Cтуденти «вишів» за успішне навчання замість 300 гривень отримуватимуть 530. Чи вистачить молоді підвищеної стипендії?
З вересня стипендія студентів університетів відповідатиме прожитковому мінімуму — 530 гривень. Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко повідомила, що відтепер розмір мінімальної стипендії для студентів вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівнів акредитації збільшиться з 300 до 530 гривень на місяць, для студентів вузів І—ІІ рівнів акредитації — з 200 до 400 гривень, для учнів професійно–технічних навчальних закладів — з 150 до 200 гривень. Нагадаємо, уряд ще минулоріч запланував поетапне підвищення «оплати» тим, хто «гризе граніт науки». Перший етап відбувся ще 1 січня 2008 р.
«Чутки про підвищення стипендії ходили ще влітку, — розповіла «УМ» студентка 5–го курсу Інституту журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка Соломія Скорик. — Звичайно, дуже радію таким змінам!». Минулого року Соломія отримувала підвищену стипендію — близько 250 гривень, узимку цього року ця сума зросла до 300 гривень, але це суттєво не полегшило студентське життя. Уже на початку жовтня Соломія очікує на нову стипендію — 530 гривень. «Ні, не вдасться студентам прожити за такі гроші!» — одразу песимістично відповіли всі мої знайомі студенти. Ще навіть не отримавши гроші в руки, всі одностайні, що прожиткового мінімуму аж ніяк не вистачить на елементарні потреби. «Стипендії ніколи ні на що не вистачить, як би її не підвищували», — філософськи резюмує студентка Львівської академії мистецтва Надія Олексієнко.
А що в гаманці?
Чи вистачить студентам підвищеної стипендії, намагалася підрахувати «УМ». Отже, почали підрахунок студентських витрат із гуртожитка. Обійдеться таке проживання студентам, що навчаються на бюджетній основі, у 40 гривень на місяць. «Контрактникам» доведеться викласти вже 70 гривень. Також варто враховувати, що багато студентів не отримують бажаного місця в гуртожитку і змушені винаймати дороге столичне житло (за однокімнатну квартиру в Києві необхідно викласти від 500 доларів. — Авт.). «От цього року в наш гуртожиток поселили лише 37 студентів із більш ніж 200 першокурсників», — підтверджує Соломія. Що ж стосується проїзду, то тут витрати розходяться у різному напрямку. «Я їжджу тільки «маршрутками». Якщо брати маршрут «робота–інститут–гуртожиток», то, за новими цінами, я витрачатиму 7 гривень на день», — підраховує свої транспортні витрати Соломія. Загалом за місяць вони складуть 217 гривень.
Що ж до харчування, то співрозмовниця «УМ» узагалі не снідає. Каже, часу не вистачає (як, до речі, у багатьох студентів). «В інституті мій обід коштуватиме 20—25 гривень, — продовжує калькулювати Соломія. — Що ж до вечері, то салатик у гастрономі купую, сік та хліб. Це виходить приблизно 10—15 гривень». Заокруглимо витрати на продукти до 40 гривень на день. Таким чином, наша студентка щомісяця витрачає лише на найскромніші наїдки 1240 гривень! «Явно не вкладаюсь, — розводить руками Соломія. — А ще ходити в чомусь треба! Це ще 200 гривень на місяць». Тож підіб’ємо підсумок витрат студентки: 40 гривень (гуртожиток)+1240 гривень (їжа) + 217 гривень (транспорт) + 200 гривень (одяг) = 1697 гривень. Отже, стипендії вистачить, аби покрити витрати лише на транспорт, одяг та гуртожиток. Та студентка таким цифрам не дивується. «Тому всі студенти йдуть працювати, — робить висновок дівчина. — Або робота, або у батьків на шиї висіти! Інших варіантів немає».
«У мене подруги навчаються в Київському естрадно–цирковому училищі, так вони дуже скаржаться, що мала степендія, — розповідає «УМ» майбутня студентка Київської муніципальної академії танцю Тетяна Тарковська. — У них підвищена стипендія становитиме 300 гривень». Не знаю, як можна вижити, якщо не допомагають батьки», — дивується Тетяна.
За кордоном не краще
«УМ» також спробувала порівняти українських студентів із німецькими і визначити, чи вистачає стипендії на життя останнім. «Кімнату можна винайняти за 200 євро (хоча найдешевша — 150), однокімнатну квартиру за 300—350 євро, — підраховує дівчина. — Що ж до гуртожитків, то і тут всі платять. На їжу йде близько 300 євро (ну якщо економити дуже — то 250)». Та, схоже, корінні німецькі студенти навіть не думають витрачати свою стипендію на потрібні речі, а витрачають на розваги. «В основному німцям навчання і житло оплачують батьки, — каже Ольга. — Вони зобов’язані утримувати своїх дітей до 21 року, а якщо ті навчаються в університеті — до 25».
Що ж до Ольги, яка вже давно самостійна, то, приїхавши до Німеччини, вона почала суттєво економити. «Отже, на одну людину у нас виходить: 240 євро на житло + електрика + опалення (ще 20 євро), на інтернет витрачаємо 50 євро, на харчування 200, — підраховує студентка. — Близько 510 євро зникають одразу, а залишається до 200 євро на одяг і розваги. А один мій знайомий дніпропетровець, той і на 400 євро в місяць якось виживає...».
Французьким студентам також доводиться економити. «Стипендії тут вистачає на життя і найнеобхідніше за умови, якщо ти проживаєш у гуртожитку, — розповідає випускниця університету «Сорбонна» в Парижі Ольга Герасименко. — Бо зараз ціна однокімнатної квартири в Парижі — 600 євро. Це більше половини стипендії французьких студентів, яка останні роки становила від 700 до 900 євро».
