допомагає тисячам хворим на серцево-судинні захворювання Закарпатський обласний кардіодиспансер
Відомий факт – найбільше людей у світі помирає від серцево-судинних захворювань. У країнах із високим рівнем життя смертність від цих недуг становить більше половини загальної. Не є винятком і ситуація в нашій країні. Саме тому нещодавно було схвалено загальнодержавну програму лікування й профілактики недужих на серцево-судинні захворювання. На Закарпатті в останні роки з’явилося багато можливостей надавати допомогу «сердечникам» на місці. З моменту відкриття обласного кардіодиспансеру 2004 року цей заклад уже встиг допомогти тисячам закарпатців.
До того ж він постійно вдосконалюється й розширює комплекс послуг, які може надавати пацієнтам. От і невдовзі в кардіодиспансері відкриється новий корпус. Хоча на Закарпатті найменша в Україні смертність від серцево-судинних проблем, але з розвитком кардіодиспансеру ці цифри можна буде поліпшити.
«Я працюю тут головним лікарем третій рік – з 2005-го, і за цей час, маю відзначити, йде постійна тенденція до збільшення фінансування нашого медичного закладу, – розповідає головний лікар кардіодиспансеру Роман Соскида. – Якщо в 2006 році нас профінансували на суму близько 2 мільйонів 900 тисяч, то вже наступного ми отримали 3 мільйони 600 тисяч. А цьогоріч фінансування зросло більш ніж удвічі проти попереднього року – до 7 мільйонів 600 тисяч. Завдяки суттєвій підтримці керівництва Закарпатської ОДА й управління охорони здоров’я, ми змогли відкрити нові високозатратні напрямки лікування. На 100 % виросло фінансування на медикаменти – до 2,5 млн – це майже стільки, скільки кардіодиспансер отримав 2006 року загалом. Керівництво області у нас прогресивне, тому вирішило розвивати цей напрямок лікування на Закарпатті, роботу нашу підтримали матеріально й морально, завдяки чому вдалося багато чого зробити».
За кошти державного й обласного бюджетів до кінця цього року в кардіодиспансері проведуть приблизно 250–300 коронароангіографій і 50 стентувань. Враховуючи, що одне стентування коштує 18–25 тисяч, можна зрозуміти, наскільки це суттєва допомога хворим. Також заплановано вживити близько 100 кардіостимуляторів, кожен із яких може коштувати від 2 до 25–30 тисяч.
2007 року у медзакладі повністю обладнали лабораторію рентгенохірургії, закупили кардіохірургічні монітори, операційний стіл, насоси високого тиску та інше потрібне обладнання. «Ми вже впровадили цей напрямок лікування й вийшли на вищий етап. Якщо раніше хворих зцілювали медикаментозно, то тепер – за допомогою передових технологій, які розвиваються в світі. В Україні вони з’явилися з 1999 року, однак на Закарпатті – лише тепер, – пояснює Роман Ілліч. – Профінансована у нас і програма проведення тромболізису». Нині пацієнтам, що потрапляють до кардіодиспансеру з гострою формою інфаркту міокарда вводяться дорогі препарати, які розчиняють тромб і відновлюють циркуляцію крові.
А, напевно, головне досягнення цього року – завершується поліклінічно-адміністративний корпус, у якому відкриється кардіохірургічне відділення. Будівля вже готова, там зроблено високоякісний ремонт, і щоб його здати в експлуатацію, кардіодиспансер очікує державного дофінансування на придбання медичного обладнання, меблів і всього іншого, що потрібне для функціонування лікарні. Гроші мають надійти у другому півріччі.
«Маємо цілковиту підтримку Міністерства охорони здоров’я, зокрема нинішнього заступника міністра, закарпатського кардіохірурга Василя Лазоришинця. Він підтримує ідею розвитку кардіохірургічної служби на Закарпатті. Це близько 200–300 операцій на рік, лікування хворих з ішемічними хворобами, протезування клапанів і багато іншого. Звісно, складніші операції будуть проводитися в Києві, але їх не так багато. Відтепер нашим людям не потрібно буде їхати до столиці чи за кордон, стояти в чергах – все це можна буде робити на місці, – розповідає про близьку перспективу головний лікар.
Нині кардіодиспансер приймає близько 4 тисяч людей у рік. 35–38 тисяч відвідують поліклініку. Остання трохи затісна, але з новим корпусом буде розширена й зможе приймати ще більше хворих, надаючи їм якіснішу допомогу. Адже справа не лише у порятунку життя, а й у його якості після перенесеної хвороби. Якщо людина десятками ковтає піґулки щодня, залишається інвалідом, то вона вже й не рада такому життю. Після сучасного лікування, яке надає Закарпатський диспансер, люди повертаються до роботи, живуть повноцінно.
«Ми довго тупцювали на місці, але зробили прорив і набираємо обертів. Якщо так триватиме й далі, буде дальша підтримка влади, розвиватимемося. Державна програма, спрямована на зменшення смертності та інвалідності хворих, поліпшення їхнього життя, дуже добра, але над її втіленням потрібно працювати», – не сумнівається в тому, що роботи заради здоров’я закарпатців буде ще чимало, Роман Соскида.
