Так перечинці з любов’ю називають головну господиню міста

До того, що майже на всіх вулицях Перечина є ліхтарі, всі вже звикли. А ще – усі, хто проїздить через містечко, приємно дивуються з оновленого центру – вишукані ліхтарі, бруківка, кута огорожа й навіть фонтан з’явилися тут нещодавно. Так без особливого галасу, щоправда, повільно, бо заробляє дуже мало коштів, оновлюється Перечин останні два роки, відколи його очолює в. о. міського голови Мирослава Гуранич.

Мирослава Іванівна і сама неабияк переймається за кожну справу, а неконфліктністю, толерантністю, умінням з усіма знайти спільну мову вона зуміла зорганізувати до роботи на користь міста й різнопартійних міських депутатів, і громадські організації, і підприємців. Цікаво, що навіть нині, у час кризи, у бюджеті розвитку Перечина є кошти, а план надходжень із податків і зборів наразі перевиконується. Як це вдається, «СЗ «Паланку» розповіла сама Мирослава Іванівна, котра незабаром сподівається позбутися приставки в.о. й на оголошених парламентом на 3 травня позачергових виборах, вибороти посаду мера міста як кандидат від «Єдиного Центру».  

 

Виконали майже все, що запланували  

 

– Мирославо Іванівно, насамперед трохи про себе.

 – Особливо розповідати нічого – бу­ла приватним підприємцем, очолювала Спілку підприємців Перечинщини, стала депутатом, та аж ніяк не мріяла виконувати обов’язки мера – вмовили колеги. Удячна за добре виховання мамі, а за розуміння й підтримку – чоловікові.  Найбільше тішуся двом синам, які з медалями закінчили школу і нині, навчаючись на ІV курсі економічного факультету УжНУ, вже є підприємцями.

– Майже два роки виконуєте обов’язки міського голови Перечина. Що вдалося зробити?

 – Незважаючи на чималі перешкоди – після дочасного припинення повноважень попереднього міського голови були заблоковані рахунки міської ради, без кінця тривали перевірки, судова тяганина, – вдалося, вважаю, зробити досить багато. Усе заплановане на 2007-ий та 2008-ий роки, виконали щонайменше на 80 %.

Наприклад, 2007-го завершили газифікацію вул. Промислової, Буді­вель­ників. Адже попри те, що весь Перечин газифіковано вже досить давно, для під’єднання цих вулиць потрібно було 45 тис. грн, а сімей там проживає мало, і люди самі не могли заплатити такі кошти.

Того ж року нарешті вирішили про­бле­му, яка турбувала багато років, – зна­йшли кошти, щоб довести до тех­ніч­них вимог лінії електропередач на вул. Лермонтова й Жовтневій. Знайшли також можливість із міського бюджету спів­фінансувати разом із обласною скарбницею реконструкцію 65-квартирного будинку на площі 50 років Жовтня. Там зробили новий шатровий дах, замінили вікна й двері. Частково відремонтували покрівлі ще на 4 будинках. Торік такі роботи через брак коштів не провадили, але цього року знову заклали у бюджет 85 тис. грн на ремонт дахів.

У дуже поганому стані міські каналізаційно-очисні споруди, терміново потрібна реконструкція, і ми виготовили для цього проектно-кошторисну документацію. Ту, що була раніше, довелося переробляти, бо застаріла. Сподіваємося, нас включать в обласні програми, адже 1,7 млн грн, які потрібно для КНС № 1 і 2, у міському бюджеті Перечина не знайти.

Реконструювали ми й відремонтували дах та опалювальну систему  адмін­будинку КП «Комунальник». Там дуже давно нічого не робилося, затікали стіни. Цього року плануємо продовжити благоустрій внутрішніми роботами. Частково компенсуємо й витрати цього комунального підприємства, бо тарифи для людей і так досить високі. Перечинська міська рада єдина на Закарпатті дотує різницю в тарифах на водопостачання.

Крім того, постійно оплачуємо прибирання міста, освітлення, вивезення сміття. За програмою допомоги малозабезпеченим жителям Перечина ви­платили 19 тис. грн, зокрема на поховання, матеріальну допомогу на лікування.

З міського бюджету, нехай і через два роки, але таки виплатили компенсацію за наслідки паводку, що стався влітку 2005 року – 3,8 тис. грн.

Зважаючи на численні скарги людей, очистили, наскільки це було в наших силах, потічок Лісний, який підтоплював домівки людей, позрубували де­рева вздовж потічка Вулшава. Хоча така робота потребує значних коштів, постій­ної уваги.

