головна ставка влади Перечинщини
Останні два роки на Перечинщині активно розбудовують соціальну сферу. У цьому змогла переконатися Експертна рада щорічного закарпатського рейтингу «Лідер року», яка минулого тижня відвідала район. Одразу кілька важливих соціальних об’єктів, чимало з яких були довгобудами, нині доводять до ладу. Кошти знаходять як у районному, так і в обласному бюджетах. Як розповів раді голова Перечинської райдержадміністрації Михайло Данча, коли він почав керувати районом, його вразила безініціативність сільських голів. Але з часом, коли вони побачили, що влада гроші знайти може, стали активніші. Як наслідок, нині чи не в кожному селі роблять коли не ремонт школи, то дитсадок відновлюють, газопровід підводять, будують дамбу чи церкву.
У перечині вже не мерзнуть...
Поїздка Перечинщиною видалася дуже напруженою, Експертна рада вивчила більше десятка об’єктів. Розпочали роботу з власне райцентру. В.о. мера міста Мирослава Гуранич розповіла, що нині, як і її колеги з інших міст, готується до опалювального сезону. Перечин практично повністю на автономному опаленні. Люди переважно самотужки встановлювали собі котли, а восьми малозабезпеченим родинам із цим фінансово допомогла мерія.
Семитисячний Перечин, який зовсім недавно дістав статус міста, виглядає доволі охайно. Помітно, що влада дбає про людей. Недавно коштами міського бюджету реконструювали центральну площу міста, а за спонсорські гроші навіть спорудили фонтан. На старому міському цвинтарі встановили «Хресну дорогу» з 14 капличок. Проводять ремонти у двох міських садочках, планують збудувати третій, бо дітей останнім часом народжується дедалі більше.
Задоволена пані Мирослава й тим, що за останній рік вдалося суттєво покращити матеріальний стан районної лікарні. Зокрема відремонтовано терапевтичне й дитяче відділення, в старе крило поліклініки переноситься рентгенологічне відділення. Проект, на який було виділено 850 тисяч гривень, за місяць має бути завершений. Коли це станеться, матеріальна база лікарні буде приведена до нормального стану. Нині ж тут ще йдуть ремонти і свіжо пахне фарбою. Окрім ремонтів, медики тішаться й з того, що цього року, як ніколи раніше, добре фінансується забезпечення хворих медикаментами.
... А в Зарічеві й Дубриничах не бояться води
Далі їдемо в Дубриничі. У відомому всім грибникам селі цього року реалізують одразу кілька важливих проектів. Насамперед – добудовують розпочатий ще 1987 року садок. Нині він потрібен аж край, адже зі 130 заяв батьків задоволено тільки тридцять. Та й то діти перебувають у пристосованому приміщенні колишньої фари, де немає потрібних умов.
«Я навіть не сподівався, що ініціативу добудувати садок так швидко підтримає обласна державна адміністрація, – каже дубриницький сільський голова Василь Караман. – Коли радянська система рухнула, садок лишився на збереження Богу. Добре, що був уже прикритий, то виглядає нині більш-менш нормально. За проектно-кошторисною документацією, садок коштуватиме близько 4 мільйонів. З обласного бюджету наразі виділено понад 200 тисяч гривень, ще 400 тисяч дали з районного бюджету. Ми вже демонтували старий дах, нині ставимо новий, зміцнюємо віконні, дверні отвори. Якщо все буде добре, то до 2009 року плануємо здати садок».
Пан Василь каже, що садок – не єдиний об’єкт, про який цього року подбали. Коштом районного бюджету й Українського фонду соціальних інвестицій газифікували школу (загалом на це пішло понад 600 тисяч гривень). З тої ж районної скарбниці виділено 65 тисяч гривень на проектно-кошторисну документацію на водовідведення двох багатоквартирних будинків, котрі залишилися селу від колишньої військової частини. На півсотні тисяч гривень також цьогоріч відремонтували фельдшерсько-акушерський пункт. Та чи не найбільше тішаться мешканці Дубриничів із того, що цього року зроблено берегоукріплення і тепер їм не загрожуватимуть повені. Майже мільйон гривень пішло на зведення дамб, на які за останні 20 років ніхто не звертав увагу...
Водозахисну споруду матиме й інше село – Зарічево. Тут будівництво трьох кілометрів дамби трохи затримало те, що вона має бути на місці земельної ділянки одної з родин. Але селяни зібралися на збори й вирішили виділити цій родині рівноцінну за родючістю й площею землю в іншому місці. Тому нині робота кипить. Як розповів сільський голова Зарічева Іван Магада, село буде цілком оточене дамбою, і йому не загрожуватиме повінь. Планується, що повністю робота буде завершена наступного року, і загалом обійдеться у 4 мільйони гривень.
