Область вимагає від уряду повного фінансування протипаводкових і протизсувних программ

Втретє за останні десять років Закарпаття потерпає від води. За кілька днів стихія завдала по області потужного удару: загалом постраждали 37 населених пунктів, 12 із яких підтопило. Паводком пошкоджено 264 будинки, 1250 дворогосподарств, майже 4 тисячі гектарів сільгоспугідь. Найбільше постраждали Рахівський, Тячівський, Хустський і Міжгірський райони, які указом Президента України Віктора Ющенка визнано зонами надзвичайної екологічної ситуації. Зруйновано й пошкоджено 107 мостів, близько 15 км автодоріг, знищено 3,5 км берегоукріплень. 170 мільйонів гривень збитків Закарпаття від стихії – це тільки попередні підрахунки… 

 

За 5 днів – двомісячна норма опадів

 

Напружена ситуація стала складатися ще 22 липня, коли почалися рясні дощі. За п’ять наступних днів випала двомісячна норма опадів. Такі зливи викликали 4–6 хвиль швидкоплинних паводків із амплітудою коливань від 2 до 6 метрів. Найбільшого удару стихії зазнали Ра­хівський, Тячівський, Виноградівський, Хустський, дещо меншого – Між­гірський, Свалявський, Берегівський, Великоберезнянський і Ужгородський райони.

24 липня став значно зростати рівень води у річках. За добу загалом в області випало 24 мм дощу, а, скажімо, в ра­йоні смт Ясіня – до 43 мм. Найбільше прибувала вода в Тисі спочатку в районі Тячева – до 460 см, Вилока – 434 см, Хуста – 366 см. Значне підвищення рівня спостерігали й на річці Боржаві.

Далі ситуація поступово стала стабілізуватися. Небезпечно висока вода зберігається в Хустському, Виноградів­ському й Берегівському районах. Близько 12-ої години понеділка в ра­йоні Вилока на Виноградівщині пройшла 6-метрова хвиля. Впродовж наступних двох діб вода піднялася до 10 м в районі Чопа, але збудовані й реконструйовані дамби (зокрема біля самого найзахіднішого міста України) витримали натиск стихії. Відзначимо, що біля Великого Бичкова рівень води перевищив історичний на 19 см, хоча саме селище не потерпіло.

 

На Тячівщині – збитків на 45 мільйонів

Ми вже згадували, що найбільше потерпіли 4 райони Закарпаття – Рахів­ський, Тячівський, Хустський і Між­гірський, де загалом проживає пів­мільйона людей. Але найбільшої біди вода наробила на Тячівщині. За попередніми оцінками, сума збитків тут становить близько 45 мільйонів гривень. Завдано шкоди 520 житловим будинкам, 3 школам, 2 лікарням, підтоплено близько 1200 дворогосподарств, пошкоджено понад 31,6 тис. погонних метрів дамб, 670 метрів берегоукріплень.

У селі Руське Поле довелося відселяти 437 людей зі 150-ти будинків. У Тересві замулено понад сто колодязів, водозабір, колекторна насосна станція. У ЗАТ «Тересвянський ДОК» стався витік мазуту. Затоплена права частина Грушова.  

За попередніми даними, загальний обсяг збитків у Рахівському районі становить близько 28 мільйонів гривень. 18 будинків зруйновано внаслідок паводку, селевих потоків і зсувів. 27 потребують капітального, ще понад 200 – поточного ремонту. Найбільше шкоди вода завдала селищу Ясіня та навколишнім селам. Триває підрахунок збитків, одночасно в районі відновлюють пошкоджені дороги до сіл Богдан, Луги, Лазещина.

На Міжгірщині пошкоджено берегоукріплення у Верхньому Бистрому, дамбу в селі Колочава (присілок Сухар), дорогу на Синевирську Поляну, Свободу, Верхню й Нижню Заріку. В селі Буковець стався зсув ґрунту, за ніч його ліквідували, однак є загроза наступних зсувів.

На Хустщині паводок підтопив переважно села правого боку Тиси – Вишково, Велятино, Криву. Однак у цьому районі серйозних ушкоджень житлу людей немає, найбільша біда – затоплені великі площі сільськогосподарських угідь.

 

Всі служби спрацювали злагоджено

 

Оскільки стихія зачепила всю Західну Україну, одразу ж було створено урядову комісію з питань ліквідації наслідків паводку, до складу якої увійшов і голова нашої облдержадміністрації Олег Гаваші. Відповідно, на Закарпатті було утворено обласну й районні комісії, які визначають масштаби завданих стихією збитків, надають допомогу потерпілим  тощо. У п’ятницю губернатор перервав відрядження до Києва й терміново вилетів в Ужгород. Керівник області від­відав усі підтоплені населені пункти, провів на місцях наради з керівництвом районів, еменесниками, міліцією та ін. У неділю на терміновому засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначали обсяги завданих збитків і розробили заходи лі­квідації наслідків паводку. Відтак Олег Гаваші провів нараду з керівництвом районів, які найбільше потерпіли від стихії.