У 2007 році частково, на 102 тисячі гривень, зробили ремонт вул. 50 років Жовтня, Садової, Радянської. Щоправда, торік паводок, на жаль, вніс  «свої корективи».

  

Здалеку в Турянській долині видно каплички Хресної дороги в Перечині

 

– Знаю, що дуже багато зроблено для двох дитячих садочків…

 – Так, хоча «багато» для таких за­кладів не буває. Вдалося реконструювати опалювальної системи у «Веселці», це обійшлося бюджету в 44 тис. грн., в «Теремку» – 27 тис. грн. Згодом замінили плитку в побутових і сантехнічних приміщеннях, зробили ремонт харчо­блоків, закупили витяжки, електричні плити, замінили вікна й двері. Коли я вперше побачила, в яких умовах працюють кухарі, була вражена, як їм узагалі вдається дотримуватися вимог до безпеки здоров’я дітей.

Та попри облаштування дитсадків «Веселка» й «Теремок» дуже потрібно відкривати ще один – для малят мікрорайону Посьолок. Коштом міського бю­д­жету ми виготовили проектно-кошторисну документацію на реконструкцію в дитсадок однієї зі споруд колишнього військового містечка. Але для цього потрібно щонайменше 3 млн грн – гроші чималі, коли їх знайдемо, не відомо, а садочок потрібен уже. Частково вирішити цю проблему вдалося завдяки домовленості з католицькою релігійною громадою. Їм ми передали будинок на Посьолку, вони оновили його, умеблювали, і тепер в одній половині проживають монашки, а в другій відкрили групу на 20 дітей від ДНЗ «Веселка». Поточне фінансування роботи цієї групи провадиться вже коштом міської ра­ди. Цього року, якщо будуть кошти, плануємо 50 тис. грн витратити на огорожу, перекриття даху на колишньому військовому клубі, де заплановано зробити новий садочок.

– Та, мабуть, найбільш по­мітні зміни центральної площі Перечина…

 – З приводу впорядкування скверика є різні думки. Комусь, наприклад, не подобається нова огорожа, адже переступивши через стару, поламану, можна було де завгодно взятися переходити вулицю. Проте це, можна сказати, обличчя міста, тому торік ми замі­нили бруківку, встановили ліхтарі, днями покладемо нові лавки, а ті, що були досі, розмістимо у дворах багатоповерхівок. Фонтан для центральної площі подарував приватний підприємець Малош, при­урочимо його відкриття, очевидно, до святкування Дня Перечина.  Можемо похвалитися також Хресною дорогою, яку зробив для міста підприємець Штефан Вальо. Вона веде на верхівку гори, увінчану Хрестом, вздовж розміщено 14 капличок. До Великодня у кожній із них встановлено ікони, які ілюструватимуть окремий біблійний епізод. Деякі з цих ікони подарували підприємці, а для виготовлення інших збирали кошти вкупі по кілька перечинських сімей.

 

Разом, домовляючись, можна зробити багато

 

– На партійній конференції Єдиного Центру, коли вас ви­сунули кандидатом на посаду місь­кого голови, хтось із ваших колег сказав, що в бю­джеті розвитку Перечина й нині, попри кризу, є гроші. Як вам удається для цього працювати з підприємцями?

 – У нас була хороша співпраця з усіма підприємствами й підприємцями, але криза, на жаль, торкнулася всіх. Навіть підприємець Штефан Вальо повідомив, що його фірма «Самвер» збирається скоротити 130 працівників. По­ки що план із надходжень ми перевиконуємо, але як буде далі – важко прогнозувати.

 У бюджеті ж розвитку з минулого року маємо 240 тисяч гривень. Цього року плануємо отримати ще 400 тисяч від продажу комунальних будівель і земельних ділянок.

Розподілити кошти вирішили таким чином: із залишку минулого року ос­новну суму дамо на реконструкцію цен­тральної частини міста – 200 тисяч. На оновлення тротуарів – 26 тис. грн, хоч це, звісно, дуже мало, адже у бік мікрорайону Посьолок їх подекуди треба повністю прокладати. Про спів­фі­нансування цього проекту є домов­леність із лісокомбінатом. 

Заклали кошти й на виготовлення про­ектно-кошторисної документації для будівництва сміттєзвалища. Ще 4,5 тис. грн – на реконструкцію системи опалення в багатоповерхівках. Торік їх пов­ністю відімкнули від центрального теп­ло­постачання, адже котельні було дуже невигідно утримувати. Попередили меш­канців, аби вони встановлювали автономне опалення, а 9 малозабезпеченим сім’ям допомогли встановити лі­чиль­ники й конвектори за кошти міської ради. Цього року допоможемо ще одній сім’ї ін­валідів-ветеранів.