«Ми вдячні Вікторові Балозі, бо саме за його сприяння нам удалося вирішити цю проблему, – каже Іван Юрійович. – Наші люди кажуть, – а в нас багато побожних, – що на село зійшло Господнє благословення...»
Сімер – із газом, решта сіл на черзі
Дорогою до наступного села – Сімера – натрапляємо на бригаду газовиків, котрі підводять газопровід до села Ворочева. Як розповів голова Перечинської райдержадміністрації Михайло Данча, газифікація району є одним із найголовніших завдань влади.
«Ми розробили програму газифікації Перечинщини і нині крок за кроком її реалізуємо, – каже Михайло Дмитрович. – Цього року, крім Ворочева, плануємо запустити газ і в селі Тур’ї Ремети. Гроші на газифікацію переважно виділяються з обласного бюджету, але значна частина коштів надходить із районної скарбниці. Наступна на черзі Новоселиця. Якщо все буде добре, то далі за планом маємо газифікувати Тур’ю Пасіку і Турицю. Повністю ж район може бути з газом за 4–5 років, якщо все буде добре і не станеться якихось потрясінь».
Підтвердження слів пана Данчі дістаємо в школі у Сімері. Перше, чому радуються вчителі – тепло, бо школа вже другий рік опалюється газом. Ініціативні педагоги разом із директором на цьому не заспокоюються й із допомогою районного відділу освіти планують замінити стару систему опалення, оновити меблі, замінити вікна й двері згідно з програмою енергоощадження, котру ініціював своїм указом Президент.
Цікаво, що в школі є власний краєзнавчий музей і навіть оранжерея. Всі експонати сюди зібрали в селі, і вчителі дуже дивувалися, що в людей є такі старовинні речі.
До слова, сімерський сільський голова Іван Вільчинський розповів, що покладається не тільки на районну владу. Наприклад, коштами сільського бюджету тут відремонтували клуб, сільраду, ФАП, бібліотеку. А минулого року також збудували дамбу. «Коли Віктор Балога був міністром із надзвичайних ситуацій, ми їздили в Київ до нього на прийом. – каже Іван Дмитрович. – Він посприяв тому, аби виділили гроші на наше село. На майже півтора кілометра дамби дали 920 тисяч гривень. Це дуже велика нам поміч, бо раніше Сімер постійно потерпав від повені, понад 70 будинків щоразу затоплювало...»
За кілька років має вирости ще один комплекс рівня «Воєводина»
Після об’єктів соціальної сфери члени Експертної ради вивчали галузь туристичну. І почали з нового об’єкту, що розмістився біля села Порошково – турбази «Шиповець». Колись тут був спорткомплекс, колгоспні будиночки. Новий власник (а інвестиції в цей туристичний заклад вкладені й українські, й іноземні) реконструював стару будівлю, тут повністю все замінили.
На території комплексу є мінеральна вода, але поки що власники не мають дозволу її використовувати. І все ж вони сподіваються, що в майбутньому зможуть пропонувати своїм клієнтам мінеральні ванни. Крім готелю, є баня, більярд, індивідуальні будиночки, конференц-зал. Про ціни говорити ще зарано, з ними ще не визначилися.
Родзинка «Шиповця» – тиша й спокій. На запитання, чи не ризикували власники туристичного комплексу будувати його не дуже далеко від уже розкрученого комплексу «Воєводино», ті відповіли, що клієнтів має вистачити на всіх. «Розраховуємо, що ні ми «Воєводину», ні воно нам не буде конкурентом», – підсумував генеральний менеджер «Шиповця» Василь Герич.
Що ж стосується вже згадуваного «Воєводина», то тут повним ходом іде будівництво. Туристичний комплекс перетворюється на таке собі невеличке село, де є все – і рекреаційні об’єкти, і церква, і навіть вертолітний майданчик. А нові об’єкти й далі зводяться. Нас запевнили, що будівництво планують завершити наступного року, але пожартували, що нові ідеї все-таки можуть виникнути.
Попри всі фінансові кризи, у «Воєводині» дуже багато клієнтів. Саме комплекс найрізноманітніших послуг вабить сюди як українських чи російських відпочивальників, так і гостей із Європи. Адже заклад усього за сорок кілометрів від кордону.
«Я впевнений, що завдяки туризму Перечинщина процвітатиме, – підсумував результати поїздки голова райдержадміністрації Михайло Данча. – Нам не треба промислових підприємств і виробництв. А треба побільше туристичних об’єктів, як те ж саме «Воєводино» чи відомі всій Україні Лумшори. Думаю, що за кілька років і «Шиповець» перетвориться на потужний комплекс. А тоді ми зможемо і людей роботою забезпечити, і податками бюджет наповнювати, і за рахунок цього дбати про заклади соціально-культурної сфери».
Ярослав СВІТЛИК