У всіх підтоплених населених пунктах працюють забезпечені потрібною технікою бригади. Ліквідуються зсуви,  розселяють людей, у села підвозиться питна вода, хліб, працюють польові кух­ні, людям надають медичну допомогу. Наразі завершується розчищення доріг та дворогосподарств від намулу, відкачують воду з помешкань, очищають колодязі, відновлюють системи газопостачання в будинках.

За інформацією на ранок середи, вже немає підтоплених сіл, залишилося 1037 підтоплених дворогосподарств, два населені пункти частково від’єднані від електропостачання, 4 не мають електрозв’язку, однак газопостачання є у всіх населених пунктах області. У середу еменесники працювали ще в Тячеві, Тересві, Бедевлі, Грушові (всі – Тячівського району) та Криві Хустського району.

 

До області мусять прислухатися

Нинішня біда ще раз показала, наскіль­ки важливим для Закарпаття є протипаводковий захист. Обласна влада постійно наполягає, щоб ішло повне фі­нансування всіх програм, однак уже за звич­кою уряд ігнорує потреби нашого краю. А потім за кілька днів біда ламає життя тисячам людей.

Скажімо, збитки, завдані стихією, могли бути значно меншими, якби державна «Програма комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиса в Закарпат­ській області на 2006–2015 роки», ініційована, нагадаємо, нашим земляком Віктором Балогою, фінансувалася повним обсягом. Натомість упродовж 2007–2008 років Закарпаття недоотримало 233,6 млн грн. А державні цільові програми протизсувних заходів та від­селення громадян зі зсувонебезпечних районів не фінансуються зовсім.

До слова, голова обл­держ­адміністрації Олег Гаваші зауважив, що всі водозахисні споруди, зведені за останні роки, вистояли під натиском великої води і врятували багато населених пунктів від затоплення. Так само ви­тримали натиск стихії нові мости, збудовані останніми роками. Тому губернатор переконаний, що, якби уряд виді­лив 170 мільйонів гривень, які нині треба області для ліквідації наслідків паводку, на будівництво водозахисних споруд, збитки були б у 10, а то й 20 разів меншими.

 

Депутати вимагають повного фінансування програми «Тиса»

 

У середу переймалися проблемою ліквідації паводку й депутати обласної ради. Вони зібралися на позачергове засідання аби розподілити у резервний фонд обласного бюджету мільйон гривень від перевиконання дохідної частини обласної скарбниці. Ці кошти також підуть на ліквідацію на­слідків паводку.

Обласна рада також доручила ор­ганам місцевого самоврядування забезпечити оздоровлення дітей із родин, що потерпіли від паводку, постачання населенню питної води, потрібної медичної допомоги й медикаментів, відновити роботу медичних закладів і вжити санітарно-протиепідемічні заходи на підтоплених територіях.

Депутати заслухали керівників управлінь і служб, залучених до рятувальних і відновлювальних робіт, почули суми збитків конкретно по окремих напрямках і ухвалили звернення до уряду. Під час його обговорення всі зійшлися на думці, що завдяки проведеній останнім часом роботі області вдалося уникнути жахливих наслідків, які має та ж Івано-Франківщина чи Чернівеччина. У першому варіанті звернення до уряду депутати просили Кабмін виділити кошти з резервного бюджету на ліквідацію наслідків стихії. Однак після виступу голови облдержадміністрації текст звернення відкоригували. Губернатор зауважив, що вже нема потреби вкотре наголошувати на потрібних для відновлення краю коштах, оскільки вони й так виділяються. Натомість попросив депутатів зробити основний акцент на вимозі повного і своєчасного фінансування протипаводкової програми «Тиса».

Як наслідок, депутати одноголосно ухвалили відкориговане звернення, яке Олег Гаваші пообіцяв зачитати на засіданні парламенту, що має відбутися сьогодні (у четвер, 31 липня), якщо йому дадуть таку можливість. Залишається дочекатися реакції Прем’єр-міністра і з’ясувати, де межа між популізмом і справжнім уболіванням за долі людей.

Наостанок додамо, що голова обласної ради Михайло Кічковський, за­криваючи сесію, повідомив, що пра­ців­ники апарату ради перерахували свій одноденний заробіток до благодійного фонду «Надія», який створений для допомоги постраждалим від лиха. Для тих, хто може фінансово допомогти краянам, котрі потрапили в біду, публікуємо рахунки, на які можна переказувати кошти.

 

Для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб:

Отримувач:

Закарпатський обласний благодійний фонд «Надія»

88008, м.Ужгород

площа Народна, 4

р/р 26000017000062

Банк отримувача:

Коопінвестбанк, м.Ужгород

МФО 312248

Код за ЄДРПОУ 20433221

Призначення: на ліквідацію на­слідків стихійного лиха (паводку 23–27 липня 2008 року) та надання матеріальної допомоги потерпілим громадянам. 

 

Для підприємств, установ, ор­ганізацій та фізичних осіб:

 

Отримувач:

Закарпатська обласна державна адміністрація

р/р 37113050000260

Банк отримувача:

Головне управління Державного казначейства України у Закарпатській області

МФО 812016

Код за ЄДРПОУ 00022496

Призначення: на ліквідацію на­слідків стихійного лиха (паводку 23–27 липня 2008 року) та надання мате­ріальної допомоги потерпілим громадянам.