На приватизацію ж через аукціон плануємо виставити 3 будівлі у колишньому військовому містечку. З планованих на цей рік 400 тисяч надходжень до бюджету розвитку хотілося б 100 тис. грн витратити на будівництво каналізаційних мереж на вул. Духновича, Радянській та в мікрорайоні Посьолок.

– Чи знайдуться кошти і на облаштування нового місь­ко­го цвинтаря?

– Так, плануємо виділити 50 тис. гривень, хоч це й дуже мало, тому звер­татимемося по допомогу. Досі там багато робіт провів підприємець Штефан Ва­льо. Слід зробити дорогу, висадити дере­ва. Найважливіше, що знято питання під­топлення цвинтаря – зроблено відтік во­ди. Маємо вже й державний акт на землю для кладовища. 

Закладаємо гроші й на освітлення ще кількох вулиць, де були технічні про­блеми, на реконструкцію водонагнітної вежі в районі Посьолка. Сподіваємося також реконструювати пральню для дитсадків та котельню «Теремка» – там уже 20 років не робили ремонту, стеля прогнила, опалення практично не діяло, дивуюся, як узагалі люди могли там працювати.

 

Міська влада  –  до послуг перечинців  

 

– Як відомо, депутати тепер обираються за партійними списками. Як працюється з міськими обранцями?

 – Досить важко, адже всі мають свої переконання, амбіції. Та, на щастя, об’єднуються, коли йдеться про інтереси громади, те, що потрібно перечинцям. Багато працюємо, більшість питань до­кладно обговорюється на засіданнях ко­місій, і досвід свідчить, що чим краще питання попередньо вивчене, проаналізоване депутатами в комісіях, тим легше проводити його через сесію.

Усе, що нам удалося, не могли б здійснити без організаційної й фінансової допомоги райадміністрації. З ра­йонною ж радою стосунки у нас добрі, хоча за два роки роботи міська рада не мала від районної жодної підтримки.

– Міська рада Перечина нещодавно навіть в Ужгороді презентувала програми спів­праці з громадськими органі­заціями. У чому вони полягають?

 – У Перечині досить багато громадських організацій. Близько року після дочасного припинення повноважень попереднього міського голови, вони вичікували, були досить пасивними у контактуванні з міською радою, та, зрештою, дякувати Богу, налагодилася дуже активна й результативна співпраця, започатковано чимало спільних програм. На моє глибоке переконання, місь­кий голова повинен знаходити спільну мову з будь-якими громадськими ор­га­ні­заціями, адже разом можна зробити дуже багато. Торік підписали угоду між громадськими організаціями нашого міста. Її уклали Центр громадських ініціатив, «Ініціатива плюс», «Розмарія», «Перспектива», Благодійний фонд «Опіка».

Наприклад, разом із «Ініціативою плюс» міська рада реалізувала проект «Перечин очима дітей». У ньому взяли участь понад 30 наших маленьких громадян – малювали картини, плакати, писали твори, яким бачать своє рідне місто. Дуже важливо, що ми організували дітей, і вони замислилися про май­бутнє свого міста, а працівники міськради, депутати «запозичили» в них нестандартне бачення, нові ідеї.

За іншим проектом готуємо спе­ці­альні дошки для розміщення в місті оголошень, щоб їх не наклеювали будь-де й не забруднювали парканів, стовпів і вітрин магазинів. Протягом місяця будуть розміщені дошки для оголошень. А разом із «Ініціативою плюс» є задум працювати над створенням дитячих май­­данчиків. Місця для них уже визначені.

Наступна дуже важлива програма, спільна з громадськими організаціями, – створення «Каталогу муніципальних послуг». Нам уже вдалося видати посібник із інформаційними картками, що потрібно людині зробити для вирішення того чи того питання, куди й до кого звернутися, які документи підготувати, де можна оскаржити невирішення свого питання. Каталог орієнтує, що, наприклад, потрібно для передачі у влас­ність земельної ділянки, розв’язання земельного спору, взяття на квартирний облік, для видачі різних довідок. Гадаю, ми не обмежимося тільки інформаційною карткою, будемо готувати зраз­ки документів, заяв, щоб люди од­разу могли їх заповнювати. Деякі з них уже й нині є у приймальні міської ради. Також у рамках цього проекту ми розробили Кодекс етики службових осіб міської ради Перечина, адже насамперед працюємо для людей і повинні надавати їм якісні послуги.

Сергій Ковальський