Організатори обіцяють врахувати недоліки проведення першого «суперфестивалю»
Завершився перший триденний фестиваль «ЄвроКарпати». Захід, який мав стати неабиякою подією в туристичному житті Закарпатті, ба навіть рушієм для активізації туристичного процесу. На жаль, особисті враження від «ЄвроКарпат» не надихнули. Напевно, далася взнаки реклама, після якої здавалося, що фестиваль таки стане по-справжньому європейським – за масштабом, рівнем, складом учасників тощо – зрештою, назва ж до чогось зобов’язує.
Насправді ж до організаторів фестивалю є низка претензій, пов’язаних насамперед із недостатньою продуманістю заходу. І хоча не можна не погодитися, що чимало коректив до програми внесла злива, яка «підмочила репутацію» «ЄвроКарпатам», однак у майбутньому, звісно, хочеться чогось більш вартого уваги. Утім, можливо, нецікавим він видався відвідувачам, а самі учасники залишилися більш задоволені.
Організатори «ЄвроКарпат» стверджують, що головною метою заходу було перезнайомити між собою представників туристичних асоціацій, виробників сувенірів, представників різних напрямків закарпатського туризму тощо. Це зробити вдалося. Зрештою, не можна сказати, що й для туристів не було нічого цікавого. Принаймні з’явилася нагода переглянути, що пропонують туристам райони Закарпаття, або вподобати високохудожні роботи вітражників з Ужгорода, чи помилуватися складним мистецтвом ковалів, спробувати й при бажанні купити «нижньоселицького» сиру трьох різних видів і цін, придбати карпатські народні (або зроблені в Китаї – останні дешевші) сувеніри, скуштувати солодкої «медовухи» – продукту пасічників із Мукачівщини; діти дістали можливість переправитися через озеро на тросі й покататися на човні тощо. Ось тільки пропозицій було замало (принаймні в суботу по обіді, коли фестиваль відвідав автор), а загальне враження, незважаючи на приємні моменти, було не найкращим.
«Те, що було взято за основу фестивалю, ми виконали, – каже завідувач кафедри туризму УжНУ, яка була співорганізатором фесту, Федір Шандор. – Ми хотіли, щоб краяни, які живуть з туризму, познайомилися одне з одним – і це трапилося. Адже виникають ситуації коли люди з одного села не знали, що пропонують відпочивальникам у сусідньому. Нині ж вони перезнайомилися, домовилися про співпрацю, і, скажімо, у виноробів уже не буде потреби купляти сир у магазинах, адже вони дізналися про закарпатських сироварів і можуть домовитися з ними. Багато хто залишився розчарованим, оскільки чекав на велику кількість гостей, однак фестиваль насамперед був організований для самих же учасників, а також для мас-медіа, які висвітлюють питання туризму. Крім того, фестиваль відвідали представники обласної влади (заступник голови ОДА Володимир Гоблик і заступник голови облради Василь Брензович відкривали «ЄвроКарпати». – Авт.) та консули всіх сусідніх для Закарпаття країн. У суботу ми провели круглий стіл з участю голів асоціацій, пов’язаних із туризмом. Як наслідок, лише на моїх очах було укладено близько 30 угод про майбутню співпрацю».
«Звісно, недопрацювання були. Якщо проведемо фестиваль і наступного року, то відбудеться він у дещо іншому форматі – із урахуванням інтересів відвідувачів. Зрештою, ми були обмежені у фінансах. На проведення «Єврокарпат» мали всього 170 тисяч грн. Врахуйте також, що фестиваль дебютний. Наприклад, на першому святі вина в Мукачеві було всього кілька виноробів і мінімум учасників. Цьогорічний зібрав близько 22 тисяч гостей», – оптимістично дивиться на майбутні «ЄвроКарпати» Федір Шандор.
Визнає численні недоліки «ЄвроКарпат» і керівник Асоціації туристичних організацій краю Володимир Чепа. За його словами, суттєвим недоліком фестивалю стали стислі терміни, в які він організовувався. «Не було часу для поширення інформації. Скажімо, я спілкувався з колегами із Білорусії, Росії, які сказали, що обов’язково б приїхали до нас, якби знали про «ЄвроКарпати» раніше і встигли внести захід до своїх календарів та передбачити в бюджетах кошти на поїздку. Якби ми почали подію рекламувати раніше, і відвідувачів було би більше. Недоліки трапляються завжди. Якщо працюватимемо далі, то намагатимемося їх усувати. У цілому вважаю, що подія пройшла добре, хоч могло бути набагато краще. Проте головне, що «ЄвроКарпати» заплановані й на наступний рік, а отже, є можливість його розрекламувати, запросити більше учасників і гостей. Ми справді передусім мали на меті організувати зустріч людей, що працюють у сфері туризму. Але, ясна річ, можна й колегам познайомитися, і людей задовольнити», – розповів «Старому Замку «Паланку» пан Володимир.
«Якби я оцінював «ЄвроКарпати» за 5-бальною системою, то поставив би їм трійку з плюсом, – поділився враженнями керівник центру сприяння розвитку сільського туризму Богдан Пранничук. – Вже збирався оргкомітет фестивалю для підбиття підсумків, і хоча в оцінках заходу ми розійшлися, однак недоліки, що були на ньому, визнали. Звісно, суттєві корективи в розклад уніс дощ. Зокрема, через це ми не змогли провести анонсовані кінні прогулянки. Однак не лише в зливі проблема. На майбутнє треба буде впорядкувати місця для паркування автомобілів, для розкладання наметів. Можливо, варто провести наступні «ЄвроКарпати» в іншому місці, де б учасники мали змогу розміститися компактніше. Мабуть, не варто розтягувати його аж на три дні. Ліпше зробити насиченішими два дні заходу, продумати більше атракцій для відвідувачів. Узагалі ж уважаю, що справа ця потрібна й важлива. Якщо «ЄвроКарпати» вдасться зробити традиційними, вони однозначно проходитимуть на вищому рівні».
Підсумовуючи, хочеться зазначити: тішить, що організатори не заплющили очі на недоліки, а відверто їх визнали й обіцяють не повторити наступного року. Звичайно, починати справу завжди непросто, і приказку про перший глевкий млинець ніхто не забував. Однак доволі свіжий в пам’яті фестиваль «Великдень у Космачі» на Франківщині, котрий, незважаючи на те, що відбувався вшосте, був провалений щодо організації й викликав зливу критичних коментарів на свою адресу. Не хочеться, аби Закарпаття перейняло такий досвід, а реально поліпшувало свої заходи з року в рік. Тоді й префікс «євро» звучатиме в назві події не іронічно, а гордо й виправдано.
