га землі.
На фото: Заступник директора свинокомплексу в селі Тячівка на Закарпатті Михайло Рошко показує молодняк.
